Бахмут — не Артемівськ. Чому місто стало епіцентром боїв за Донбас

Бахмут — не Артемівськ. Чому місто стало епіцентром боїв за Донбас

Бахмут — не Артемівськ. Чому місто стало епіцентром боїв за Донбас
Фото: Генштаб ЗСУ

Бахмутський напрямок у щоденних зведеннях Генштабу не виділяють жирним шрифтом, не наголошують голосом — буденно перераховують серед решти північних, південних, східних напрямків. Аналітики і OSINT-дослідники, які укладають онлайн мапи лінії зіткнення, методично фіксують просування і відступи під Бахмутом — часом ледь помітні, на кількасот метрів.

Бої за Бахмут тривають чотири місяці. Місто під контролем Сил оборони України, але на мапах DeepState та DefMon видно, що фронт підійшов впритул до міських кордонів. Російська військова пропаганда публікує зухвалі переможні повідомлення, називаючи Бахмут на радянський лад Артемівськом. Генеральний штаб ЗСУ звітує про чисельні втрати противника та цупку оборону: "За минулу добу відбиті атаки в районі населених пунктів..."

Нескорені Харків, Суми, Чернігів, Миколаїв. Або знищені ущент Попасна, Волноваха, Маріуполь, Лисичанськ, Сєвєродонецьк — піррова перемога окупантів... Буде Бахмут у першому чи другому переліку? Чим важливе це місто російському керівництву? Чому армія РФ — елітні і мобілізовані підрозділи, кадрові військові і приватні компанії, добровольці та ув'язнені — відчайдушно б'ються за Бахмут? Чи має він принципове значення для подальшого перебігу подій на Донбасі? — Суспільне зібрало думки та версії.

Бахмут — не Артемівськ
Фото: Генштаб ЗСУ

БАХМУТ ЗАМІСТЬ ХЕРСОНА

Одним з пояснень методичних і кривавих спроб російських підрозділів взяти Бахмут є версія про умовний гамбіт: керівництво "спеціальної воєнної операції" вмовило Путіна віддати Херсон, обіцяючи натомість силами, що вивільнилися з правобережжя Дніпра, захопити досі нескорену частину Донецької області.

"До поразок московитів на Харківщині і Херсонщині осені-2022 взяти Бахмут за будь-яку ціну було принципово для лише ПВК "Вагнер" і її керівника. Зараз же це — принципово для режиму Путіна і того ж Суровікіна. Бо треба перекривати поразки виходом на адміністративні межі Донецької області", — пише військовий аналітик Микола Бєлєсков.

Бахмут — не Артемівськ
Фото: Facebook/Микола Бєлєсков | Генштаб ЗСУ

На його думку, для РФ Бахмут не має стратегічного значення у цій війні, а винятково політичне, репутаційне.

"Питання не в тому, що політичні розрахунки керують веденням війни, а в тому, що політичні розрахунки не враховують реальні потенціал і здатність воювати. У цьому слабке місце підходу московитів", — вважає Бєлєсков.

ПОДАРУНОК ПІД ЯЛИНКУ

Бахмут — не Артемівськ
Фото: Генштаб ЗСУ

Другою версією, що пояснює одержимість росармії Бахмутом, є схильність військово-політичного керівництва РФ до нумерології, зокрема, увага до цифр і дат. Бажання "підігнати" реальність під календар: провести фейковий суд, влаштувати псевдореферендум, захопити визначену територію до державного свята, підлаштувати певну подію до певної дати. Наприклад, Нового року.

"Ворог сконцентрував там потужні сили — і техніку, і особовий склад, бо їм конче потрібно до Нового року вийти на кордони Донецької області. Інакше вони отримають незворотню деморалізацію їхнього війська", — пише заступниця міністра оборони України Ганна Маляр.

Бахмут — не Артемівськ
Фото: Facebook/Ганна Маляр | Генштаб ЗСУ

"Календарну" версію спростовує військовий оглядач Михайло Жирохов. Він вважає, що це — безпідставні публіцистичні інтерпретації.

"Військових планів Генштабу Російської Федерації не бачив ніхто. Якісь конкретні дедлайни і дати — це фантазії спостерігачів і блогерів", — сказав Жирохов у коментарі Суспільному.

ОСОБИСТА ПЕРЕМОГА ПРИГОЖИНА

Бахмут — не Артемівськ
Протитанкові їжаки на вулицях Бахмута, 11 грудня 2022. Фото: AP/Andriy Andriyenko

Взяти Бахмут за будь-яку ціну може бути приватною метою Євгенія Пригожина, "кухаря" Путіна і власника"Вагнера". Відколи він більше не приховує свій зв'язок із ПВК і маніфестує виняткову ефективність цієї компанії, пред'явити вагомий результат на тлі осінніх поразок кадрової армії РФ — є амбітною політичною метою.

Пригожин не шкодує людей, особового складу: "Вагнер" нині на 90% укомплектований безправними засудженими, пояснює військовий оглядач Михайло Жирохов.

Бахмут — не Артемівськ
Фото: Facebook/Михайло Жирохов | Генштаб ЗСУ

"Ці втрати неможливо підрахувати. Звісно, наші втрати також є. Але з військової точки зору ті, хто наступають, завжди несуть втрати більші в рази. Завалюють м’ясом — це саме про "Вагнер", — каже Жирохов.

Він заперечує виграш Пригожина у разі захоплення Бахмута. Авторитарний режим, сконструйований Путіним, не передбачає особистих перемог і переваг від них.

РЕПУТАЦІЙНІ РИЗИКИ

Бахмут — не Артемівськ
Руйнації і пожежа у житловому будинку внаслідок російського обстрілу. Бахмут, 7 грудня 2022. Фото: AP/Libkos

Ослабити тиск на Бахмут, сповільнити хвилі атак, зменшити кількість авіа- та артилерійських обстрілів, зрештою, обрати іншу тактику або напрям удару — означатиме для РФ визнати чергову поразку, продемонструвати неспроможність. В такому разі очевидно марними стануть чотири місяці зусиль та значущі втрати — людей, бронетехніки, авіації, ракет і снарядів.

"Це тактика випаленої землі. Це фактично опора на перевагу у вогневій могутності. Це опора на переважаючу живу силу. Ворог не рахується з жодними втратами", — аналізує тактику армії РФ Микола Бєлєсков.

Бахмут — не Артемівськ. Чому місто стало епіцентром боїв за Донбас
Центр Бахмута згори. 9 грудня 2022. Фото: AP/Libkos

"Мова йде виключно про те, що шляхом витіснення українських сил з околиць Бахмута відзвітувати про певні успіхи, які мають інформаційно перебити російські поразки осені 2022 року. Але за такі спроби фронтального витискання ворог платить дуже велику ціну", — вважає Бєлєсков.

НЕРЕАЛІЗОВАНИЙ ПОТЕНЦІАЛ

Виведені з правого берега Дніпра на Херсонщині російські підрозділи очікували, зокрема, і в Донецькій області. Невпинні атаки й обстріли уздовж усієї лінії фронту — від Соледара на півночі до Мар'їнки на півдні, особливо навіжені саме на Бахмутському напрямку. Військове командування РФ концентрує зусилля там, де прогнозує успіх, де очікує результатів. Повільне, але просування вимагає додаткових зусиль і резервів.

"Вони намагалися атакувати на декількох напрямках на Донеччині. Біля Вугледару, під Авдіївкою, під Бахмутом. І в тому місці, де у них були більш-менш пристойні результати, під Бахмутом, вони вирішили тиснути і тиснути", — каже військовий оглядач Михайло Жирохов.

Він заперечує передислокацію боєздатних частин з Херсонщини на Донбас:

"Вони були в боях чотири-п'ять місяців. Їх вивели на відновлення, вони відведені і ще ніде не світилися. Я гадаю, що їх поповнюють технікою, мобілізованими, збирають батальйонно-тактичні групи і – я вважаю – на весну вони планують декілька напрямків для наступу".

Бахмут — не Артемівськ
Центр Бахмута, 9 грудня 2022. Бахмут. Фото: AP/Libkos

Також Михайло Жирохов вважає перебільшеним "внесок" мобілізованих у події, що розгортаються під Бахмутом. За його спостереженнями, у цих боях "спалюють" переважно завербованих "Вагнером" у в'язницях РФ засуджених:

"Те, про що говорять деякі військові оглядачі, мовляв, женуть мобілізованих, — це неправда. Більша частина мобілізованих ще знаходиться на полігонах. Ті мобілізовані, з яких сформовані окремі підрозділи, — це люди або щойно після армії, строкової служби, або мають бойовий досвід. Плюс добровольці. Решта мобілізованих знаходяться на полігонах. Тому втрати мобілізованих — не такі великі, як нам би хотілося".

Читайте також

Про оборону Бахмута, тактику військ РФ та мотивацію бійців: інтерв’ю з командиром батальйону Богданом Дмитруком

Том Купер — про бої за Бахмут, фронт взимку та вплив ударів по енергосистемі

Читайте всі новини Донбасу в Telegram, Viber, Facebook, YouTube та Instagram

На початок