На Львівщині поблизу Жидачева у річці Стрий знайшли зуб мамонта, якому може бути від кількох десятків до кількох сотень тисяч років. Знахідку 17 липня виявив військовослужбовець та випускник географічного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка Володимир Проць. Зуб важить понад сім кілограмів, а його довжина становить близько 35 сантиметрів.
Більше про знахідку — у матеріалі Суспільного.
Володимир Проць розповів, що знайшов зуб 17 липня, коли пішов плавати на річку Стрий. Частина невідомого предмета виднілася з намулу на піщаній ділянці посеред води.
«Я пішов на річку плавати, і в руслі річки я натрапив на об'єкт, який в цілому виділявся із загальної картини. Він був не схожий на камінь. Я до нього підійшов, витягнув із намулу, почистив, подивився і одразу зрозумів, що це якась скам'янілість. Що конкретно — я не знав. Я дістав телефон, увімкнув Google-пошук і одразу зрозумів, що це зуб мамонта», — розповів Володимир Проць.
Знайдену рештку Володимир Проць передав географічному факультету Львівського національного університету імені Івана Франка, випускником якого він є.
Доцентка факультету Олена Томенюк зазначила, що зуб майже цілий та добре зберігся. Його вага — близько 7 кілограмів 440 грамів, довжина — 35 сантиметрів.
«Стан збереженості говорить про унікальність знахідки. Оскільки такі рештки тварин дуже часто під час розкопок піддаються зовнішньому впливу, потрапляють в інше середовище, на повітря, і вони стають крихкі та розсипаються. Оскільки цей зуб знаходився у вологих умовах, таких, як у руслі річки, це дало змогу йому зберегтися набагато краще. Тобто він одразу як законсервувався і виглядає доволі свіжо», — пояснює Олена Томенюк.
За словами доцентки, попередньо зуб може належати мамонту, який жив в останній період плейстоценуПлейстоцен – епоха, що почалася 1,8 мільйона років і закінчилася 11,5 тисяч років тому.
«Цей зуб, який виявлено, очевидно, належав тому мамонту, який жив буквально в останній період плейстоцену, оскільки у доброму стані збереженості. Ми його ідентифікуємо як зуб, який міг би належати такому виду мамонтів, як "мамутус прімігеніусMammuthus primigenius — Мамут найвеличніший або кошлатий, один з останніх видів роду мамонтів», — каже Олена Томенюк.
Науковці зазначають, що остаточно визначити вік знахідки можна буде після додаткового дослідження.
Надалі зуб зберігатимуть у колекції географічного факультету ЛНУ імені Івана Франка. Професор факультету Андрій Богуцький зазначив, що на заході України знаходили чимало решток мамонтів. За словами професора, цінність саме цієї знахідки полягає у тому, що зуб добре зберігся.
«В плані науковому — цікаво. Але знахідок і зубів, і бивнів, і кісток було безліч, тому що на заході України багато палеолітичних стоянок. Цінність і рідкість того зуба в тому, що він дуже добре збережений. Ну що толку з бивня — вони розсипаються. Можуть дістати в кар'єрі півтораметровий бивень, а на завтра чи післязавтра залишаються жалюгідні залишки від того бивня, і він розсипався», — зазначив Андрій Богуцький.
Знайдений зуб мамонта планують використовувати як навчальний матеріал для студентів географічного факультету. Остаточний вік знахідки визначать після додаткового дослідження.
