Ніхто з міжнародних партнерів не готовий взяти на себе відповідальність за фізичну охорону суден чи вступати в збройні сутички з Росією. Про це посол України в Туреччині Василь Боднар сказав на брифінгу в Укрінформі 20 липня, коментуючи вихід РФ із зернової угоди. Про це повідомляє кореспондентка Суспільного.
При цьому Україна не має спроможностей на забезпечення кораблів військовим ескортом, відзначив Боднар.
“Сподіваємося, що турецька сторона проведе переговори з країною агресором і все-таки зможе переконати її повернутись до попередньо досягнутих домовленостей. Альтернативні шляхи також мають бути розроблені, які будуть більш безпечні і не будуть піддаватися тиску, чи прямій загрозі атаки з боку країни-агресора”, — сказав дипломат.
За його словами, найбільш проблемним питанням залишається страхування та компанії, які можуть взяти участь в ініціативі без участі Росії. Боднар розповів, що українська сторона пропонує свої вирішення.
“Фонд страхування, який створений Україною, і ми готові залучати компанії. Навіть вже є деякі готові до того, щоб пробувати проходити цей маршрут, в рамках нової ініціативи. Але ми потребуємо підтримки не тільки країн-посередників зернової ініціативи, але ширшого кола країн глобального виміру. Найкраща відповідь — реалізація формули Зеленського досягнення миру і підготовка саміту миру, де передбачено один з ключових напрямків — глобальна продовольча безпека”, — сказав Боднар.
Зернова угода без Росії
Як розповів Боднар, поки що в рамках зернової ініціативи існує узгоджений коридор. Він погоджений: і посередники, і країна-агресор на це погодились, пояснив дипломат. Сам зерновий коридор, за його словами, ніхто не відміняв. Посол розповів, що як одну з альтернативних ідей висловив пропозицію про використання прибережних держав Румунії та Болгарії. Але це це поки що не обговорюється на офіційному рівні.
“Президент вніс пропозицію до посередників — Туреччини та ООН — продовжити цю ініціативу в тристоронньому форматі, оскільки ми з угоди не виходили. Ми маємо зобов’язання з ООН та з Туреччиною. Весь механізм, який був узгоджений, може функціонувати у тристоронньому форматі”, — сказав Боднар.
Він додав, що Росія не була конструктивним учасником самого процесу. Її роль зводилась до того, щоб вона не атакувала порти та кораблі. З іншого боку, Туреччина та ООН мають повноцінні можливості для інспекції суден і підтвердження, що на тих суднах немає ні озброєння, ні військової техніки, ні продукції, яка не передбачена самою зерновою угодою, наголосив дипломат.
“У цьому і є суть нашої пропозиції, щоб продовжувати використовувати те, що ми маємо , але це не виключає можливості опрацьовувати альтернативні формати та альтернативні можливості”, — розповів посол.
Чи гарантує прапор ООН, що ракета не прилетить на палубу
"Чи гарантує прапор ООН, що ракета не прилетить на палубу, чи не потопить цей сухогруз? Сумніваюсь. Ми вже чули заяву міноборони країни-агресора, що будь-які кораблі, які будуть йти в Україну — вважаються військовою ціллю. Це насправді піратство", — сказав Боднар.
За його словами, тут не потрібно ані прапора ООН, ані будь-якого іншого. Йдеться про міжнародні відкриті води і кораблі з гуманітарним вантажем чи з продукцією, яка не носить військового характеру, може спокійно переміщатись цими відкритими міжнародними коридорами.
"Те, що Росія їх закриває — порушує міжнародне морське право, порушує право на вільний прохід. Треба думати, як убезпечитись від цих атак", — додав дипломат.
"Важелі впливу у Туреччини на Росію є"
За словами Боднара, Туреччина зацікавлена у продовженні зернової ініціативи. Він пояснив, що йдеться про постачання до Туреччини, переробку у Туреччині, можливість посилювати свої переговорні позиції у якості медіатора і це також посилює глобальну роль Туреччини.
“Важелі впливу у Туреччини на Росію є. Сподіваємось, що відбудуться відповідні переговори на двосторонньому рівні”, — сказав дипломат.
"Для Путіна — це знаряддя тиску на міжнародну спільноту"
За словами українського дипломата, зернова ініціатива важлива для світу. Але для Путіна — це знаряддя тиску на міжнародну спільноту та країни, які отримують це зерно з України. Боднар сказав, що Україна повинна триматись своєї позиції: зернова ініціатива має бути продовжена, оскільки вона відповідала інтересам глобальної продовольчої безпеки.
“Те, що зараз Путін робить — підняття шантажу, підняття ставок у діалозі зі світом, спроба змусити світову спільноту йти на шантаж терориста”, — наголосив посол.
Він додав, що саме війна спровокувала обмеження, заблокувала вихід із українських портів. Зернова ініціатива, за словами дипломата, — це була спроба в умовах війни знайти вихід для українських товарів, для українського зерна і задовольнити потреби глобальної продовольчої безпеки.
“Це тиск не тільки на Україну, але це тиск на представників на представників міжнародної спільноти, які сьогодні потребують цього зерна. За рік — 33 мільйони і 45 країн, які були охоплені цією ініціативою”, — сказав Боднар.
Як заявили у Міноборони Росії ввечері 19 липня, з 20 липня всі судна, що прямують в акваторії Чорного моря в українські порти, розглядатимуться РФ як потенційні перевізники військових вантажів. Відповідно, країни прапора таких суден вважатимуться "залученими в український конфлікт на боці київського режиму", додали у військовому відомстві.
Що відомо про вихід РФ із зернової угоди
Росія 17 липня направила Туреччині, Україні та ООН заперечення щодо продовження "зернової угоди" і заявила, що без її участі угода припиняє дію 18 липня. Це зокрема передбачає, що Москва відкликає гарантії безпеки судноплавства, згортає морський гуманітарний коридор у північно-західній акваторії Чорного моря.
В ООН підтвердили отримання від Москви повідомлення про припинення участі в Чорноморській зерновій ініціативі.
Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган заявив, що Чорноморська ініціатива увійшла в історію як важливий дипломатичний успіх і пообіцяв обговорити продовження угоди з президентом РФ.
Президентка ЄК Урсула фон дер Ляєн назвала цинічним кроком вихід Росії з "зернової угоди".
Президент Володимир Зеленський наголосив, що своїми діями РФ зриває домовленості з Туреччиною та ООН. Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба в інтерв’ю CBS заявив, що вихід Росії із зернової угоди призведе до зростання світових цін на агропродукцію та загрожуватиме голодом населенню багатьох країн світу.
