Влада столиці розгляне петицію з пропозицією розірвати договори з Українською православною церквою Московського патріархату. Вона була зареєстрована на сайті Київради 5 квітня і за добу набрала понад 6 тис. підписів.
Автор петиції Олександр Нотевський пропонує припинити дію угод, сторонами яких є органи місцевого самоврядування, комунальні організації Києва з одного боку та структурні підрозділи УПЦ МП з іншого. Він, зокрема, закликає розірвати договори про оренду комунального майна, право користування земельними ділянками на території столиці і користування комунальними послугами, тобто припинити обслуговування мереж тепло-, водо-, газопостачання та водовідведення і вивезення сміття з об’єктів УПЦ МП комунальними службами Києва. Як вважає автор петиції, такі рішення "позбавлять УПЦ МП базових благ і послуг, що суттєво ускладнить або унеможливить їхню діяльність на території Києва".
Що відомо про припинення дії договорів з УПЦ МП у Києві
31 грудня 2022 року закінчився термін угоди про оренду Успенського та Трапезного соборів Українською православною церквою (МП). Успенський собор і Трапезну церкву на території заповідника "Києво-Печерська лавра", повернули в державу. У відповідь УПЦ МП подала позов до суду через відмову використовувати храми Лаври.
Пізніше стало відомо, що з 29 березня з УПЦ МП розривають договір про оренду Нижньої Лаври. Намісник Свято-Успенського монастиря УПЦ МП, що займає частину Лаври, заявив про відмову звільняти приміщення. Народні депутати звернулися до СБУ з проханням прослідкувати, аби з Лаври не зникли мощі та ікони.
21 березня в Києво-Печерській лаврі закрили вхід у ближні печери з мощами святих. Там почала роботу комісія, яка має визначити, чи збережені музейні експонати.
29 березня сплив договір оренди національного заповідника "Києво-Печерська лавра" з Українською православною церквою МП. Представники церкви мають залишити територію Лаври. У той день на її території представники УПЦ МП провели молебень.
30 березня на території Лаври намагалася почати роботу комісія Мінкульту з передачі державі будівель, які були у користуванні УПЦ МП. Утім вхід до одного з корпусів був заблокований вірянами, а саме приміщення зачинене. У п'ятницю, 31 березня, на територію Лаври вдруге прибула комісія Мінкульту. Утім представники церкви та віряни знову не пустили їх до будівлі. Через недопуск до управління держмайном Міністерство культури подало позов до суду.
1 квітня СБУ вручила підозру наміснику Лаври та митрополиту УПЦ МП Павлу Лебідю за двома статтями Кримінального кодексу: розпалювання міжрелігійної ворожнечі (с. 161 ККУ) та поширення матеріалів, які виправдовують російську агресію (ст. 436-2 ККУ). Йому обрали запобіжний захід — домашній арешт.
Читайте також
У Хмельницькому ще один храм перейде до ПЦУ. Що думають прихожани та учасники зборів
