Рієлтори – добро. Як Рада хоче ліцензувати брокерів з нерухомості й які питання до законопроєкту

Рієлтори – добро. Як Рада хоче ліцензувати брокерів з нерухомості й які питання до законопроєкту

Рієлтори – добро. Як Рада хоче ліцензувати брокерів з нерухомості й які питання до законопроєкту Ілюстративне фото

У Верховній раді зареєстрували законопроєкт "Про рієлторську діяльність в Україні". Його авторами стали 30 нардепів від фракцій "Слуга народу", "Євросолідарність", ОПЗЖ та депутатських груп. Мета документу вивести рієлторський бізнес із тіні. Суспільне розбиралося в плюсах та мінусах ініціативи та зібрало думки експертів з цього приводу.

У чому суть

Головна мета законопроєкту – запровадити єдину державну політику у сфері регулювання рієлторської діяльності в Україні, зокрема чітко визначити права та обов’язки фахівців, порядок надання послуг, передбачити відповідальність за порушення.

Серед запропонованих пунктів:

  • ввести ліцензування для брокерів з нерухомості. Для отримання ліцензії необхідно буде пройти кваліфікаційний іспит;
  • фахівці повинні бути відповідним чином оформлені та внесені до Єдиного реєстру фізосіб, юросіб і професійних об’єднань у сфері рієлторської діяльності;
  • створити реєстр, у якому міститимуться дані буде містити дані про рієлторів та брокерів, а також про об’єкти нерухомості;
  • ввести штрафи за роботу без рієлторських свідоцтв від 8,5 тисяч до 17 тисяч гривень з конфіскацією отриманого прибутку. За повторне порушення – від 17 тисяч до 34 тисяч гривень і теж з конфіскацією.
  • створити Національну федерацію фахівців у сфері рієлторської діяльності, до складу якої увійдуть кваліфікаційно-сертифікаційна комісія, з’їзд фахівців і рада громадського нагляду. Сюди ж українці зможуть скаржитися на недбайливих брокерів, якщо вважатимуть, що права клієнта порушили.

Наразі проєкт закону наданий для ознайомлення комітету, а в Національному агентстві з питань запобігання корупції повідомили, що проведуть його експертизу.

Плюси та мінуси

"Цей проєкт, справді, передбачає багато гарних моментів. Наприклад, отримання свідоцтва рієлторами та єдиний реєстр. Тобто в Україні жодна операція не зможе більше обходитись без рієлторів", – розповіла адвокатка Юлія Сливченко в ефірі Українського радіо.

За її словами, у разі прийняття законопроєкту, власник майна не зможе без рієлтора здати або продати ту чи іншу нерухомість, або ж навіть сам укласти договір. Рієлтори будуть вносити всю інформацію про договори у новий сервіс ― Єдину інформаційну базу. За її словами, такі зміни призведуть до того, що рієлтори почнуть нести відповідальність за операції, які вони проводять та супроводжують.

Крім того, за словами адвокатки, "неофіційна статистика свідчить про те, що фактично кожна чотирнадцята операція за участю рієлторів, які зараз існують, є шахрайською", а новий законопроєкт зможе захистити споживачів. Зокрема рієлтор проводитиме паспортизацію об’єктів, без якої буде неможливо прорекламувати квартиру. За невиконання цієї вимоги законопроєкт передбачає штраф у 47,2 тисячі гривень.

Крім того брокер повинен буде отримати свідоцтво: "Атестація здійснюється кваліфікаційно-сертифікованою комісією "Національної федерації фахівців у сфері рієлторської діяльності". Тобто перевірятимуть їхні знання, зокрема, знання законодавства, яке вони використовують. І це плюс".

Разом з тим, варто зазначити, що власне пункт про ліцензування викликав багато суперечок.

"Те, що видаються ліцензії для рієлторів, то тут, крім хорошого бажання вивести на світ цю галузь, є багато речей, які насторожують. По-перше, право вільно розпоряджатися своєю власністю є конституційним правом. І тому добровільна послуга не може бути обов’язковою ", – прокоментувала законопроєкт народна депутатка від Слуги народу Євгенія Кравчук.

Крім того, за словами нардепки, у проєкт закону є неточності щодо ліцензування: "Серед критеріїв ліцензування немає нічого, крім досягнення 18-річного віку. Тобто, умовно кажучи, 18-річний випускник школи отримує ліцензію і має доступ до різних реєстрів. Без практичної роботи", – говорить Кравчук і додає, що всі, якщо всі ці реєстри будуть публічними, то постає ще й питання конфіденційності.

Загалом народна депутатка підтримує створення чітких правил для ринку, проте вважає, що "саме в такій редакції проєкт закону не має шансів пройти у Верховній раді".

Що кажуть фахівці

Асоціація фахівців з нерухомості (рієлторів) вважає, що цей закон потребує суттєвого доопрацювання бо несе суттєві ризики для ринку надання рієлторських послуг. Офіційну позицію асоціація висловила на своєму сайті.

Зокрема, на її думку, в положеннях запропонованого проєкту закону є обмеження прав громадян на розпорядження своєю власністю, які гарантовані Конституцією. Крім того, представники ринку вважають, що запропоновані норми містять корупціогенні фактори та ризики, порушують антимонопольне законодавство та в більшості своїй порушують права та інтереси рієлторів та брокерів.

Разом з тим, спілка "Спілка фахівців з нерухомого майна України" підтримує законопроєкт та вважає, що він буде сприяти визнанню професії "рієлтор" та підвищенню якості рієлторських послуг.

"Це безумовно потрібно робити. І це, звичайно, не велосипед, оскільки весь цивілізований світ вже давно так працює", – розповів Суспільному власник агентства нерухомості Mark&David Realty Олександр Примак.

За його словами, в прийнятті цього закону одні плюси. Питання полягає в механізмі контролю: "Рієлтори повинні бути на всіх етапах, від реклами й до нотаріуса, а держава повинна слідкувати за цим".

Крім того, Примак вважає обов'язковою сертифікацію, тобто на державному рівні має бути ліцензія, яка підтверджує те, що ви рієлтор. Інакше, за його словами, нотаріуси можуть почати створювати свої рієлторські агентства і на місці, під час оформлення документів, пропонувати послуги своєї ж компанії.

"Державу цікавить одне – наповнити бюджет, отримати з цього гроші", – говорить власник агентства та додає, що, на його думку, рієлтори будуть не проти платити податки, якщо знатимуть, що працюють в правовому полі і повністю захищені державою. За його словами, наразі більшість рієлторів працює "в чорну" тому держава отримує тільки податок від купівлі/продажу, але не отримує нічого з комісії рієлтора.

"Як на мене, має бути якась фокус-група при створенні закону, куди обов'язково повинен входити хтось із рієлторів", – резюмував Примак.

Читайте також: "Вплив партій та електронне голосування. "Підводні камені" закону про референдум"
Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди