Війна Росії проти України та викликане нею різке зростання цін на енергоносії підірвали звичні бізнес-моделі німецьких фірм, через що інвестиційна привабливість Німеччини опинилася під загрозою.
Про це повідомляє Deutsche Welle.
Як зазначає видання, донедавна бізнес-модель багатьох німецьких фірм полягала в отриманні дешевих енергоносіїв з Росії та напівфабрикатів і сировини з Китаю. Завдяки цьому Німеччина виготовляла високоякісні товари, які за високими цінами продавалися на світовому ринку.
"Розв'язана Росією війна проти України зруйнувала звичну схему. Робляться термінові спроби змінити курс, покрити потребу в газі шляхом прискореного спорудження терміналів для отримання зрідженого природного газу та розвитку інфраструктури відновлюваної енергетики", — пише DW.
При цьому багато особливо енергозатратних підприємств скорочують виробництво і навіть частково його заморожують, щоб хоча б у короткостроковій перспективі впоратися зі зростанням цін на енергію.
"Німецький індустріальний майданчик виявляється під усе більшим тиском", — констатує експерт Федерального об'єднання торгово-промислових палат Німеччини Юп Ценцен. Це проявляється й у скороченні обсягу замовлень.
При цьому тренд до скорочення виробництва почав формуватися значно раніше — у 2016 році індустріальне виробництво складало 22,8 відсотка у ВВП Німеччини, то минулого року ця частка становила лише 20,8 відсотка. Експерти висловлюють побоювання, що цей процес триватиме й надалі.
"Якщо через 10 років ми згадуватимемо сьогоднішню енергетичну кризу, то зможемо розглядати цей період, як початок прискореної деіндустріалізації Німеччини", — вважає аналітик Deutsche Bank Research Ерік Хейман.
Головний економіст Dekabank Ульріх Катер вважає, що енергозатратні підприємства за показниками виробництва вже не зможуть повернутись на докризовий рівень. При цьому, коли йтиметься про майбутні інвестиції, перевага може надаватися іншим країнам, наприклад США, де енергія дешевша, ніж у Німеччині.
Проблем додає й пандемія COVID-19, яка порушила глобальні ланцюжки постачань. На думку Ульріха Катера, при цьому Китай продовжить відмежовуватися від решти світу, скорочуючи імпорт, що призведе до погіршення ситуації.
Окрім того, аналітики говорять про інфраструктурні недоліки Німеччини, які проявилися на тлі кризи. При цьому ініціативи з її розвитку гальмуються через бюрократичні процедури у німецькому парламенті.
Якщо ці проблеми не будуть вирішені, великі концерни надалі створюватимуть менше виробничих потужностей та робочих місць у Німеччині, зазначає видання.
Що відомо
- На початку травня Єврокомісія представила країнам-членам ЄС проєкт нового пакету санкцій проти Росії, в якому, серед іншого, передбачено нафтове ембарго для РФ. На тлі цього повідомлення на світових ринках зросли ціни на нафту.
- На початку липня країни "Великої сімки" домовилися обвалити ціни на російську нафту, створивши спеціальний механізм, завдяки якому російську нафту не купуватимуть за вищою ціною, ніж це буде прописано в спільному договорі.
- 6 жовтня ЄС затвердив 8-ий пакет антиросійських санкцій, який в тому числі закладає основу для необхідної законодавчої бази для впровадження обмеження цін на нафту, передбаченого G7.
- Компанія "Газпром" погрожує припинити постачання газу в Європейський Союз, якщо країни-члени ухвалять рішення щодо запровадження ліміту цін на російське блакитне паливо.
- 18 жовтня Європейська комісія запропонувала план обмеження цін на газ, який має допомогти знизити вартість блакитного палива в Європейському Союзі та забезпечити його безперебійне постачання цієї зими.
Читайте також
Європейські країни виділять щонайменше €375 млрд на подолання енергетичної кризи — Bloomberg
Енергетична криза у Європі: Фон дер Ляєн розповіла, що робитиме ЄС
Рада міністрів ЄС погодила надзвичайні заходи зі стримування цін на енергію
Європа відчує зростання дефіциту природного газу наступного року — МЕА
