Журналісти-розслідувачі з Молдови у співпраці з виданнями ще 10 країн Європи та США отримали у розпорядження документ, розроблений у Москві та проаналізували його. В ньому йдеться про стратегію впливу РФ на Молдову, яку розробили у Кремлі близько двох років тому.
Розслідування опубліковано на молдовському сайті Rise.
Джерело, яке передало план журналістам, повністю впевнене у тому, що документ справжній.
Документ називається "Стратегічні цілі РФ у Республіці Молдова" і складався ще у 2021 році. Розслідувачі відзначають, що спробу реалізовувати низку пунктів з нього останніми роками можна було бачити у "публічному наративі деяких орієнтованих на Росію політсил".
Вважається, що документ готували в Управлінні президента РФ з прикордонної співпраці – тому самому, де й план з поглинання Білорусі до 2030 року.
За документом, стратегія Росії щодо Молдови будувалась на трьох сферах впливу: військово-політичній, економічній та гуманітарній.
Серед цілей Кремля:
- протистояння впливу НАТО і ЄС на Молдову
- втягнення Молдови в ОДКБОрганізація договору про колективну безпеку — військово-політична міжнародна організація, до якої входять Білорусь, Вірменія, Казахстан, Киргизстан, Росія і Таджикистан. та інші міжнародні російські проекти
- "врегулювання придністровського конфлікту" за посередництва Росії на основі особливого статусу Придністров’я
- посилення проросійських настроїв у суспільстві через інформаційний вплив та освітні програми
- забезпечення присутності своїх ЗМІ в інформпросторі Молдови
- присвоєння російській мові на території Молдови "статусу мови міжнаціонального спілкування"
Стратегія визначає 2030 рік як "крайній термін" взяття під політичний контроль Молдови та її дистанціювання від західних партнерів.
У плани Москви входила підтримка проросійських політсил у Молдові (Партія "ШОР", Партія соціалістів та Партія комуністів Республіки Молдова), експлуатація залежності країни від російського імпорту, зокрема газу, для досягнення політичних цілей.
Кремль розраховував підтримувати значні обсяги експорту російських товарів у Молдову та лобіювати інтереси підприємств із Придністров’я та Гагаузької автономії, де існують сильні проросійські настрої.
Для розширення інформаційного впливу РФ хотіла запобігти обмеженням для своїх ресурсів. Це не вдалося, оскільки у 2022 році влада Молдови закрила 6 телеканалів. Також створювалась мережа лояльних громадських організацій, на кшталт Молдавсько-російського ділового союзу, заснований колишнім президентом Молдови Ігорем Додоном.
"Дискредитувати НАТО" серед жителів Молдови планували до 2025 року. Такою ж середньостроковою ціллю визначали "протидію експансіоністській політиці Румунії у Молдові".
До 2030 року кремль розраховував збільшити кількість російських ЗМІ, зберегти за російською мовою статус мови міжнаціонального спілкування та "зменшити присутність валюти третіх країн" у розрахунках з Росією.
Джерело, яке передало документ, стверджує, що складав стратегію Андрій Вавілов з Управління з прикордонної співпраці. Він випускник академії ФСБ, близько 10 років працював у спецслужбі, потім – у Фонді "Русский мир", згодом в адміністрації президента РФ.
Ще один співавтор документа — Віктор Лисенко, заступник начальника Управління з міжрегіональних і культурних зв’язків із закордонними країнами. Безпосереднім начальником Лисенка є заступник керівника адміністрації президента Росії Дмитро Козак (який був куратором українського напрямку в Кремлі), з ним він тісно співпрацює близько 10 років. За даними джерела, Лисенко "вручну курує молдавські справи".
Білінги мобільних дзвінків, які отримали розслідувачі, вказують, що Лисенко регулярно спілкується з генералом ФСБ Дмитром Мілютіним, який є "куратором Молдови" від спецслужб РФ.
Кожен із пунктів стратегії відповідає тому, що можна спостерігати у відносинах Молдови та Росії, зазначають розслідувачі.
Водночас в уряді Молдови журналістам висловили впевненість: документ наочно показує, що через війну Кремль зараз відстає від власних планів.
До міжнародного консорціуму журналістів, який отримав документ і працював над розслідуванням входили: Delfi (Естонія), Kyiv Independent (Україна), Belarusian Investigative Center (Білорусь), Yahoo News (США), Süddeutsche Zeitung, Westdeutscher Rundfunk, Norddeutscher Rundfunk (Німеччина), Expressen (Швеція), Frontstory (Польща), VSquare (Вишеградська група).
"Ймовірність того, що ці документи фальшиві, дорівнює нулю", — заявило джерело, яке надало журналістам документи.
Що відомо про ситуацію у Молдові
Президент Зеленський під час виступу на саміті ЄС 9 лютого заявив про "план Росії взяти Молдову під свій контроль". Служба інформації та безпеки Молдови підтвердила, що молдовська сторона отримувала від України дані про наміри Росії провести кампанію з дестабілізації ситуації в державі.
13 лютого президентка Молдови Мая Санду підтвердила цю інформацію і заявила, що за допомогою протестів опозиції РФ має намір здійснити держпереворот у Молдові та змінити владу в Кишиневі.
20 лютого президент України заявив, що Росія давно планувала змінити владу та влаштувати провокації у Молдові, про що він уже попередив президента Маю Санду. Однак Молдова і РФ не мають спільного кордону, а росіяни могли перекидати своїх військових лише в аеропорт у Кишиневі. 21 лютого прем'єр-міністр Дорін Речан підтвердив слова Зеленського про те, що РФ планує захопити аеропорт у Кишиневі для перекидання військових до Молдови.
З осені минулого року у Молдові тривають мітинги проти підвищення цін на енергоносії у країні та дій уряду. Їх скликає опозиційна до влади політична партія "Шор". За словами президентки країни Маї Санду, ця партія "намагається показати чи продати ідею Москві, що вони можуть дестабілізувати Молдову".
Водночас влада заявляє, що постачання російського газу є методом шантажу Росії. Річ у тім, що частину енергоносіїв Молдова за контрактами із "Газпромом" має постачати у невизнане Придністров’я, де з 90-х років перебувають російські військові.
Читайте також
Мітинги у Молдові та солдати РФ у Придністров’ї — як Росія тисне на владу Кишинева
ЄС може запровадити санкції через дестабілізацію ситуації в Молдові — Йозвяк
Росія планує поглинути Білорусь до 2030 року — ЗМІ
