Вони втратили близько 14 гектарів кизилового саду та всю виробничу техніку, але зважились розпочати все з нуля у прифронтовому Запоріжжі. Родина Ольшанських протягом десяти років вирощувала ягоди у селі Нове, що нині під контролем окупантів.
Подружжя Сергій та Наталія Ольшанські — власники найбільшого органічного кизилового саду в Європі. Наразі свою продукцію виготовляють у Запоріжжі.
“Одного разу, просто зранку чоловік вийшов, біля будинку в нас росте кизил, і він подивився і каже: “А, чому б ні, це дуже корисна ягода” і тоді ми заклали сад кизилу і ми щасливі від того”, — каже Наталія.
Жінка згадує, тоді, близько 10 років тому, мало хто знав, як вирощувати кизил, і що з нього можна виготовляти:
“Приніс мені Сергій 5 ящиків кизилу і каже: “На тобі тиждень і 5 ящиків — твори. Придумай щось таке, щоб було більш, ніж 10 позицій". Я стала їсти його кілограмами, щоб зрозуміти, як він працює, як смакові рецептори відреагують. Протягом тижня варила, пригощала друзів. Ми доводили смак до топ і створили наприкінці тижня 15 позицій".
Проживає подружжя Ольшанських у Запоріжжі, сад з кизиловими деревами (близько 14 гектарів землі) та необхідна сільськогосподарська техніка, холодильник, а також вироби з ягід від початку повномасштабної війни опинилися в окупації, в селі Нове, біля Токмака.
Через це, каже Сергій, з минулорічного врожаю втратили близько 150 тонн кизилу. Окрім цього, внаслідок обстрілу знищені близько 30 дерев від загальної кількості 12 тисяч, а інші пошкоджені. Наразі планують виготовляти продукцію ще з залишків ягід попередніх років, а також чекають на деокупацію, зазначає Наталія.
Власну справу розвивають близько 10 років всією родиною: раніше вчотирьох, разом з дітьми, але зараз втрьох — торік 11 серпня у танковому бою у селі Степове загинув їхній син Данило. Хлопець був добровольцем ротно-тактичної групи “Степові вовки”. Місяць не дожив до свого 25-річчя.
Наталія згадує, минулого року 25 лютого поїхали у військкомат вступати в лави оборони, алечерез вік вирішили, що краще організовуватимуть волонтерський рух і допомагатимуть:
“Даня каже: “Мам, я не можу, ви впораєтеся самі, я повинен бути там”. І пішов добровольцем. Проходив навчання на полігонах. У нього не було ще навушників. Пам'ятаю, не чув мене, коли телефонувала, бо за цілий день набахкає у вуха. Він був готовий і морально, і фізично. Я щаслива мама, я народила воїна за духом і по суті”.
Ольшанські кажуть, продовжувати розвивати сімейний бізнес, особливо в Запоріжжі, — їхній обов'язок, в пам’ять про сина, який захищав рідний край. На воротах майбутнього підприємтсва розмістили емблему “Створено захисниками” від Міністерства у справах ветеранів і міжнародного благодійного фонду “Повернись живим”.
“Він воював за наше майбутнє, за нашу землю, за наш бізнес, то зараз ми не маємо складати руки. Інколи прокидаєшся і думаєш: “Господи, хоч би прокинутися, коли не було війни, коли він був”, але розуміємо, що він би не хотів нас бачити в сльозах. Ми маємо прожити ще й його життя. Як його сестра, я маю тепер жити за двох", — каже Єлизавета Ольшанська.
Запрацювати підприємство має вже в травні, кажуть Ольшанські, а також чекають на цьогорічний врожай з власного саду. Також планують займатися зеленим туризмом, ділиться Наталія:
“Це як соціальний проект. Після війни буде багато людей, які потребують психологічної допомоги. Якщо людина потрапить в наш сад, там дуже гарно, затишно, там енергетика надзвичайна. Якщо там буде табір ще якийсь, це буде дуже добре. Зараз йде цвітіння кизилу, воно фантастичне”.
Наразі родина продовжує будувати підприємство з виготовлення кизилової продукції та мріє зібрати новий урожай вже на звільнених українських землях.
Читайте також
Армія РФ завдала ракетного удару по Запоріжжю. Загинули люди
Підписуйтеся на новини Суспільне Запоріжжя в Telegram та у Viber
