Зібрали 2,5 мільйона для військових за добу: інтерв’ю з одеською волонтеркою Катериною Ножевніковою

Зібрали 2,5 мільйона для військових за добу: інтерв’ю з одеською волонтеркою Катериною Ножевніковою

Ексклюзивно

Від початку березня 2020 року благодійний фонд "Корпорація Монстрів" допомагав хворим на коронавірус, видавав кисневі концентратори, закуповував медикаменти для лікарень. Тепер "Корпорація Монстрів" на чолі з Катериною Ножевніковою допомагають військовим. Про волонтерство під час війни, збір 2,5 мільйона за добу, проблеми із закупівлями військовим та коронавірус — в інтерв'ю Суспільного.

Для початку розкажіть як змінилася діяльність фонду “Корпорації монстрів” після початку повномасштабної війни?

По-перше, змінилося, що я тут з вами розмовляю українською. Тобто ми всі повинні були вже зробити свій вибір і я ще роблю помилки, але дуже намагаюся давати всі інтерв’ю українською, розмовляти, спілкуватися і працювати також українською.

Якщо говорити проте, як змінилася наша робота, напевно, в часі вона не змінилася, тому що до війни ми два роки війни з ковідом і в нас робочий день також починався десь о сьомій-восьмій і закінчувався, іноді й не закінчувався, тому що вночі ми також працювали, розвозили кисневі концентратори.

Тобто, в нас єдине що нове — це з’явлення у сфері діяльності фонду військових. На початку ми думали, що ми не будемо допомагати військовим, що ми залишимося на наших направленнях: допомога дітям, допомога вимушеним переселенцям. Але через день я вже отримала перший запит і зрозуміла, що, якщо ми не будемо допомагати військовим, то нам вже нікому буде допомагати. Тому 90% десь сьогодні роботи фонду — це робота з військовими, але ми також допомагаємо всім своїм підлеглим — це і діточки, і цивільні лікарні, це все залишилося. І ковід також, щастя, що його зараз не такі обсяги як були два роки тому, але він є.

Але все ж таки звертаються, так?

Так, кожного дня ми видаємо один-два концентрати, це не 40-50 як було, було, але один-два, ось останній десь місяць вже ми маємо сплеск і ми маємо звернення. Цей штам не такий агресивний, як він був у 20-21 роках і є люди, які потребують кисневу терапію, але їх небагато.

Скажіть, будь ласка, телефон зараз розривається від запитів військових, постійно телефонують?

Так, телефон розривається, месенджери всі розриваються. І це дуже сумно для мене, тому що я розумію що зараз майже вся країна — це такий собі волонтерський центр, такий собі благодійний фонд. І я по своїй стрічці бачила скільки йде зборів одночасно: і люди допомагають, і фонди допомагають, і великі фонди допомагають, і все одно ми не можемо закрити цю чорну діру, в якої знаходилась наша армія останні роки, дуже-дуже багато потреб. Треба розуміти, що армія дуже розрослась і потреб тому забагато.

Чим більше ми допомагаємо, тим більш запитів, тому що це, як якесь сарафанне радіо, вони передають один одному інформацію і ми допомагаємо не тільки частинам нашої області, зі всієї України. У пріоритеті у нас ті військові, які знаходяться на передовій. Зараз це Херсонський напрямок і Донецький напрямок.

Зібрали 2,5 мільйони для військових за добу: інтерв’ю з одеською волонтеркою Катериною Ножевніковою
Військові з допомогою від благодійного фонду. Фото: Катерина Ножевнікова

Розкажіть про проєкт “Божественний вітер”

Це дуже така цікава історія, тому що, коли до мене приїхали ці хлопці, це був десь кінець літа, вони мені почали щось розказувати, показувати. Я не дуже в цьому розумілася. Ми закуповували дрони, які використовують військові, там мавіки, матрікси, аутели. Так звикла, що мені потрібно носа свого запхати й розуміти що я роблю, що я купую, для чого те.

Треба було зібрати 2,5 мільйона. Ми зібрали за добу ці гроші й потім був дуже важкий шлях, тому що треба було це купувати все за кордоном, сюди привезти, знайти людей, які це швидко збирали б. Перший етап цього проєкту зайняв десь три місяці, але зараз ми вже стали на такий проторений шлях і будемо його просувати й далі, тому що хлопці, поки ми це все робили, хлопці вчаться. Ця інформація пішла й до інших військових частин, де вчаться пілоти, які будуть працювати з цими птахами, які несуть подаруночки від українців до орків.

Зібрали 2,5 мільйони для військових за добу: інтерв’ю з одеською волонтеркою Катериною Ножевніковою
Дрони для українських військових. Фото: Катерина Ножевнікова

Завершуючи тему дронів, за цей період, 10 місяців війни, скільки вдалося купити? Є приблизні цифри?

У місяць фонд передає допомоги військовим десь від 20 до 35 мільйонів гривень кожного місяця. Це тисячі військових, це тисячі сотень аптечок, дронів. Десь там 500 дронів ми завезли, тактична медицина — тисячі, медична допомога цивільним — мільйони, допомога машинами — десь 200 машин, допомога медициною військовим шпиталям і військовим частинам — це десятки мільйонів.

Катю, розкажіть про свою команду, яка поруч майже 24/7 з вами

Зараз нас кожного дня працює три бухгалтери, тому що величезні об’єми документації. Я вважаю, що це найнещасніші люди у фонді. Дуже великі обсяги паперів. Ми намагаємось працювати багато років тільки в правовому полі. Були певні проблеми, тому що ми, наприклад, передаємо вантаж в Донецьку область, відсилаємо акти й ми розраховуємо на те, що нам ці акти повернуть. Але в нас є деякі підопічні за якими ми бігаємо місяцями. Я розумію, що війна і їм є чим зайнятися, але бухгалтерія є бухгалтерія.

І в нас є відділ, який займається, це три дівчини Наталка, Оксана та Ірина — вони займаються літніми людьми та дітками. Вони видають продуктові набори, ліки, памперси, дитяче харчування.

І у військовому відділі, ми так його називаємо, працюю я і ще дві дівчини — вони не співробітники фонду. Вони прийшли з перших місяців війни й залишилися.

За ці місяці війни чи була якась історія, яка особисто вас дуже зворушила?

Як директорка фонду я не повинна дивитися на свою роботу крізь призму емоцій чи почуттів, тому що це буде впливати на мою роботу, по-перше. Це буде впливати на мій психологічний стан. Десь декілька днів тому я почала дзвонити хлопцям, які нам не повернули акти, і деяким я вже не можу додзвонитися. Або я дзвоню і хтось бере слухавку і мені відповідає: “На жаль, його вже нема”.

Я наголошую на тому, що намагаюся не пропускати це все через себе, але не зовсім в мене це виходить. У мене був невеликий побутовий конфлікт вдома, а я за пів години до цього побачила сюжет як хлопець забирав своїх батьків, які загинули біля свого дому. Вони йшли годувати худобу сусідську і на мінах підірвалися. І цей хлопець їде забирати їх з Бахмуту, забирати їх тіла з городу, щоб поховати. І це все якесь буденне, вони заходять до двору і він починає збирати свою матір по шматочках. І ти бачиш це. І ти не розумієш, які можуть бути побутові конфлікти, які можуть бути скарги, що немає світла, що ще чогось немає, коли у нас в країні люди збирають своїх батьків по шматках.

Зібрали 2,5 мільйони для військових за добу: інтерв’ю з одеською волонтеркою Катериною Ножевніковою
Напис на снаряді зенітно-ракетного комплексу. Фото: Катерина Ножевнікова

Ми живемо зараз в ті часи, коли ось таке трапляється з нашими співгромадянами. Тому я намагаюся не зациклюватися на якихось історіях, тому що можна з’їхати з глузду. У мене є робота, у мене є запити, є обов’язок перед донорами витрачати гроші так, щоб від них був правильний вихлоп. Щоб купувала дрони тим, кому вони зараз потрібні найбільш. Щоб ми видавали продуктові набори тим людям, які їх потребують найбільш.

І є ще один бік медалі. Два роки ми видавали кисневі концентратори. Коли почалась війна, ми продовжували їх видавати. Це було в березні, я досі пам’ятаю цю історію, коли мені дзвонить жіночка, вся країна тікає, вона мені дзвонить і каже: “Я з Кропивницького, ви два місяці тому врятували мою маму і передали нам кисневий концентратор. Ми тікаємо. Як я можу вам передати цей концентратор?”. Тобто, вона збирається залишати країну, вона тікає від війни і вона пам’ятала про те, що вона повинна повернути нам цей концентратор.

Зібрали 2,5 мільйони для військових за добу: інтерв’ю з одеською волонтеркою Катериною Ножевніковою
Катерина Ножевнікова з партією дронів. Фото: Катерина Ножевнікова

Благодійність — це така дуже двояка історія і з військовими також. Я зараз скажу, може, не дуже популярну річ, але ми повинні про це також говорити. Ми зараз підіймаємо військових на п'єдестал, тому що вони нас захищають, тому що вони — єдина наша надія країни на те, що ми залишимося країною. Але, вони такі ж звичайні люди, як будь-яка інша професія. І як серед лікарів є янголи, і є люди, яких просто неможливо допускати до хворих, до пацієнтів, так і серед військових є люди, котрих слухаєш і думаєш: як так, зараз війна, а ти не хочеш докласти мінімальних зусиль, щоб допомогти своїм же підлеглим. Або люди, які сидять у кабінетах, вони відірвані від реальності й розказують, що все є, що військові усім забезпечені, навіщо ви їм видаєте, вони потім це продають. Це реальна історія, коли один, я навіть не хочу його командиром називати, розказував нам, що його хлопці все це потім продають. На моє питання чи є у вас докази — ні, немає, але ж вони можуть. Ось є і такі історії, від яких іноді руки опускаються.

Мільярди гривень армія зараз потребує кожного місяця. І працюють всі і кожен працює так, як може.

Читайте нас у Telegram, Viber, Facebook та Instagram: головні новини Одеси та області

На початок