У статті про зґвалтування від Інституту вивчення проблем злочинності присутній віктимблеймінг. Що сказано у тексті

У статті про зґвалтування від Інституту вивчення проблем злочинності присутній віктимблеймінг. Що сказано у тексті

У статті про зґвалтування від Інституту вивчення проблем злочинності присутній віктимблеймінг. Що сказано у тексті
Ілюстративне фото: Unsplash

Українська блогерка та засновниця платформи goodjob Дана Окоманюк виявила на сайті науково-дослідного інституту вивчення проблем злочинності імені академіка В. В. Сташиса статтю "Убережи себе від зґвалтування", у якій присутній віктимблеймінгВіктимблеймінг означає "звинувачення жертви" і описує ситуацію, коли люди замість того, щоб засуджувати злочинця, намагаються знайти йому виправдання і стверджують, що жертва сама винна в тому, що з нею трапилося.Поняття віктимблеймінгу використовується найчастіше, коли йдеться про насильство у бік дівчини. Фізичне або сексуальне. Дуже часто у контексті домашнього насильства. Але в широкому сенсі обвинуваченню може зазнавати будь-яка людина, яка постраждала від злочину..

Зокрема блогерка звернула увагу на те, що стаття починається із тези, що "в багатьох випадках громадяни своєю віктимною (необачною, ризикованою, аморальною й ін.) поведінкою провокують або полегшують вчинення проти себе зґвалтування".

"Здавалось би, що інститут, який вивчає проблеми злочинності, судової експертизи та судоустрою має розбиратися в тому, що він пише на свому сайті, а саме — що в злочині жертва ніколи не винна", — написала Окоманюк в Instagram.

Також автор статті дає жінкам поради, які "дозволять уникнути злочинного посягання". Так, у статті радять "контролювати свою поведінку, уникати розмов на інтимні теми, розваг..."

Якщо ж жінка "потрапила у скрутну ситуацію", стаття радить "діяти нестандартно і несподівано для гвалтівника": наприклад, "поговорити зі злочинцем по душам", повідомити про венеричне захворювання, вагітність чи критичні дні, "добровільно роздягнутися" або "справити чи імітувати природні потреби, щоб викликати огиду насильника".

"Виявляється, що покоління правозахисників, політиків та дослідників подібні Інститути вчать, що це жертва погана. Що це жертва щось не те робила. Що це жертва має зробити все, аби її не зґвалтували", — підсумувала Окоманюк.

Вибір редакції

На початок