Суд присяжних Святошинського районного суду міста Києва продовжує перебувати в нарадчій кімнаті для ухвалення судового рішення у справі "Вбивства людей 20 лютого 2014 року під час Євромайдану". Рішення орієнтовно буде оголошене у кінці вересня-початку жовтня 2023 року.
Про це йдеться у повідомленні суду.
Зазначається, що загалом у справі проведено 320 судових засідань, з яких 10 в режимі відеоконференції, досліджено 48 епізодів вбивств та 80 епізодів замахів на вбивства, судом допитано 245 осіб (потерпілі, свідки з-поміж правоохоронців та протестувальників, а також інші очевидці та експерти, обвинувачені), досліджено понад 3 Тб відео та фото матеріалів, надано десятки судових доручень, зокрема на проведення тривалих експертиз в різних сферах, одержані дані в порядку міжнародної правової допомоги.
"Для учасників судового провадження та громадськості уточнюємо попередньо розміщену на сайті суду інформацію щодо орієнтовної дати проголошення судового рішення: наразі це кінець вересня — початок жовтня 2023 року", — зазначили у суді.
Судовий розгляд у справі "Вбивства людей 20 лютого 2014 року під час Євромайдану" тривав з травня 2016 року до листопада 2022 року.
Що відомо про справи Майдану
Наприкінці 2013 та на початку 2014 років Україну охопили масові протести, які отримали назву Революція гідності. Вони призвели до зміни влади та втечі за кордон тодішнього президента Віктора Януковича і його соратників. Кульмінацією подій стало масове протистояння на Майдані у Києві 18-20 лютого 2014 р., внаслідок якого було вбито 107 протестувальників та 13 міліціонерів.
ГПУ оголосила підозри щодо причетності до вбивств на Майдані 66 особам, 46 з яких перебувають у розшуку. Здебільшого звинувачення у розстрілах висунуто співробітникам розформованого нині спецпідрозділу МВС "Беркут".
Окрім того, підозри в організації злочинів висунуто Віктору Януковичу, його старшому сину Олександру, експрем'єру Миколі Азарову, ексголові МВС Віталію Захарченку, ексгенпрокурору Віктору Пшонці та його синові Артему та інших. Більшість з них нині переховується в Росії. Сукупно у всіх містах України розслідується понад 4,7 тис. злочинів проти учасників Революції Гідності.
Сукупно у всіх містах України розслідується більше ніж 4,7 тис. злочинів проти учасників Революції Гідності.
28 грудня 2019 року апеляційний суд Києва звільнив з-під варти підозрюваних у розстрілах на Майдані ексберкутівців. Олега Янішевського, Сергія Зінченка та Павла Аброськіна випустили із СІЗО, а Сергію Тамтурі та Олександру Маринченку скасували домашній арешт.
29 грудня 2020 року Янішевського, Зінченка, Аброськіна, Тамтуру та Маринченка, обміняли в рамках обміну полоненими. Пізніше двоє, Тамтура і Маринченко, повернулися до Києва.
Європейський суд з прав людини 21 січня 2021 року виніс рішення стосовно кількох справ щодо подій Революції гідності та визнав порушення прав та насильство щодо учасників протестів.
У червні 2022 року ДБР завершило досудове розслідування щодо 8 "тітушок", причетних до викрадень та вбивств активістів Євромайдану.
5 липня 2022 року сторони справи 5 ексберкутівців, перейшли до дебатів. За словами прокурора у справі Ігоря Земскова, до кінця липня відбуватимуться дебати, далі суд заслухає потерпілих, а з вересня почнуть слухати адвокатів обвинувачених. І зокрема самих обвинувачених — за їхнім бажанням.
Печерський районний суд Києва 5 грудня 2022 року засудив до 8 років за ґратами колишнього працівника батальйону міліції особливого призначення "Беркут" ГУ МВС України в Харківській області. Це перший вирок у "Справах Майдану" за процедурою спеціального судового провадження.
У лютому 2023 року адвокат сімей героїв Небесної сотні Віталій Титич повідомив, що у 60 провадженнях стосовно тяжких злочинів проти учасників Революції гідності спливають терміни давності, однак стан судової системи України становить проблеми для об’єктивного судочинства загалом.
