Речі, які демонструють побут чигиринців кінця 19 – першої половини 20 століття. Таку експозицію зібрали співробітники Національного історико-культурного заповідника "Чигирин". Так хотіли показати людям, як раніше жили без електрики та інтернету, розповіла Суспільному екскурсовод Ірина Черниш.
Речі приносили місцеві жителі.
"Ми збирали експонати по Чигирину, по околицях. Дивлячись на них, можемо уявити, як люди тоді жили, обходились без електрики, без світла", – розповіла пані Ірина.
Зокрема, можна побачити речі, які використовували у побуті господині для приготування їжі, зазначила вона:
"Наприклад, кавоварка бульотка. Вони з’явилися вони десь у кінці 19-го століття і їх використовували в основному міщани, у заможних родинах. Тому що не кожен міг собі дозволити таку річ. Її використовували для підігріву води та заварювання кави, вона працює по принципу сучасної гейзерної кавоварки".
Крім цієї кавоварки, на експозиції є інші речі, які використовують для нагрівання води.
А ще – маслобійка, ступка для розтирання продуктів та різні миски. Все це господині використовували у побуті для приготування їжі, розповіла Ірина Черниш. Поруч –стилізована піч, біля якої завжди в оселі вирувало життя.
"Піч це не тільки тепло, а й своєрідне джерело вогню, світла. Коли не було денного світла, потрібно було якось забезпечувати альтернативне. Крім печі, це могли бути свічки, каганці, різноманітні світильники. Світильники, наприклад, виготовляли зазвичай із глини, туди заливали олію чи якийсь природній тваринний жир і вставляли фітельок для того, щоб забезпечити горіння. Свічки ж використовували частіше воскові, навіть у народі були спеціальні люди, які займалися їх виготовленням і продажем, їх називали свічкарі або свічарі. Звичайно, могли використовувати і парафін та інші природні тваринні жири, але найрозповсюдженішими були саме парафінові", – розповіла фахівчиня.
Є і гасова лампа середини 20-го століття.
"Таку лампу винайшли у 1853 році у Львові. Два місцевих аптекарі спочатку розробили методику дистилювання і очищення нафти, а потім створили невеличкий нафтопереробне підприємство у Львові. Згодом вони представили і гасову лампу. Вони можуть бути різні. Цікаво що лампи почали масово використовувати для освітлення не тільки приміщень, а й вулиць. У нас є, наприклад, на стінах поштові листівки із видами Чигирина початку 20 століття і на одній з листівок ми можемо побачити, що вулицю міста освічують саме гасові ліхтарі, підвішені до дерев’яних стовпів", – пояснила пані Ірина.
У зимовий період у жінок було більше часу і для занять рукоділлям, пояснила фахівчиня:
"Взимку світловий день був коротшим, то у жінок з'являлося більше часу для того, щоб займатися рукоділлям. Вони пряли нитки, ткали рядно, полотно і вишивали. У нас є човник від ткацького верстата, він такий гарно відшліфований, тобто дійсно використовувався і, можливо, ще й не одним поколінням. Цей човник із села Трушківці передала Галина Михно. Вона розповідала, що він від ткацького верстата її мами. Йому не менше вісімдесяти років".
КОР: Кулі, качалка та рубель допомагали прасувати одяг, пояснила фахівчиня:
"У 19 столітті з’явилися праски, вони могли бути цільними, нагрівалися на якійсь гарячій поверхні, а могли бути всередині пусті і туди засипали розжарене вугілля. Набирали температуру і прасували одяг".
Копірувальний папір, ручки з чорнилами – матеріали, які використовували під час навчання. Вони теж є у експозиції, зазначила Ірина Черниш:
"Циркуль, рахівниці, прототип сучасних калькуляторів, усе це допомагало тоді вправлятися в математиці".
Ці всі речі допомагають уявити, чим займалися попередні покоління, зазначила старша наукова співробітниця Ольга Брель.
"Це можливість для людей дізнатися більше про минуле, побачити ті речі, якими користувалися їхні бабусі, дідусі, батьки і пригадати ті гарні хвилини домашнього затишку", – розповіла вона.
Завершує експозицію виставка музичних інструментів: ложки, гармонь і патефон, який належить родині Ірини Черниш.
Читайте нас у Telegram: головні новини Черкащини та України
Дивіться нас на YouTube: найцікавіші новини Черкащини та України
Читайте також
- "Моя Черкащина": у школах області вивчатимуть історію рідного краю
- Спірне приміщення: у місті на Черкащині планують виселити громадську організацію
- Є нова, та не працює: чому на Черкащині "законсервували" амбулаторію