Державне підприємство "Східний гірничозбагачувальний комбінат" – єдине урановидобувне підприємство в Україні, яке виробляє урановий концентрат для українських атомних електростанцій. 4 липня депутати Кіровоградської обласної ради ухвалили рішення про звернення до Верховної Ради України, президента й Кабміну про виведення підприємства з "глибокої кризи". Як це допоможе "СхідГЗК" позбутись боргів та налагодити стабільну роботу в інтерв'ю Суспільному розповів голова профспілки Віталій Скуба.
Що означає "глибока криза" підприємства?
3,7 мільярда гривень – це борг на сьогодні комбінату, з них 350 мільйонів гривень – це борг по заробітній платі за п'ять місяців. Ця ситуація виникла не сьогодні, а ще в далекому 2018 році, коли НКРЕКП установила ціну для комбінату 75 доларів за кілограм уранового концентрату. Це була ціна, не підтверджена економічно, і ми з того часу почали набирати борги.
3,7 мільярда боргу – за що і кому?
Кому я не можу відповісти, бо це більше адміністрація знає. А за що – це оплата за газ, електроенергію, паливно-мастильні матеріали, механізми, обладнання, заробітна плата, невиплата Єдиного соціального внеску, податків різних рівнів, зокрема і місцевих, і державних, невиплата в пенсійний фонд.
На підприємстві працювало п'ять тисяч людей до початку повномасштабного вторгнення. З них приблизно половина працівників – на території Кіровоградської області. Це працівники шахт Інгульська, Смолінська, Новокостянтинівська.
І потужності підприємства у Дніпропетровській області – це уранопереробний завод, сірчанокислотний завод, Дніпродзержинський хімічний завод, який входить сьогодні до складу "СхідГЗК".
Враховуючи повномасштабне вторгнення, мобілізацію працівників. Який трудовий резерв і ресурс підприємства нині?
Понад 600 працівників мобілізовані до лав ЗСУ. Нині Смолінська шахта зупинена і вона не видає на-гора продукцію, то комбінат залучає потенціал тієї шахти, яка зупинена. Але в основному люди працюють на Новокостянтинівській шахті, тому що там ближче територіально. На Інгульській шахті залучають внутрішньо переміщених осіб з Донецької та Луганської областей.
Криза полягає в заборгованості 3,7 мільярда гривень чи в зупинці виробництва, втраті працівників?
Це ситуація комплексна. Тому що виробництво має працювати постійно, рентабельно. На жаль, на сьогодні наше виробництво, особливо гірничо-металургійний завод, не постійно працює, а тільки тоді, коли є руда, привезена з шахти Кіровоградщини. Тобто завод то працює, то ні. А це все затрати газу додаткові, електроенергії й так далі.
Але проблемою є і недостатня кількість кваліфікованих працівників. Пішли одні з кращих, і це теж дуже велика проблема. Великі проблеми на сьогодні в інженерно-технічних працівників, у топменеджменті комбінату. За останні п’ять років нині четвертий виконувач обов’язків генерального директора.
Якщо порівнювати виробництво до початку повномасштабного вторгнення і нині, – воно скоротилось, майже зупинене чи видозмінене?
Під час того, як виконував обов’язки генеральний директор Шовгеля Сергій Володимирович, повністю було зупинене виробництво на п'ять місяців. Потім, з приходом Бугайова Ігоря Васильовича – він був призначений першим заступником і на час лікарняного виконував обов’язки генерального директора – було відновлено виробництво. Але воно скоротилося у зв’язку з тим, що не працює Смолінська шахта, не видає руду. Менше видає Інгульська шахта у зв’язку з тим, що в них проблеми з комплектацією персоналу. Тому одна шахта, яка на сьогодні більш-менш, з потугами, але виконує планові показники – це Новокостянтинівська, однак там теж є проблеми з персоналом.
Звернення, які ухвалили депутати на сесії облради – яке його значення: декларативне чи воно дає поштовх для того, щоб знов сідати за круглі столи на рівні міністерств?
Я вважаю, що будь-яка дія – це краще ніж бездія. Це звернення, на мою думку, дасть поштовх для того, щоб ми могли знайти інші майданчики для перемовин, зокрема в Міненерго. Тому що звернення профспілки – це одне, а звернення обласної ради – це інше.
Враховуючи страйки, які відбувалися на території Кіровоградської області у 2020-21 роках – працівники шахт виходили на перекриття доріг через затримку в зарплаті. Тоді це питання обговорювалося на рівні міністерства, "Енергоатома" і "СхідГЗК". Щодо цих зустрічей і розмов – чи є конструктив і бачення в міністерстві, яким чином ситуацію вирішити так, щоб підприємство працювало?
На мою думку, і за моєю інформацією, попередня адміністрація маніпулювала працівниками й були виведені люди, знаючи про те, що буде виплата заробітної плати. Між "Енергоатом" і міністерством були вже домовленості. А те, що сьогодні ми спілкуємося… Я був і в прем’єр-міністра, міністра енергетики... На сьогодні реальних дій – є тільки наміри про дії, які для комбінату не дають позитивних результатів. І те, що приймаються державні програми – вони можуть бути задекларовані, але не виконані, тому що не буде кому працювати.
Чому залишається все на рівні декларацій?
Моя особиста думка – нема державницької позиції в керівництва міністерства, в керівництва держави в цілому, зокрема і в прем’єр-міністра. Коли ухвалене рішення на рівні прем'єр-міністра на нараді по входження ДП "СхідГЗК" до ДП "Енергоатом", і воно не виконується, хоч у протоколі було записано.
Входження в "Енергоатом" вирішило б частину проблем?
Частину проблем вирішило б, але не повністю. Фінансових проблем, ціни на електроенергію, соціальні пільги, гарантії були б вищі, бо там вони набагато більші для працівників, ніж у нас. До речі, Шовгеля Сергій Володимирович знівелював у нас колективний договір, який на сьогодні практично не працює. Усі соціальні пільги, гарантії призупинені у зв’язку з воєнним станом.
З нинішнім керівником є діалог?
Діалог є, він був упродовж тих місяців, під час яких він працював виконувачем обов’язків. Він прислухається, в нього добре ставлення до людей. Але теж є свої проблеми, які ми вирішуємо діалогом, робочими нарадами. Я думаю проблеми після зміни генерального директора повністю не зникли.
Тут знову повертаємося до рішень державницьких. Якщо буде державницьке рішення прийняте по ціні на електроенергію, по кредиту, можливо, по державній підтримці. От усі говорять, що державна підтримка неможлива під час воєнного стану, але я в це не вірю, тому що мільярд гривень нам потрібен. Державі Євросоюз допомагає, нам наші союзники допомагають. Кошти йдуть не тільки на військо, а й на інше. Підприємство стратегічне. Ми можемо відзвітувати, куди ми витратили ці гроші. Тому що в нас воно єдине, і це потрібно для енергонезалежності держави Україна.
Якою має бути ринкова ціна на урановий концентрат?
На сьогодні ми тримаємося ринкової ціни 135-138 доларів за кілограм.
За якою ціною продає підприємство?
Це конфіденційна інформація, але адміністрація говорить, що по ринковій ціні світовій.
Що має відбутися після звернення облради найближчим часом?
Реакції й конкретні дії. Не наміри, а конкретні ді. Не буде державницьких рішень – ми не виживемо, ми зупинимося. Це моя особиста думка, і її підтримують усі спеціалісти комбінату.
