Гурт OY Sound System давно і активно експериментує в поєднанні етнічної музики та актуальної електроніки. Їхня пісня "Ой, тужу" – чи не найнесподіваніша робота на цьогорічному Нацвідборі на "Євробачення-2023": нестандартна, потужна і трохи містична.
Про природу такого почуття, як туга, філософію OY Sound System і конкуренцію на "Євробаченні" вокалістка гурту Вікторія Родько розповіла Ксенії Івась в ефірі шоу "Вікенд нової музики" на Радіо Промінь.
Вікторіє, вітаємо у фіналі Нацвідбору на "Євробачення-2023". Чому вирішили подати заявку?
Це було спонтанно. Після початку повномасштабного вторгнення ми всі займалися нагальними і потрібними справами. Я активно волонтерила. І коли побачила, що можна подати заявку, це була така авантюрна історія – пора! Тому що зараз такий час, коли розумієш, що треба робити все тут і зараз, не відкладати на потім.
Насправді нам вже багато років казали: "Рєбята, подавайтесь!". І якось було то не на часі, то ще щось. А зараз реально дуже загострилися ці всі емоції, що треба жити саме зараз.
Ви пройшли у фінал з піснею "Ой, тужу". Коли ви її написали?
Ми її почали писати ще на першому карантині. У нас багато незакінчених композицій, які перебувають на розгляді. Ми працювали тоді дистанційно. Тарас [Галаневич, учасник гурту, – прим. ред.] мені скидав музику, я її слухала, придумувала текст, вокал, записувала на диктофон, скидала йому і він це все склеював.
Читайте також: Про Довбуша, дім, серця зі сталі й колискова: про що пісні фіналістів Нацвідбору "Євробачення-2023"
Яку історію ти розповідаєш цією піснею?
Це історія про тугу, яка зараз в усіх нас. Тому що ми всі тужимо, і в кожного ця історія відгукується по-своєму. Бо туга – це тягуче важке почуття. Проте якщо і коли ти його переживаєш, то трансформуєшся і станеш ще сильнішим. Це суперпотужна енергія, яка може рухати людиною. Пісня "Ой, тужу" і музично, і текстово, й емоційно повністю передає це відчуття, яке перероджується в дуже потужну енергію.
У вас була якась фокус-група, кому ви показували свою пісню й радилися?
Ні, такого не було. Наша фокус-група – це наші близькі друзі, частково родичі, сімейна історія. Коли ми думали, який трек подавати, згадали про цей. Це була ідея Тараса. Я його послухала і зрозуміла, який він зараз доречний. Ми його доробили, повністю реконструювали трек – і ось він перед вами.
Гурт OY Sound System – не новачки на українській сцені. Ви граєте вісім років?
Цей експеримент почався 2012 року. Я особисто приєдналася до хлопців пізніше.
Для тебе особисто цей проєкт – це гурт чи експеримент?
Це все разом. OY Sound System – це я і все. Це просто якась константа, яка є в моєму житті, і вона незмінна.
Ви вже виступали на багатьох фестивалях: ГогольFest, Atlas Weekend, на TEDx Kyiv навіть.
У Європі виступали. До карантину в нас була дуже активна концертна діяльність. Ми поїхали підкорювати Європу, і це було круто. В Україні нас більш-менш знали, а в Європі ми були абсолютно новими людьми. І ось ця реакція, коли люди вперше чують музику незнайомого виконавця з іншої країни, – вона дуже цінна. Тоді відчувався дуже сильний фідбек.
Читайте також: "У межах "Євробачення-2023" у Великій Британії хочуть організувати спеціальну українську програму"

У чому характерність саме вашої музики?
Наша музика самобутня як вокально, так і музично. Це як дві частини, поєднані в одне. Тобто не можуть бути мінусовка окремо і вокал окремо. У нас воно самобутнє і те, й інше, і тому воно дуже насичене. Тому воно може бути незрозуміле. Ми не використовуємо структури. Це завжди творчий порив. З музикою ми працюємо інтуїтивно, творчо і не притримуємося якихось музичних правил.
Приспів? Та нащо!
Іноді він є, іноді немає. Ось так.
Ви називаєте себе амбасадорами Cinematic dance music. Що це за напрямок?
Це музика майбутнього. Це синтетична музика, але з обов’язковою етнічною складовою: вокальною, текстовою або інструментальною. Ми хочемо, щоб люди всього світу, які чули цю музику, розуміли, що це Україна. Що це не просто якась інструментальна музика, якої багато, а що це Україна. І тому етніка завжди присутня в кожному треку.
У вас є паралелі із Kalush Orchestra. У них є КилимМен, а у вас – Secret mask. У калуського КилимМена є історія про те, що спершу він був маленьким килимочком під дверима, а потім Олег Псюк його побачив, забрав додому в хату, повісив на стіну. Мабуть, КилимМен вчився танцювати, коли Олег дивився кліпчики на YouTube, це вже я вигадую. Чи є спеціальна історія у вашого Secret mask?
Ні, немає історії. Це все, що відбувається зараз, це все інтуїтивна історія.
Окей, а як у вас з’явився Secret mask? Що він робить, за що відповідає?
Це новий учасник. Він відповідає за музику. Він і є уособлення тієї Sound System. OY – це як початок українських народних пісень. "Ой" – це наша етнічна народна складова, наша ДНК, а Sound System – це якраз ця музика майбутнього. І це таке уособлення Sound System – симбіоз етніки й електронної музики.
Читайте також: "KRUTЬ: "І швейцарські банкіри, і шотландські політики – всі плачуть від моїх пісень"

17 грудня ми почуємо OY Sound System у фіналі Нацвідбору на "Євробачення-2023". Зараз триває підготовка до фіналу. Ти вже знаєш, яким буде виступ? На який номер чекати, чим будете дивувати?
Слухайте, наша музика вже дивує, це просто буде підсилення, яке дасть змогу зануритися в історію цієї пісні й цієї музики.
До речі, співзасновник гурту Марко Галаневич – він же із DakhaBrakha. Чи ви радилися з ним, як подавати ваш номер європейській публіці, адже пісня у вас вирізняється з-поміж інших і доволі непроста?
Ні, насправді не радилися. DakhaBrakha – дівчата і Марко – завжди підтримують, але ніколи не влазять у творчу кухню, бо це суто наша історія. Ми не те щоб радимося, але, звичайно, я скидала їм пісню. Підтримка була неймовірна і це завжди дуже приємно.
Якщо ви переможете на Нацвідборі, то що ви будете розповідати Європі про Україну?
Усе, як є. Хто ми, які ми, чому ми такі сильні. Дуже важкий час, але зараз вся ця історія з вторгненням показала, наскільки Україна сильна. І я відчуваю, що наша пісня і я особисто як виконавиця цієї пісні енергетично, словесно, музично можу показати цю всю силу. Наша пісня це повністю передає – і вокально, і енергетично вона просто поглинає.
Ти готуєш фінальний спіч на "Євробачення" в Ліверпулі?
Я не готую спіч, тому що я розумна людина і я скажу все від себе, як є.
Редакторки текстової версії: Тетяна Познякова, Міла Кравчук.
Підписуйтеся на подкаст "Вікенд Нової Музики" на найбільших подкаст-платформах, щоб першими дізнаватися про найяскравіші музичні новинки від українських артистів.
Читайте нас у Facebook і Telegram, дивіться наш YouTube.
Станьте частиною Суспільне Культура: напишіть нам про цікаві події культурного життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected]. Ваші історії важливі для нас!