Село Благодатне Миколаївського району, що недалеко від Снігурівки, тричі займали російські війська. З перших днів повномасштабного вторгнення армія РФ знищувала дома місцевих жителів важкою технікою — у населеному пункті не залишилося жодного вцілілого будинку.
Про початок війни та життя з дітьми в льосі, про обстріли села російськими військами кореспондентам Суспільного розповіла жителька Благодатного Тетяна.
"24 лютого почалася війна, а 26-го мій чоловік добровільно пішов служити. У мене двоє діток. Руські проїжджали повз село, але вони нас не чіпали. Після того, як наші заїхали в село, то вже почалося пекло (почалися російські обстріли — ред.)", — згадує Тетяна.
"Руські били куди попало, вони навіть не дивилися куди бити. Ми два тижні провели в льосі, сиділи. Одній дитині рочок, другій — шість, хлопчики. Вони не жаліли нікого, вони бомбили зранку. Ми молилися", — каже Тетяна.
"26 березня почалися бої в кінці вулиці, там цілу ніч були бої, там все горіло, там все бомбили. 27-го ми почали тікати. До нас прийшли і сказали: "Беріть дітей своїх і рятуйте, бо йде колона руських". Люди пішли з білим прапором. У свекрухи нога хвора. Ми бігли, я кричала: "Люди, почекайте". Я вже на соску причепила білу мотузку, щоб хоча б махати. Ми вже вийшли на дорогу, і по нас снаряди б’ють. Один снаряд летить і нам кричать, аби ми лягали. Ми дітей кидаємо, лягаємо на усіх дітей і чекаємо. Потім знову трошки пробігли — знову кричать, аби лягали", — розповідає Тетяна.
"Їдуть із першої вулиці наші хлопці на БТР. Руські стояли на мосту. Щоб нас прикрити, наші хлопці на БТР летять на такій шаленій швидкості. Вони пролітають, ми перебігаємо лінію, де Благодатне, і вибухає той БТР. Потім, коли ми вже пробігли, везли вже двох двохсотих наших хлопців", — говорить Тетяна.
"Ми 17 кілометрів звідси пробігли, ми приїхали до Засілля, там хлопці наші. Прихистили нас бабуся з дідусем. Ми там цілу ніч просиділи. Вранці прийшли до Червоного Хреста, нас там забирали. Ми поїхали", — згадує Тетяна.
"Села немає. Зараз людей проживає, по розмовах, то людей п'ять і то в одному будинку. Села немає, все зруйновано. Людям жити немає де. Держава, може, дасть людям житло, але тут немає де жити. Я навіть не знаю, чи можна це село відбудувати. Навіть ми додому прийшли, а там снаряди і пастка", — каже Тетяна.
Читайте також
У Миколаєві облаштували п'ять нових точок видачі води
Миколаївському пологовому будинку передали карету швидкої допомоги
У Миколаєві призначили тимчасового перевізника на автобусному маршруті № 1: розклад руху
Слідкуйте за новинами Суспільного Миколаїв у Telegram, Viber, YouTube, Facebook та Instagram.
