Після чергового обстрілу військовими Російської Федерації села Партизанське, що на Миколаївщині, 66–річний Микола вирішив виїхати у безпечне місце. Рік жив у сина в Миколаєві. Навесні 2023 року повернувся до села. Втім, жити йому немає де — будинок повністю зруйнований. Станом на 1 травня чоловік мешкає в погребі.
Про це Микола розповів кореспондентам Суспільного.
"Не соромтесь, не лякайтесь. А отак ми живемо".
Микола гостинно запрошує нас спуститися до погреба і показує як облаштувався. Попри те, що живе практично під землею, чоловік намагався зробити "оселю" затишною. На стінах та біля дивану, де чоловік спить, висять килими, аби не продувало спину. Поруч ікони Спасителя та Божої Матері.
"У людей хоча б кімнати якісь є, а тут немає нічого. Я такого ніколи не міг подумати навіть. Добре, що хоч погріб".
На глибині приблизно чотирьох метрів під землею, де раніше були банки з консервацією, чоловік облаштував кухню з плитою та посудом. Сорочки Миколи охайно розвішані на цвяхах. Так чоловік живе вже декілька місяців.
"Мене син забирав. Тікали звідси. Лячно було. Я хотів ще тут жити. Син сказав: "Забираємо вас звідси". До Засілля доїхали і те з горем навпіл. Так гатили, що нестерпно просто було".
Затягуючись цигаркою, Микола розповідає нам, чому все-таки повернувся до села.
"Рідні ви мої, я тут народився, батьки мої тут. Ось на кладовищі в неділю був. Я цей клаптик землі не покину, тому що я тут народився. Я тут і помру. Що мені залишилось".
"Я приїхав, коли вже тепло було, бо взимку тут дуба можна дати. Оце приїхав, коли потепліло. Потихеньку ,то те кинув, то те, то те. Картоплю навіть не посадив".
Підіймаємося з підвалу і Микола показує, що залишилося від будинку, в якому він жив. На територію домогосподарства двічі влучали російські ракети.
"Була кухня. Розлетілася, дах накрило. Нічого немає, все валяється, дивани. Немає нічого. Нуль. Це була хата. Два прильоти — немає. Один раз було там у кут, а другий раз в блоки. Порозвалювалось все".
"Циган! Рекс!".
На голос чоловіка прибігають двоє чорних собак. Їх Микола підгодовує та доглядає відтоді, як повернувся у Партизанське. Усього до чоловіка прибилися близько 12 собак.
"Оці собачки, дівчата. Розкажу вам: я приїхав, вони мене не признавали, але оскільки я вже тут перебуваю, вони приходять аж сюди, хочуть їсти, це тварини. Я з ними дружу. Я там: "Рекс не чіпай, Циган не чіпай". У кожного ім'я, з ними приємно просто".
"Ніколи не думав, що в 60 років я буду в погребі жити. Мені вистачало всього, все у мене в достатку було".
Читайте також
На Миколаївщині народилося немовля з вагою 870 грамів
Життя в Миколаєві та області попри обстріли. Як минув черговий тиждень
Один загиблий та троє травмованих: на Миколаївщині сталася дорожньо-транспортна пригода
Слідкуйте за новинами Суспільного Миколаїв у Telegram, Viber, YouTube, Facebook та Instagram.
