Влада України закликає Польщу зняти заборону на імпорт української агропродукції, а з боку ЄС створити компенсаційний механізм для українських фермерів, які постраждали від обмеження експорту.
Про це у Twitter написала перша віцепрем'єр-міністерка – міністерка економіки України Юлія Свириденко.
"Закликаємо польських колег пам’ятати про принцип партнерства. Блокування українського зерна на кордоні ЄС є неприпустимим. Російська агресія створює реальну загрозу для наших аграріїв – знищення портів і зернових елеваторів, блокада Чорного моря роблять роботу фермерів складною та небезпечною", – йдеться у дописі Юлії Свириденко.
Вона підкреслила, що польські урядовці говорять, що діють "не проти українців", а "на користь польських фермерів". За словами урядовиці, в першу чергу для українських фермерів кордони мають бути відкритими. Адже зараз Росія намагається знищити український агросектор, щоб послабити обороноздатність України. Тож відкритий кордон і вільна торгівля для української агропродукції означає безпеку всього ЄС, зокрема і польських аграріїв.
"Партнерство України та Польщі не має бути вибірковим. Пріоритетом має бути безпека, навіть в умовах інтенсивної передвиборчої кампанії в демократичному суспільстві", – наголосила Свириденко.
Вона також додала, що уряд України закликає ЄС створити компенсаційний механізм для українських фермерів, які постраждали від експортних обмежень.
19 липня міністр сільського господарства Угорщини Іштван Надь у коментарі Reuters заявив, що Болгарія, Угорщина, Польща, Румунія і Словаччина попросять Європейський Союз подовжити заборону на імпорт українського зерна, термін дії якої завершується 15 вересня, щонайменше до кінця року.
Що відомо про припинення імпорту українського зерна
Після повномасштабного вторгнення Росії українські порти у Чорному морі були заблоковані, через що Україна, один із найбільших у світі експортерів зерна, була змушена шукати альтернативні маршрути постачання, зокрема через Польщу та Румунію.
Протягом 2022-го року Польща та Румунія спільно сприяли експорту зернових з України. Додаткова пропозиція зерна на їхніх ринках спричинила тиск на фермерів, оскільки вплинула на ціни та можливості зберігання зернових. У двох країнах відбувалися місцеві протести проти урядів.
За оцінками Європейської комісії, фермери з Польщі, Румунії, Угорщини, Болгарії та Словаччини втратили 417 мільйонів євро від напливу дешевшого українського зерна на їхні ринки.
28 березня стало відомо, що Румунія і Польща ведуть переговори з Європейською комісією щодо механізмів відстеження експорту українського зерна, щоб гарантувати, що місцеві фермери не постраждають від потоку дешевого імпорту.
30 березня польський прем'єр Матеуш Моравецький заявив, що в уряді Польщі планують розробити правила, які дозволять обмежити ввезення українського збіжжя до країни, бо "це зерно сьогодні дестабілізує наш ринок". У Єврокомісії заявили, що віддані подальшій підтримці України, однак імпорт українського збіжжя чинить тиск на сусідні країни, які фактично "завалені" українським зерном.
Під час візиту до Польщі 5 квітня Володимир Зеленський і прем'єр-міністр Польщі обговорили ввезення українського зерна до ЄС через Польщу, на який скаржилися місцеві фермери. За словами Зеленського, вони знайшли вихід. Водночас президент не уточнив, про який саме вихід ідеться.
9 квітня заступник міністра сільського господарства і розвитку села Польщі Януш Ковальський заявив, що Польща зупиняє імпорт українського збіжжя щонайменше до липня цього року, повідомив заступник міністра сільського господарства країни Януш Ковальський.
16 квітня уряд Угорщини також ухвалив рішення тимчасово заборонити імпорт агропродукції з України задля захисту інтересів місцевих виробників.
17 квітня уряд Словаччини ухвалив рішення про тимчасове зупинення імпорту зерна та деяких харчових продуктів з України. Водночас Польща розблокувала транзит через територію країни українських зернових культур до портів в Європу. Він запрацював у ніч з четверга 20 квітня на пʼятницю 21 квітня.
23 квітня Єврокомісія не змогла погодити позиції щодо імпорту української аграрної продукції із Польщею, Словаччиною, Угорщиною, Румунією та Болгарією.
З 1 травня Туреччина запровадила мито 130% на імпорт пшениці та ячменю, зокрема і з України.
9 травня президент Зеленський повідомив, що Україна пропонує ЄС започаткувати консультаційну групу для моніторингу проблемних питань щодо експорту української сільськогосподарської продукції, а також утриматися від будь-яких рішень щодо торгівлі без консультацій із українською державою.
Що відомо про вихід РФ із зернової угоди
Росія 17 липня направила Туреччині, Україні та ООН заперечення щодо продовження "зернової угоди" і заявила, що без її участі угода припиняє дію 18 липня. Це зокрема передбачає, що Москва відкликає гарантії безпеки судноплавства, згортає морський гуманітарний коридор у північно-західній акваторії Чорного моря.
В ООН підтвердили отримання від Москви повідомлення про припинення участі в Чорноморській зерновій ініціативі.
Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган заявив, що Чорноморська ініціатива увійшла в історію як важливий дипломатичний успіх і пообіцяв обговорити продовження угоди з президентом РФ.
Президентка ЄК Урсула фон дер Ляєн назвала цинічним кроком вихід Росії з "зернової угоди".
Президент Володимир Зеленський наголосив, що своїми діями РФ зриває домовленості з Туреччиною та ООН. Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба в інтерв’ю CBS заявив, що вихід Росії із зернової угоди призведе до зростання світових цін на агропродукцію та загрожуватиме голодом населенню багатьох країн світу.
Згодом Президент України Володимир Зеленський повідомив, що направив офіційні листи президенту Туреччини Ердогану та генсеку ООН Гутеррешу з пропозицією продовжити роботу "зернової угоди" або її аналога в тристоронньому форматі.
