"Зробимо так, щоб її ідеї жили". Спогади колег та друзів про письменницю Вікторію Амеліну

"Зробимо так, щоб її ідеї жили". Спогади колег та друзів про письменницю Вікторію Амеліну

"Зробимо так, щоб її ідеї жили". Спогади колег та друзів про письменницю Вікторію Амеліну
Фото: Вікторія Амеліна/Facebook

4 липня у Києві, у Михайлівському Золотоверхому соборі, відбулося прощання із письменницею Вікторією Амеліною. Вікторія, уродженка Львова, у місті із нею попрощаються 5 липня у Гарнізонному храмі та поховають на Личаківському кладовищі. Суспільне поспілкувалося із друзями та колегами Вікторії Амеліної.

Вікторія Амеліна – уродженка Львова. Вчилась та працювала у сфері інформаційних технологій, а з 2015 року вона присвятила себе письменницькій роботі. Видавалась у львівському видавництві "Старого лева". Редакторка та учасниця українського Пен-клубу, так само як і Вікторія-Катерина Міхаліцина, розповідає – дружили та разом працювали, зокрема над дитячою книгою Вікторії.

"Наша дружба, наша співпраця з Вікторією почалася з цієї книжки. Вона така: "я хочу, щоб ти її редагувала, в мене є дитяча книжка", я її прочитала, прочитав її син Андрій. Насправді це починалося з історії Еки, чому я щось поправила, а потім я прошу її щось поправити. І загалом про життя говорилося, і про Нью-Йоркський фестиваль, який вона започаткувала, а я помагала їй з дитячою програмою", – розповідає редакторка видавництва Катерина Міхаліцина.

Вікторія була письменницею, а також була співорганізаторкою літературних подій та фестивалів. Зокрема, фестивалю "Кальміус" та Нью-Йоркського літературного фестивалю, які відбувались на Донеччині, розповідає співорганізаторка фестивалів Олександра Папіна.

"Та справа, яку вона почала, я просто впевнена, що вона буде жити далі, і от наразі вона цього літа, у серпні, планувала вже, організовувала, все це вже на фінальній стадії, вона хотіла зробити літній табір для молоді, для дітей підлітків Нью-Йорка у Карпатах. І всі друзі, всі близькі, з ким спілкувалася, з ким співпрацювала, дружила Вікторія, думаю, що всі ми разом долучимося і зробимо так, щоб її ідеї жили", – каже Олександра Папіна.

Вікторія Амеліна після повномасштабного вторгнення документувала російські воєнні злочини, працювала у деокупованих населених пунктах. Зокрема, у Капитолівці на Ізюмщині.

Як розповідає журналістка Катерина Лихогляд, вони з Вікторією спілкувались та співпрацювали віртуально. Зокрема, у справі вбитого росіянами письменника Володимира Вакуленка. Саме Вікторія разом із батьком убитого письменника знайшла його особистий щоденник.

"Вона знімала, як батько намагався відкопати цей щоденник. Він спочатку показав це місце під вишенькою, де письменник заховав цей свій щоденник в окупації, і він намагався відкопати його лопатою, але оскільки людина літня – йому бракувало сил. Вікторія знімала процес викопування, але, зрештою, йому не стало сил його відкопувати. І Віка відклала телефон, і взяла лопату, і довідкопувала.
Завдяки Вікторії весь світ взагалі дізнався, дізнається про ті почуття, які переживав український письменник зі стійкою українською позицією, з особливою дитиною, опинившись в окупації", – розповідає Катерина Лихогляд.

Вікторія Амеліна отримала поранення внаслідок російського обстрілу Краматорська 27 червня і померла у лікарні 1 липня.

Біографія Вікторії Амеліної

Вікторія Амеліна народилася 1 січня 1986 року у Львові. У шкільні роки переїхала з батьком до Канади, однак невдовзі вирішила повернутися в Україну. 2007 року отримала ступінь магістра комп’ютерних технологій у НУ "Львівська політехніка" з відзнакою. У 2005–2015 роках працювала в міжнародних технологічних компаніях.

2014 року вийшов дебютний роман Вікторії "Синдром листопаду, або Homo Compatiens". Книжка ввійшла в десятку найкращих прозових видань за версією премії "ЛітАкцент року – 2014". Наступного року роман було перевидано, і він увійшов до короткого списку Премії Валерія Шевчука.

Того ж 2015 року Вікторія Амеліна призупинила кар’єру в інформаційних технологіях, щоб присвятити себе письменницькій роботі. 2016 року вийшла її перша дитяча книжка "Хтось, або Водяне Серце". Наступна її книжка для дітей "Е-е-есторії екскаватора Еки" побачила світ у 2021 році. У 2017 році "Видавництві Старого Лева" вийшов друком другий роман Вікторії "Дім для Дома". Книжка ввійшла до коротких списків національних та міжнародних премій: "ЛітАкцент року – 2017", Премії міста літератури ЮНЕСКО, Європейської літературної премії. Запорізька книжкова толока назвала "Дім для Дома" найкращою прозовою книжкою року.

Тексти Вікторії Амеліної публікувалися в перекладах польською, чеською, німецькою, нідерландською та англійською мовами. Нещодавно роман "Дім для Дома" було перекладено іспанською мовою.

У 2021 році Вікторія стала лавреаткою літературної Премії імені Джозефа Конрада-Коженьовського. Того ж року заснувала Нью-Йоркський літературний фестиваль, що відбувався в селищі Нью-Йорк у Бахмутському районі Донецької області.

На початок