5 липня 2023-го в Шевченківському суді Києва мало пройти чергове засідання по справі підриву гранати біля ВР 31 серпня 2015-го — день, коли депутати голосували законопроєкт "про внесення змін до Конституції України щодо децентралізації влади". В суді пролунали вибухи. Ймовірно вибуховий пристрій підірвав підсудний Ігор Гуменюк — колишній боєць батальйону “Січ”. Він загинув.
З 2015 року Гуменюк знаходився в СІЗО і на засіданні 5 липня суд продовжив йому строк тримання під вартою. Чому за вісім років Гуменюку так і не винесли вирок, що каже його адвокат та прокуратура — розповідає Суспільне.
Що сталося в Шевченківському суді
5 липня 2023 там пролунали вибухи. Суддя-спікерка Ірина Фролова повідомила Суспільному, що це сталося під час конвоювання Ігоря Гуменюка із зали судових засідань, на якому вирішили питання продовження строку тримання його під вартою.
"По закінченню засідання його вивели із залу. Не думаю, що він до цього причетний, треба офіційну інформацію. Він не один був у автозаку, там були затримані по інших справах. Вибухів було багато й автоматні черги", — одразу після вибухів розповідав адвокат Олександр Свиридовський, який, з його слів, після засідання лишався у приміщенні суду.
Близько 20:00 того ж дня міністр МВС Ігор Клименко, повідомив що вибуховий пристрій підірвав підсудний, і що він загинув. Слідчі з'ясовують, як вибухівка потрапила у приміщення суду.
Володимир Гуменюк — батько Ігоря, не вірить, що син сам себе підірвав. Він звернувся до президента та вимагає відкрите провадження по факту умисного вбивства сина.
Що сталося 31 серпня 2015 року
В той день у Верховній раді скликали позачергове засідання парламенту. Депутати мали ухвалити у першому читанні законопроєкт про зміни до Конституції в частині децентралізації. Йшлося про голосування за особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей. Приблизно о 13:00 того дня 265 депутатів у першому читанні підтримали законопроєкт.
У цей час під Верховною Радою збирався мітинг проти цих змін в Конституції — протестувальники з плакатами "Систему на мило", прапорами ВО "Свобода" та "Радикальна партія", повсюди — дим від фаєрів. Було декілька сутичок. Близько 14:00 на вулиці пролунав вибух.
Тодішній міністр внутрішніх справ Арсен Аваков повідомив, що протестувальники кинули гранату. 141 людина поранена, із них — 131 правоохоронець, загинуло четверо нацгвардійців.
Того дня затримали близько 30 мітингарів. Серед них — Ігоря Гуменюка — добровольця батальйону "Січ" та Сергія Крайняка. Обом на той момент було по 21 року.
Арешт та початок слідства
За версією слідства вибух під Радою вчинив Гуменюк, а допомагав йому Крайняк. 2 вересня 2015 року Печерський районний суд відправив обох під арешт. Підготовче судове засідання по цій справі пройшло в жовтні 2016-го. Тоді сторона захисту вирішила, щоб процес тривав із супроводом присяжних.
Сергій Крайняк провів у СІЗО чотири роки й 10 місяців. Надалі його провадження зупинили — у 2020-му Крайняк вийшов під домашній арешт, який не встигли продовжити після початку повномасштабного вторгнення і відтак він залишився без запобіжного заходу. Після цього Крайняк доєднався до лав ЗСУ. Ігор Гуменюк всі вісім років знаходився в СІЗО.
"Ми з ним перебували у важких умовах — і на Майдані, і під кулями й снарядами в Пісках. Я не вірю, що він сам себе підірвав. Він хотів вийти на свободу. Говорив, що хоче довести невинуватість. Ув'язнення — важко, інакше ніж тортурами, я це назвати не можу. В судах він писав заяви, щоб провели медичну комісію, заявляв, що хоче захищати Україну. Його зневажили й знехтували цим", — розповідає Крайняк.
"Ми клопотали про зміну запобіжного заходу, подавали близько 40 разів, але його не змінювали. В ізоляторі тимчасового тримання до нього підсадили двох осіб і вони щодня застосовували психологічне і фізичне насильство, а слідчі піднімались в кабінет і питали: "Ну що ти там, будеш зізнаватися?", — розповідає адвокат Олександр Свиридовський та додає, що якби вирок Ігорю Гуменюку обрали швидше, його могли б відпустити по "закону Савченко": "Законом Савченко було внесено зміни в КПК, відповідно до якого, якщо особа тримається під вартою, цей термін йому зараховується день за два. Якби його визнали винуватим, був вирок, тоді б закон Савченко застосовувався. Тобто, якби суд йому планував дати 15 років, думаю, йому поміняли б запобіжний".
Прессекретарка київської міської прокуратури Надія Максимець, повідомила, що до них звернень щодо тиску або тортур від Гуменюка не надходило.
У 2021 році Гуменюк через адвоката подав скаргу до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) про порушення українськими судами конвенції про захист прав людини та неодноразовому продовженні тримання під вартою. Ця справа два роки знаходиться на розгляді у ЄСПЛ.
Чому справа тягнулася вісім років
"В листопаді 2017 року встановили порядок судового розгляду, відповідно до якого першою стадією визначили дослідження письмових доказів сторони обвинувачення. Потім — допит свідків сторони обвинувачення, потім потерпілі, а далі вже сторона захисту і їхні свідки, доповнення і так далі", — пояснює Надія Максимець.
В лютому 2022-го, говорить Максимець, суд майже завершив дослідження письмових доказів, та мав перейти до допиту свідків. Проте через повномасштабне вторгнення РФ процес зупинився. Потім зупинили повноваження і змінили склад суду присяжних — одного з них мобілізували, ще одна присяжна досягла 65-річного віку і за законом вже не могла здійснювати повноваження.
"Склад суду змінився, і 7 грудня 2022-го суд прийняв рішення про здійснення судового розгляду з початку. Загалом, у нас було заявлено понад 100 свідків, але за рахуванням інформації, якою вони володіють, кількість зменшили б до оптимальної, щоб не затягувати судовий процес", — каже Максимець.
Загалом, з січня 2022-го призначили понад 30 судових засідань і жодне з них не переносили, запевняє прессекретарка Київської міської прокуратури. "Станом на 5 липня 2023 року суд дослідив 56 томів письмових доказів сторони обвинувачення з 60. Та вже в наступних судових засіданнях мав перейти до стадії допиту свідків сторони обвинувачення. Якби Ігор Гуменюк не підірвав себе, вирок міг бути до кінця року", — говорить Максимець.
"Я думаю, головуючий вже для себе вирішив, що винесе йому обвинувальний вирок — довічне ув'язнення. Це не можна назвати затягуванням справи. Вирок довго не виносили, бо вона не розглянута. Коли її починали розслідувати, планували притягнути представників ВО "Свобода" і зробити її злочинною організацією. Вони для цього збирали величезну кількість доказів, потім зрозуміли, що це не вийде. Гуменюк на момент затримання служив в батальйоні "Січ", по закону це було, як працівник правоохоронних органів. По ньому слідчі — на той момент ще міліції, не мали права розслідувати. Це мали робити лише слідчі прокуратури. Коли прокуратура, десь через шість місяців забрала справу, вони почали робити ті самі експертизи, з великою кількістю процесуальних порушень. От, наприклад, в цій справі 153 потерпілих — не може так бути. В них стояла задача будь-кого записувати. Люди постраждали від зовсім інших дій — тоді й бійки були, але всіх записали як потерпілих по цій справі. Вони розуміли, що їх не можна допитати. Наша сторона не допитала ще жодного потерпілого. Зараз вони почали поспішати й вирішили не допитувати, ні свідків, ні потерпілих", — говорить адвокат.
Чому Гуменюку не дозволили піти на фронт у лютому 2022-го
З 2015-го Ігор Гуменюк просив у суддів відпустити його з під варти, щоб служити в ЗСУ. Від початку великої війни, станом на квітень 2022-го, Зеленський помилував 363 в’язнів, які захотіли захищати Україну.
"Репресивна система, яка намагалась засудити Ігоря, не змогла цього зробити за вісім років. По суті вона вбила його, не дала захищати Україну, як він цього хотів ще до початку повномасштабної війни. Він був ідейний боєць, для нього боротьба за Україну — це не просто пафосні слова", — говорить військовослужбовець ЗСУ Юрій Ботнар, який у 2012 році разом з Гуменюком проходив вишкіл в організації "Сокіл".
"Безумовно, він хотів іти воювати. На це не реагували. Він звертався до Генеральної прокуратури, багато до кого. Був час, що в СІЗО збирали інформацію, хто хоче воювати, в кого є досвід, але зазвичай це не по важких статтях", — говорить адвокат Свиридовський.
У прокуратурі пояснили, чому не дозволили Гуменюку відправитися на фронт. "Треба зважити на тяжкість інкримінованих йому злочинів. Також обрання запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою обумовлено і ризиками того, що він міг переховуватися від слідства, тому що не йшов на співпрацю, не визнавав вину і міг вчиняти нові злочини. Участь в бойових діях виключалася через ці ризики", — говорить Максимець.
