KRUTЬ: "І швейцарські банкіри, і шотландські політики – всі плачуть від моїх пісень"

KRUTЬ: "І швейцарські банкіри, і шотландські політики – всі плачуть від моїх пісень"

KRUTЬ: "І швейцарські банкіри, і шотландські політики – всі плачуть від моїх пісень"
Фото: Ігор Ткач, Радіо Промінь

Співачка і бандуристка KRUTЬ вдруге потрапила на фіналу Нацвідбору на "Євробачення". Навіть до презентації конкурсної пісні “Колискова” музичні критики одразу зарахували Марину Круть до фаворитів відбору.

Як в останню мить артистка подала заявку на конкурс, чому на її концертах плачуть слухачі по всьому світу та куди зник зі стрімінгів новий альбом “Літепло” KRUTЬ розповіла Ксенії Івась в ефірі шоу “Вікенд Нової Музики” на Радіо Промінь.

У 2020 році ти вже брала участь в Нацвідборі та потрапила до числа фіналістів. До речі, тоді поруч з тобою були і Jerry Heil, і Tvorchi – і ось ти знову в фіналі Нацвідбору, і знову разом з тобою Jerry Heil і Tvorchi. Ви домовлялися разом подавати заявку?

Я побачила, що будуть Jerry Heil і Tvorchi і думаю – то й я подамся також! Та ні, насправді жартую – я нічого не знала, звісно. Я, мабуть, здогадувалася, що, можливо, так буде. Але все одно для мене це стало приємним сюрпризом, бо це буде славна боротьба.

А з рештою фіналістів ти вже познайомилася?

Так, ми трохи познайомилися вже з OY Sound System і з Tember Blanche – це такі неймовірні котики. З іншими поки не вдалося близько познайомитися, але надіюся, скоро познайомимось.

У 2020 році ти йшла на Нацвідбір з піснею "99" а цього року з "Колисковою". Ти створила цю пісню спеціально для конкурсу?

Я можу розповісти, як взагалі все це відбувалося. Я заклала собі три тижні на написання пісні на Нацвідбір на "Євробачення" — і усі три тижні в мене нічого не виходило. У мене було чотири невдалі спроби, близько 6-7 демок – нічого не виходило. Залишилися два дні до подачі заявок, і я уже змирилась з тим, що мене не буде в цьому році, що в мене просто не вийшло написати пісню.

І ми вже закінчили роботу на студії з моїм саундпродюсером Михайлом Клименком, який є також саундпродюсером всіх моїх попередніх робіт. І ми вже попрощалися, як він мені говорить: "Марино, не муч себе. Якщо тобі Бог дасть цю пісню, якщо вона пройде крізь тебе, значить, ти маєш бути на відборі. А не буде пісні – значить, не треба йти в цьому році".

Ясно, що я була трохи засмучена, приходжу додому – а це вже була одинадцята година вечора. Зазвичай у такий час я вже не граю, щоб не дратувати сусідів. Я прийшла і щось таке в мене голові почало віяти, почала якась мелодія навіюватись, така ніжна-ніжна. Я сіла – і за 10 хвилин з’явилася "Колискова".

Я не можу це якось по-іншому пояснити, крім того, що це Бог послав мені ту пісню. Просто прийшло, який потік. Я мала через себе це пропустити, ось і все.

Букмекери вивели середнє арифметичне по піснях, які коли-небудь перемагали на Євробаченні, і в основному це пісні, що мають позитивний танцювальний вайб. А на твоїх концертах люди здебільшого плачуть.

Це правда. Я не знаю, чого вони плачуть. Я вже думала на своїх концертах ставити серветки в кожному ряду. Ну бо для мене найбільшим парадоксом за цей рік стало відкриття того, що, зрозуміло, я як більшість з артистів виступаю закордоном.

Але мій інструмент напряму ретранслює українську культуру.

І показує українську ідентичність. Тому я багато їжджу і з концертами, і розповідаю про Україну, про інструмент, про нашу культуру, про воїнів – про все, що відбувається. І співаю пісні українською мовою – в мене все в репертуарі українською мовою. І зрозуміло, що люди не розуміють мови.

Але на моє здивування і швейцарські банкіри, і шотландські політики в парламенті, і просто люди, які приходили на концерти у Франції, Великій Британії та інших країнах – всі плачуть від пісень. І навіть британці, які є доволі стриманими – і вони теж зазвичай плачуть.

І я не розумію цього парадоксу! Але потім зрозуміла. Це музика, універсальний спосіб сказати, передати емоції. Навіть якщо люди не розуміють мови, вони розуміють, про що ти говориш.

До нас якось приходив Антон Вельбой і розповідав історію про те, як ви з Максом Пташником підвозили його на машині зі Львова до Києва. Що ви дорогою робили? Слухали музику? Ти йому показувала свою пісню конкурсну?

Показувала. Антон мені сказав "Ти не переможеш з цією піснею". Кажу: "Антоне, ти сильно помиляєшся". А він такий: "Можливо!". Мені здається, потім він трохи змінив свою думку. Але треба запитати в нього.

Але ти говорила перед цим, що букмекери переважно говорять, що пісні мають бути танцювального характеру. Мені здається, що це не так. Мені здається, що це неправда, тому що як правило букмекери говорять одне, а статистика, досвід показують зовсім інше.

І як потенційний представник від України я можу сказати, що враховуючи теперішню ситуацію в країні, враховуючи те що у нас йде повномасштабна війна уже більш як дев'ять місяців, і накопичивши весь цей досвід в собі, як митець ретранслюючи через свій інструмент і свій голос, я не могла показати інакше.

Я не могла показати якийсь денс. Тому що мої близькі й рідні на фронті, мої друзі на фронті. Тому що купа моїх прихильників на фронті. Тому що дуже багато біженців, моїх друзів, війна забрала і змінила і дуже спотворила моє життя. І тому я не могла іншого створити, крім того, як цю пісню. Фактично це історія про те, як мама розповідає про такі важкі речі, як війна, через колискову. Через казку розповідає про те, що вороги – це звірі в лісі, і тато їх вижене. Бо "тато береже степи". Мені здається, всім зрозуміла, ця метафора, про що це.

KRUTЬ: І швейцарські банкіри, і шотландські політики – всі плачуть від моїх пісень
Фото: Ігор Ткач, Радіо Промінь

А ти між своїми виступами в парламенті – в Костьолі Святої Марії ж це було? Дуже цікаво, як ти спілкувалась з публікою між піснями?

Я спілкуюсь англійською.

Ти готувала текст чи експромтом?

Ні, я дуже простою мовою розказую, і всі розуміють. Я взагалі не вірю в заготовлені тексти та сценарії. Я вірю тільки в щирість – і все. Пісня несе все чисте, все хороше, її всюди зрозуміють. Не знаючи ні мови, ні чогось іншого – її всюди зрозуміють.

А в якому най-найнезвичнішому місці тобі довелось виступати за всю свою кар’єру?

Якщо по правді кажучи, я виступала навіть в тюрмі. Це була чоловіча тюрма строго режиму. Я виступала на фронті, за 10 кілометрів від "нулика" під звуки вибухів. Я виступала на Майдані в 2014 році. Виступала в бомбосховищах. Простіше буде перерахувати місця, де я НЕ виступала.

Твій альбом "Літепло", який вийшов у вересні цього року, зник з цифрових платформ. Що трапилось?

Я можу розповісти по правді і по-чесному. Виявилось, що дистриб’ютор, з яким я працювала, не вийшов з російського ринку. І, на жаль, це була моя помилка, що я підписалася працювати з ним – а дізналась про це постфактум після релізу.

Тому я одразу вирішила зняти альбом з платформ, не чекаючи, поки знайду нового дистриб’ютора. Я подумала, що краще його взагалі не буде, ніж він буде там. І зараз альбому немає на стрімінгах. Але є гарна новина. Десь приблизно за тиждень він нарешті з’явиться.

Повчальна історія! Чи не гадаєш ти, що правила "Євробачення" треба змінювати, тому що там серед правил є така штука, що не можна артисту виступати наживо з інструментом. Сам інструмент наживо не може грати. Живими мають бути лише всі вокали.

Минулого разу бандура теж під плюс була. І, в принципі, мені нормально. Мені головне сам факт, що я вмію на цьому інструменті грати. Що я на ньому граю, і що на записі – зрозуміло – і теж на ньому граю. Тобто, мені найголовніший цей факт. А те, що там я смикаю руками – це вже нюанс. Я не думаю, що це важливо.

Ясно, що в мене такий тип артиста, що я розкриваюся з енергії голосу й інструменту. Але враховуючи, що в колисковій в мене ну дуже важка партія в кінці, і, можливо, я її буду навіть не одна грати… Це такий спойлер…

Не одна – грати на бандурі?

Я не можу вам нічого сказати. Це просто був маленький спойлер.

Твій концертний директор Сергій Марченко одразу після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну пішов до лав ЗСУ. І як тепер – йому потрібно буде брати відпустку на час твоєї підготовки до Нацвідбору?

Він зараз на нулі, він не може взяти відпустку. Він хотів дуже сильно бути на Нацвідборі. Коли я написала “Колискову”, я себе мотивувала тим, що блін, зараз Сергій там на сході. Багато моїх рідних і друзів зараз на Сході. І я не уявляю, як їм там.

Сергій мені пише: "Ти знаєш, Марино, концерти простіше організовувати, ніж тут бути". Він не зможе приїхати, але я буду співати настільки гучно й настільки масштабно, я хочу, щоб і там все почули.

Я буду співати за нього і за всіх воїнів. Це моє особисте.

Редактори текстової версії: Міла Кравчук, Олександр Стасов

Підписуйтеся на подкаст “Вікенд Нової Музики” на найбільших подкаст-платформах, щоб першими дізнаватися про найяскравіші музичні новинки від українських артистів.

Читайте нас у Facebook і Telegram, дивіться наш YouTube.

Станьте частиною Суспільне Культура: напишіть нам про цікаві події культурного життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected] Ваші історії важливі для нас!

На початок