Після майже трирічного мікроуправління стратегією боротьби з COVID-19 лідер Китаю Сі Цзіньпін раптово змінив підхід до боротьби з інфекцією, що може похитнути його владну вертикаль.
Про це повідомляє The New York Times.
Як зазначає видання, південно-західне китайське місто Чунцін було останньою лінією фронту війни лідера КНР Сі Цзіньпіна в межах стратегії "нульового Covid", доки він не став втіленням потенційно руйнівного розвороту Китаю, що похитнув абсолютний контроль Комуністичної партії.
"Минулого місяця місто пережило один з найбільших спалахів, що виникли в Китаї, коли національний лідер Сі наказав чиновникам продовжувати масове тестування, блокування та карантин. Чень Міньєр, партійний секретар Чунціна, щиро підкорився, перекривши райони і наказавши негайно збудувати карантинну лікарню, розраховану на 21 000 ліжок", — пише видання.
Посадовець закликав до впровадження жорстких заходів.
"Будьте рішучі у боротьбі та перемозі у цій війні на знищення проти пандемії. Жодного дня зволікання", — сказав він чиновникам 27 листопада.
Але через 10 днів Китай раптово відмовився від стратегії "нульового Covid", за допомогою якої Сі Цзіньпін зробив ставку на свою репутацію. Тепер країна зіткнулася зі сплеском нових інфекцій, через що китайський лідер змусив чиновників щосили намагатися впоратися з безладом і невизначеністю.
Китайські партійні ЗМІ представили це зрушення як непростий, але добре продуманий крок, що відкриває шлях назад, до добрих економічних часів. Попередження про небезпеку коронавірусу швидко зникли, змінившись офіційними заявами про те, що варіант "Омікрон" в цілому є легким. Видання "Женьмінь жибао" стверджує, що відтерміновуючи впровадження пом'якшень, уряд врятував багато життів, захищаючи стратегію Сі Цзіньпіна щодо пандемії як "абсолютно правильну".
Насправді вивчення того, як відбувалося зрушення в Чунцині та інших місцях, показує, що тепер уряд охоплений каскадом спалахів COVID-19, плутаниною щодо директив, економічними проблемами, і навіть рідкісними політичними протестами.
Читайте також: У Китаї почались протести через політику "нульового ковіду"
"Пан Сі протиставив свій попередній успіх пандемії "хаосу Заходу", розмахуючи цим як доказом своєї великої розповіді про Китай, що підіймається: упорядкований, надійний, далекоглядний. Але він не мав плану розміреного відступу від "нульового Covid", залишивши спантеличеному населенню можливість імпровізувати після трьох років мікроуправління", — зазначається в публікації.
На тлі подій китайський уряд поспішає схвалити вакцини та отримати західні ліки після того, як раніше відмовився від них. Чиновники, які тривалий час зосереджувались на запобіганні новим випадкам хвороби, щосили намагаються зібрати ресурси для лікування спалаху інфекцій. Навіть Комуністична партія Китаю насилу переконує стривожених жителів у тому, що ситуація залишається під контролем.
У ці вихідні вулиці китайських міст залишалися тихими, за винятком натовпів у лікарнях для тестів або лікування COVID-19, пишуть журналісти.
"Загалом це було досить хаотично, і, звичайно, частково це пов'язано з тим, що кількість позитивних результатів — близько третини людей, якщо судити з моїх друзів", — розповів виданню Тан Ганцян, психолог-консультант у Чунтині, який допомагав жителям боротися зі стресом, обумовленим карантинними обмеженнями, а тепер — їхнім раптовим пом’якшенням.
За його словами, чимало людей, які довгий час живуть під офіційною пропагандою, отримавши свободу, не знають, що робити. Є навіть ті, хто сподівається, що уряд відновить контроль.
Видання зауважує, що власна формула Сі Цзіньпіна для боротьби з COVID-19, можливо, ненавмисно підготувала Китай до цього різкого та потенційно руйнівного повороту.
"Він перетворив інтенсивну мобілізацію Китаю згори донизу проти пандемії на демонстрацію організаційної сили партії. Протягом двох років його війна з COVID-19 користувалася широким суспільним визнанням, але зрештою ці зусилля виснажили персонал, перенапружили місцеві фінанси й, схоже, заглушили спроби обговорити розробку зваженого переходу", — йдеться у публікації.
У Сі Цзіньпіна немає ймовірного наступника, і він може залишатися при владі ще як мінімум десять років, зауважують журналісти. Але шрами від різкої зміни можуть викликати недовіру народу до його владного стилю.
Що відбувається у Китаї
- Наприкінці листопада низку китайських міст охопила хвиля демонстрацій. Безпосереднім приводом для них стала смертельна пожежа в Урумчі, столиці Сіньцзяна, на крайньому північному заході Китаю. Тоді 10 людей, у тому числі троє дітей, загинули через те, що пожежні служби не змогли дістатись житлового будинку, охопленого вогнем. Мешканці звинуватили в цьому заходи, пов’язані з карантином. Китайські чиновники ж заперечували, що в цьому винні обмеження, пов’язані з COVID-19, і заявили, що "здатність деяких жителів рятувати себе була надто слабкою", — це викликало хвилю гніву в китайських соцмережах.
- Жителі Урумчі, одного з найбільш жорстко контрольованих міст Китаю в результаті масштабних заходів безпеки, вийшли на акцію протесту у п'ятницю, 25 листопада. У суботу та неділю протести поширились. При цьому 26 листопада повідомлялось, що Китай третій день поспіль б'є добові рекорди за кількістю хворих на COVID-19.
- 28 листопада стало відомо, що влада Китаю почала вводити у великі міста поліцейські підрозділи та техніку для придушення протестів проти карантинних обмежень. За даними CNN, на той момент протести охопили щонайменше 16 великих міст Китаю. Учасники демонстрацій у китайських містах вигукували й антиурядові гасла — "геть Компартію" і "геть Сі Цзіньпіна".
- 2 грудня стало відомо, що Китай збирається оголосити про пом’якшення своїх карантинних обмежень щодо COVID-19, а також скоротити масове тестування.
