14 травня на виборах в Гагаузії перемогла кандидатка від партії "Шор" Євгенія Гуцул. Кількома днями пізніше премʼєр Молдови Дорін Речан заявив про численні порушення під час голосування, прокуратура відкрила декілька кримінальних справ, а правоохоронці вилучили списки виборців з гагаузької центральної виборчої комісії. Після цього Гуцул закликала прихильників партії "Шор" виходити на протести. Суспільне розповідає, що відбувається у Гагаузії, чому ці вибори важливі та чим все може закінчитися.
Що таке Гагаузія
Автономний регіон Молдови. Гагаузія отримала цей статус у 1994-му. В регіоні офіційно проживає понад півтори сотні тисяч людей. Задекларованою ідеєю автономії був захист та збереження гагаузької мови (нею розмовляють 180 тисяч жителів Молдови та України та вона зарахована ЮНЕСКО до мов, що зникають — ред) та культури. Проте, автономія, політично, вважається, скоріш, проросійською — на цих виборах башкана сім з восьми кандидатів були проросійськими. На останніх президентських виборах в Молдові у 2020 році за проєвропейську Майю Санду в регіоні віддали лише 4,5% голосів.
"Протягом майже 30 років Гагаузька автономія перетворювалася на інструмент Кремля. Місцеві інтелектуали б'ють на сполох щодо того, що втрачається гагаузька мова і відбувається саморусифікація регіону", — говорить депутат парламенту Молдови Оазу Нантой.
Що це за вибори й що на них сталося
14 травня в Гагаузії відбувся другий тур виборів башкана. Це посада керівника автономії. Його обирають раз на чотири роки. Перемогла Євгенія Гуцул — кандидатка від партії "Шор". Вона набрала понад 52% голосів. Гуцул пообіцяла гагаузам далі розбудовувати відносини з РФ, а ще — дешевий газ та зниження тарифів, підвищення зарплат бюджетникам на 30%, парк розваг та інвестиції в інфраструктуру та освіту.
"Окрім поглиблення звʼязків з Росією вони обіцяли побудувати міжнародний аеропорт, кращий за Кишинівський, зниження цін у 4-5 разів на електроенергію і газ. Це обіцянки, які ніхто і ніколи не зможе виконати. Але соціально-економічна ситуація в Молдові така, що люди на них купуються", — каже Влад Кульмінський, голова аналітичного центру IPIS, у минулому радник прем'єра і віцепрем'єр-міністр Молдови з реінтеграції.
Центральна влада Молдови хоче анулювати результати виборів та заявляє про численні порушення під час них.
Про які порушення йдеться
Зокрема, про перевищення дозволеного ліміту виборчих фондів кандидатів та підкуп голосів. Загалом Центральна виборча комісія виявила 106 пожертвувань, які перевищують встановлену законом граничну суму — 11 700 леїв (приблизно 600 євро — ред). Приміром, у переможниці перегонів, Євгенії Гуцул, ця сума склала 458 800 леїв. Це найбільша сума серед усіх кандидатів. Другий — депутат Народних зборів Гагаузії Віктор Петров — 436 800 леїв.
"Після 1 туру виборів 30 квітня, кандидати, що не пройшли до другого туру, криком кричали, що Гагаузію залили грошима, що йде відвертий і цинічний підкуп виборців, що реальні витрати деяких кандидатів на виборчу кампанію значно перевищують усі нормативи", — говорить Оазу Нантой та додає, що без впливу Росії й на цей раз не обійшлося — частину грошей кандидати на посаду башкана начебто отримували з Москви та РФ допомагала не тільки фінансово: "У цьому регіоні на всіх виборчих кампаніях беруть участь кремлівські політтехнологи. Можу нагадати, що 22 березня 2015 року, під час попередніх виборів башкана, кремлівська пропаганда настільки по-хамськи, агресивно просувала "свого" кандидата Ірину Влах, що це шокувало навіть проросійські політичні партії у Молдові".
Також у Кишиневі вважають, що під час виборів застосовувалася технологія використання "мертвих душ". "За словами правоохоронців, йдеться про махінацію з виборчими списками та включення туди померлих, і тих, хто покинув територію Молдови", — говорить Олександр Фленкя, колишній віцепрем'єр з реінтеграції країни.
За словами політика, Центральна виборча комісія республіки Молдова неодноразово зверталась до виборчої комісії Гагаузької автономії з попередженнями про порушення законодавства, але їх залишили без уваги.
Через все це прокуратура Молдови відкрила вісім кримінальних справ щодо незаконного фінансування, а Молдовський антикорупційний центр провів обшуки та вилучив списки виборців з гагаузької центральної виборчої комісії.
Що каже влада Гагаузії
Виборча комісія Гагаузії визнала перемогу Гуцул, та повідомила, що до неї надійшло кілька скарг, але вони були такими, що не можуть повпливати на результати виборів. Визнали перемогу Гуцул і Народні збори Гагаузії — представницький і законодавчий орган автономії, попри те, що не мають таких повноважень.
Що каже Євгенія Гуцул
Євгенія Гуцул назвала обшуки "зловживанням владою" президентки Молдови Майї Санду та закликала прихильників партії "Шор" виходити на протести. 17 травня в місті Комрат біля будівлі ЦВК зібралося близько сотні людей, які вигукували “Геть Майю Санду”. На неділю, 21 травня, у Комраті запланована акція протесту на підтримку партії “Шор”.
Окрім того, партія "Шор" та Гуцул заявили про відкриття представництва Гагаузії в Росії, хоча гагаузька автономія не має повноважень вести окрему від Кишинева зовнішню політику. Голова аналітичного центру IPIS Влад Кульмінський пояснює, наскільки непросте рішення мають знайти у Кишиневі: "Якщо уряд скасує ці вибори, це може привести до дестабілізації ситуації в країні. Тож, можливо, скасування виборів буде не дуже мудрим кроком, що гратиме на користь ворогів Молдови".
Що таке партія "Шор"
Партію "Шор" очолює політик і олігарх Ілан Шор. У 2017 році через корупцію його засудили до 7,5 років, але він подав апеляцію та виїхав з країни. Зараз Шор в Ізраїлі. Після російського вторгнення в Україну, депутати партії відвідували Москву та налагоджували міжпартійні контакти. У жовтні 2022 "Шор" внесли до санкційних списків США, через зв'язки Ілана Шора з російським урядом та організацію заворушень, які підривають демократичний розвиток Молдови. Партія "Шор" є організатором проросійських протестів у Молдові у 2022-2023 роках. Примітно, що 2015-го Шору заборонили в'їзд до Москви.
Євгенія Гуцул народилася і живе в селі Етулія, має освіту юристки. В біографії, поданій до Центральної виборчої комісії Гагаузії вона не вказала місце роботи та посаду. Перші її дописи в соцмережах як політичної діячки з’явилися наприкінці березня-початку квітня 2023 року.
На думку Михаїла Сіркелі — журналіста видання nokta.md, Євгенія Гуцул — лише рука друга Кремля — Ілана Шора. "Партія "Шор" — єдина у Молдові, що намагається "розхитати човен". Минулого року Росія передала їм всі свої інформаційні молдавські ресурси", — каже він.
З цим згоден і Влад Кульмінський. На його думку, представники партії намагаються дестабілізувати ситуацію і змінити уряд у Молдові, щоб завадити проєвропейському курсу країни. Кульмінський каже: "Людина, яка виграла вибори була "ноунейм", її ніхто не знав. Є враження, що ця перемога буде використовуватися проросійською партією для того, щоб зробити життя молдовського уряду і всієї Молдови важким. Вони фактично будуть використовувати автономний регіон Гагаузію для того, щоб змінити владу в Молдові в російських інтересах".
Що буде далі
Крапку у темі виборів має поставити суд міста Комрат 22 травня. Там розглядатимуть питання: визнавати чи ні результати голосування.
"З цієї ситуації в будь-якому разі треба буде виходити: або шляхом продовження мандату чинного глави Гагаузької автономії (за допомогою спеціального закону), або шляхом перевиборів. Подібних юридичних прецедентів у нас наразі немає", — говорить ексвіцепрем'єр з реінтеграції Олександр Фленкя.
Депутат Оазу Нантой вважає, навіть якщо суд визнає результати виборів, у Кишинева все ще є важелі впливу на Гагаузію: "У такій ситуації у Кишинева будуть всі козирі на руках для того, щоб пояснити співгромадянам з Гагаузької автономії, що таке автономія і які межі її повноважень. Особливо, якщо врахувати, що Гагаузька автономія впродовж десятиліть користується прецедентними податковими пільгами, а доходи в місцевому бюджеті на одиницю населення — найвищі в республіці Молдова".
