Наші пращури розписували яйця не лише на Великдень. Цим займалися від СтрітенняХристиянське свято, яке відзначається в історичних церквах і деяких протестантських конфесіях. Принесення до Єрусалимського храму немовляти Ісуса Христа його батьками відбулося на 40-й день після Різдва і на 32-й день після обрізання. і до ВознесінняУ християнстві вознесіння Ісуса Христа на небо, яке відбулося через 40 днів після Воскресіння. Відзначається як велике свято, яке завжди припадає у четвер 40-го дня по Воскресінні., бо писанка символ не тільки Великодня, а й взагалі всіх весняних свят відродження землі. Про це в ефірі телемарафону "Єдині новини" розповіла писанкарка Лідія Солодар.
"Можна провести аналогію, як на білому яйці, на білій шкаралупці народжуються кольорові візерунки, так і на землі, вкритій снігом, народжуються, проростають різнокольорові квіти", — каже писанкарка.
За її словами, якщо говорити про писанки як витвори мистецтва, то можна розписати писанку і на яйці коричневого кольору.
"Наприклад, травленки — це писанки, писані на коричневій шкаралупці. Вони не так яскраво виглядають, але це такі ажурні візерунки, які утворюються за допомогою воску і писачкаНевеличка дерев'яна паличка, на якій закріплюється резервуар для розтопленого воску з кінчиком для малювання., а не за допомогою барвників", — зауважує Лідія Солодар.
Писанкарка каже, що через початок повномасштабної війни минулого року у неї був Великдень без нових писанок.
"Я жила в Черкасах і переїхала у Чигирин. Тому перший Великдень у мене був за багато років без нових писанок, тому що всі матеріали для розпису залишилися у Черкасах. Проте цього року вже вдалося повернутися, забрати матеріали й створити нові писанки", — розповідає Солодар.
Щороку вона за традицією розписує яйця на свята.
"В Чистий четвер розписують писанки на сирих яйцях, адже вся символіка зберігається не лише у шкаралупці, але й у жовтку і в білку, і в плівочці. Тобто наші пращури надавали значення не лише візерунку, але й самому яйцю. І тому пишу на сирих яйцях.Тобто це яйце сире, розписане традиційними візерунками, освячене, воно вже висохло всередині й буде лежати далі", — каже писанкарка.
За повір’ям, додає Лідія Солодар, якщо така писанка псувалася, то вона забирала негативну енергетику з оселі, і таким чином очищувала простір.
Читайте також
"Писанка нас супроводжує все життя": рівненська майстриня показала технологію створення писанки
Чому Великдень святкують в різні дати? Пояснює релігієзнавець
