Новий закон про люстрацію: юридична розтяжка чи вимоги ЄСПЛ

Новий закон про люстрацію: юридична розтяжка чи вимоги ЄСПЛ

Ексклюзивно
Новий закон про люстрацію: юридична розтяжка чи вимоги ЄСПЛ ccu.gov.ua

23 червня Конституційний суд поновив слухання у справі щодо закону про люстрацію, щоб дослідити практику Європейського суду з прав людини, а також позицію президента та Верховної ради. У Міністерстві юстиції наполягають, що закон треба змінювати, бо він порушує права людини. Натомість експерти вважають, що перегляд люстрації призведе до ще більших проблем.

Велика палата Конституційного суду завершила усні слухання і перейшла до закритої частини пленарного засідання для ухвалення рішення у справі стосовно конституційності закону про очищення влади. Міністр юстиції Денис Малюська запевнив, що вже найближчим часом на розгляд Кабміну буде винесено новий закон про люстрацію.

"У будь-якому випадку ті заходи, які було вжито відповідно до очищення влади, є втручанням у права людини. Це визнано як Європейським судом з прав людини, так і Касаційним адміністративним судом. Однак, якщо говорити саме про правову конструкцію, то відповідальність має місце тоді, коли є певний склад правопорушення, коли є ознаки, коли є певне діяння – і це діяння не відповідає закону. При процедурах з очищення влади говорити про відповідальність напряму неможливо, тому що не оцінювалися певні дії на предмет їх відповідності закону".

Також міністр юстиції повідомив, що новий законопроєкт, що стосується люстрації, був розроблений, враховуючи рішення Європейського суду з прав людини. Нагадаємо, що цей суд 24 лютого 2020 року вирішив не розглядати апеляційну скаргу України у справі щодо закону про очищення влади. Отже, рішення Європейського суду з прав людини від 17 жовтня 2019 року, яким було встановлено порушення прав українських чиновників, остаточно набуло чинності.

Членкиня ради громадської організації "Громадський люстраційний комітет" Анна Калинчук в ефірі Українського радіо назвала запропонований законопроєкт "заграванням із суспільством".

"З приводу самого законопроєкту, то, як на мене, він не вирішить жодну з проблем, про яку говорить міністр юстиції. Той законопроєкт, який лежить в Кабміні, і той, який міністр має доопрацювати, передбачають утворення комісії, яка має переглянути знов усі моменти, які стосувалися люстрації. Тобто буде застосований індивідуальний принцип, на який наголошує ЄСПЛ. Це не вирішить проблему, оскільки критерії, стосовно яких застосована люстрація до чиновників, не змінюються. Законопроєкт не торкається цього моменту. Це буде проста юридична розтяжка, оскільки буде діяти і чинний закон, і буде законопроєкт, який вноситиме зміни, утворюючи ефемерну комісію з незрозумілим статусом, складом і підпорядкуванням. Це буде абсолютно політично заангажований орган, оскільки він вирішуватиме, чи застосовувати люстрацію стосовно конкретної людини", – вважає Калинчук.

Вона додала, що зараз в реєстрі всього лише 900 осіб, до яких застосовано люстрацію.

"Треба розуміти, що Міністерство юстиції та чинна влада насправді обирають шлях, який в історії ознаменує президентство Зеленського чи перебування міністра юстиції на посаді тим, що чиновники часів Януковича повернуться на свої посади", – переконана експертка.

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди