Крейдові сосни — рідкіснийзанесений до Червоної книги України реліктовий вид сосни, що росли у національному парку "Святі гори" на Донеччині, повністю знищені після бойових дій та окупації Святогірської громади, розказав Суспільному керівник парку Сергій Приймачук. Загалом у парку, лише за приблизними оцінками, постраждали 80% лісу. Назвати точні втрати наразі неможливо — територія не розмінована. Попри це співробітники заповідника відновлюють роботу і підраховують збитки — і екологічні, і "технічні". За словами керівника, національний парк потребує техніки, особливо тієї, яка знадобиться влітку під час сезону пожеж.
В інтерв’ю Суспільному Донбас в.о. директора національного парка "Святі гори" Сергій Приймачук розказав про знищений ліс, обгорілі дуби та загублені сосни, а також — чи можливо відновити парк. Далі — пряма мова.
Території у парку та навколо — заміновані і небезпечні
У нас є програма з ДСНС, що ми будемо плановано розміновувати територію, проводити якусь роботу. Але наразі обстежено десь 50 гектарів. (Територія парку — це 44 тисячі гектарів — ред.)
На це були поважні причини: взимку, коли лежить сніг, мінери не працюють, бо це дуже небезпечно. Я вам скажу, що в умовах, коли йде війна, коли мінери потрібні там, де йдуть бої, на тих територіях, ми розуміємо, що розмінування буде не скоро.
Особливо багато в нас тих розкиданих мін-“пелюсток” в районі Богородичного, повністю замінований берег річки Сіверський Донець в районі Святогірська, Тетянівки, Ярової і далі, за межами національного парку, наприклад, село Райгородок — там теж підриваються люди, які незважаючи на небезпеку йдуть до Сіверського донця чи у ліс. От у нас на "пелюстці" підірвався інспектор на своєму обході.
Зараз категорично заборонено відвідувати ліс.
Реліктові крейдові сосни "полягли" всі
Екологічні втрати просто жахливі і оцінити їх ще неможливо повністю. Для цього ми призначили комісію. Ми почали це робити, але для цього нам все ж таки треба, щоб ми могли увійти в ліс, провести розмінування.
Те, що можу сказати: наслідки для національного парку катастрофічні. Крім того, що знищені адмінприміщення, знищена техніка, системи життєзабезпечення, знищено практично весь ліс — 80% насаджень постраждали.
Знищена в нас реліктова сосна на схилах крейдяних гір — полягла вся. Крейдова сосна тільки ж на крейді зростає. В деяких місцях ще стоять згоріли дерева, і вони будуть ще стояти довго, поки не впадуть. А там — все лежить.
Дуброви дубові теж постраждали дуже сильно. А наприклад, в селі Ярова влучали в озера, гинула і риба, і фауна, і флора. Відновити це все дуже буде затратно, дуже буде важко.
Крейдова сосна повністю лягла на схилах крейдових гір. Дуби сильно постраждали — позносило верхівки, сосни горіли — так і попадали.
Наступ відбувався весь березень, весь квітень. Били вони (окупаційні війська — ред.) по всій території і Святогірська, і найближчих сіл, і по лаврі. 4 червня вже Святогірськ був зайнятий загарбниками.
Бої були в районі села Богородичного дуже сильні, в районі села Олександрівка, Яцького. Такі ракетно-бомбові удари, які наносили, знищували не тільки будівлі, знищували екологію, ліс, знищувалися і води.
Ненависть до загарбника через край виливалася. Те, що вони натворили, не було ніякої причини, щоб таке творити. Враження таке, що вони знищували все, що можна було знищити: і людей, і приміщення, і природу нашу.
Щодо більшості втрат, зокрема і червонокнижних рослин та тварин, поки висновку точного немає. Деякі наукові дослідження ми ще не проводили, тому що немає такої можливості. Все це будемо досліджувати і давати оцінку. Адже на Святогірськ, на наші ліси падали фосфорні боєприпаси. А наслідків "Градів" ми також остаточних не знаємо. У 2014-му році, коли ми обслідували ліси в Ямполі, там на галявинах від ударів “Градів” і трава не росла кілька років.
Втрати — це сотні мільйонів, поки точніше оцінити неможливо. Тому що знищенні приміщення і техніка, знищені природа і ліси — весь цей цикл порушено.
Повернулась до роботи понад третина колективу
По штатному розкладу в нас було 117 співробітників. Частина виїхали за кордон, частина ще в Україні, тому що нікуди вертатися. І десь 43 співробітники вже повернулися сюди і працюють.
Два співробітники загинули. Двоє поранені, доля їхня невідома, бо їх лікували у Сватовому (місто на Луганщині окуповане РФ від початку повномасштабного вторгнення) і, мабуть, їх вивезли в Росію.
Національний парк “Святі гори” — це 44 тисячі гектарів, тому співробітники проживали у найближчих селах, не тільки у Святогірську. У Яровій, у Богородичному, у Долині, у Студенку, у Яремівці. Ми знаємо, що повністю знищене село Богородичне, де в мене сімнадцять співробітників проживали, частково знищена Ярова, Студенок — всі ці населені пункти постраждали. Наприклад, зараз у Яровій, де живуть співробітники, немає ні водопостачання, ні електропостачання.
Як тільки відбулося звільнення, ми почали працювати. І зараз в нас вже колектив спаяний, ми розуміємо, над чим нам працювати.
Руйнування та потреба у техніці
Наша головна контора вціліла тільки тому, що наші розташовувались на тому боці Сіверського донця на горах і снайпери працювали, і ця територія проглядалася. Тобто вони (окупанти — ред.) тут, в цьому місці не знаходилися. Звісно, позламували сейфи, звісно, пограбували оргтехніку, навіть жорсткі диски повидирали, для чого їм це треба? І це ми все зараз відновлюємо і дякуємо волонтерам, і адміністрації обласній, які нам в цьому допомагають.
Ми нещодавно в парку провели, електромережу відновили, щоб можна було функціонувати нашій головній конторі. Вирішуємо питання з постачанням води. Нам дуже допомагають всі парки України.
Щодо тракторів та машин, які були вкрадені — а ми знали, що воно не знищене, а викрадене — ми подали заяву до поліції. Зараз нам потрібен не тільки транспорт, от почнеться пожежонебезпечний період, нам необхідно мінполоси робити, потрібні трактори, потрібні плуги, засоби пожежогасіння. Одну пожежну машину ми зараз реанімуємо. Але якщо буде пожежонебезпечний період, то буде проблема: як в ліс заїхати — це буде практично неможливо.
Ми вже відновили роботу всіх відділів. Наприклад, відділ охорони — це багатофункціональний підрозділ, який не тільки охороняє, проводить моніторинг, дослідження, де можна перебувати. Починає працювати і науковий відділ. Відділ рекреаційний ще не повністю запрацював, бо в нас тільки два співробітники залишилося. Бухгалтерія працює, економічний відділ, підсобні робочі.
Ми звертаємося до всіх фондів благодійних, екологічних, щоб нам допомагали. Тому що в нас фінансування йде тільки по захищеним статтям — заробітна плата і плата за енергоносії, водопостачання. Водопостачання поки в нас немає, як і по всій Святогірській громаді.
Ми дійсно потребуємо допомоги від тих, кому цей куточок природи небайдужий. Допомога потрібна не тільки парку, а й тим співробітникам, яким практично ніде жити, які потребують й умови життя налагодити. Нічого зайвим не буде.
Парку "Святі гори" допомагають колеги з Закарпаття та Сумщини, волонтери та звичайні люди.
Вже зараз на наше озеро приїжджають люди, щоб посидіти в альтанці, кинути вудочку, половити чи не ловити рибу, відпочити. Навіть в цей час вже люди сюди приїжджають, при чому не просто відпочити і подихати цим повітрям.
Я думаю, як тільки налагодять мостові переправи, люди будуть їхати, а ми вже готові рекреаційні послуги їм надавати.
Можливо, буде проводити екскурсії та підготувати майданчики для відпочинку, а також проводити лекції — розповідати про історію та природу Святогір’я.
Читайте всі новини Донбасу в Telegram, Viber, Facebook, YouTube та Instagram
