Полк "Азов" в Гонконзі, "біолабораторії" та "брудна бомба" — дослідниця Китаю про російську пропаганду в ЗМІ КНР

Полк "Азов" в Гонконзі, "біолабораторії" та "брудна бомба" — дослідниця Китаю про російську пропаганду в ЗМІ КНР

Полк "Азов" в Гонконзі, "біолабораторії" та "брудна бомба" — дослідниця Китаю про російську пропаганду в ЗМІ КНР
. Катержина Прохазкова, аналітикиня проєкту Sinopsis, фото: Facebook / Kprochazkova1

"Китайський медіаринок втрачений для нас", — каже Катержина Прохазкова, аналітикиня проєкту Sinopsis, що досліджує китайське медіа середовище. Як державні ЗМІ Китаю використали російський фейк про полк "Азов" на мітингу в Тайвані для своєї "війни" зі США, наскільки давньою є співпраця російських і китайських ЗМІ і як саме ці країни поширюють пропаганду — Прохазкова в інтерв’ю Суспільному.

Коли китайські ЗМІ згадали про так звану "денацифікацію" України?

Російські і китайські державні медіа, а також соціальні мережі, що пов'язані з владою, працюють в тандемі. Вони розповсюджували наративи про "денацифікацію" як привід для вторгнення РФ. Потім китайські державні ЗМІ, як-от Global Times або CGTN, підхопили путінську думку про нерозширення НАТО.

Пізніше, приблизно в березні 2022 року, китайські державні ЗМІ продовжили розповідати про "денацифікацію", цитуючи промови та заяви російського уряду. Але зрештою цей наратив розвивався ще до вторгнення.

Протягом перших місяців війни китайські ЗМІ підтримували російське вторгнення. Але останнім часом вони більш виважені у поширенні російської пропаганди. Причина цього — велика підтримка України з боку західних країн. Це стало прикладом того, що може статися, якщо Китай зробить щось подібне щодо Тайваню або якщо відкрито підтримає Росію.

Чи називали китайські ЗМІ війну війною?

У перший місяць вони відлунювали російську пропаганду, тому говорили про "спецоперацію". Звісно, жодних слів, як "війна" чи "вторгнення" не було. Зараз вони намагаються трохи балансувати, проте в деяких з державних ЗМІ ми завжди читаємо про якісь "операції" чи "дії".

У яких саме ЗМІ та на яких платформах поширюється пропаганда?

У Китаї є свій інтернет, свої платформи. Але вони також використовують західні платформи, особливо коли хочуть націлитися на західну аудиторію. Навіть державні акаунти, такі як Міністерство закордонних справ чи Центральний комітет Комуністичної партії, є дуже активними у китайському Weibo, а також у Facebook та Twitter. І це смішно, бо ці соцмережі заборонені в Китаї.

Звичайно, головними акторами є китайські державні ЗМІ, як CGTN або Radio International — найбільша радіостанція в країні, та журнал Global Times плюс їхні аккаунти в соціальних мережах.

Читайте також: Вічний цикл приниження. Пітер Померанцев про телеобраз Путіна та як росіян "відмивають" від відповідальності за війну

Чи є в Китаї ЗМІ, які поширюють альтернативні думки?

Там важко знайти незалежне ЗМІ — все контролює Комуністична партія. Але зараз Пекін намагається збалансувати російський пропагандистський наратив і вони не так відкрито підтримують Росію, бо вона програє, а Китай розуміє, що також має партнерів у Європейському Союзі та Сполучених Штатах. Тож я б сказала, що зараз новини трохи більш збалансовані, можна навіть знайти досить нейтральні статті. Але знайти у Китаї незалежні ЗМІ, які б правдиво розповідали про вторгнення РФ та війну, неможливо.

Як російські й китайські ЗМІ співпрацюють між собою?

Вони мають угоду про співпрацю з 2015 року. Співпраця посилилася під час пандемії COVID-19, коли наративи поширювалися з Китаю в Росію, а вже з російських державних ЗМІ — по інших країнах світу.

Зараз, коли щось повідомляють у Москві, китайські державні ЗМІ це копіюють. Звичайно, китайці трансформують частину дезінформації. Наприклад, коли говорять про "денацифікацію", бачать певний зв’язок між заворушеннями в Гонконгу та вторгненням в Україну. А коли росіяни кажуть про "біолабораторії" в Україні, китайські ЗМІ, знову ж таки, намагаються "знайти" зв’язок з "біолабораторіями" в Сполучених Штатах, де ніби як "був винайдений" COVID-19. Тож разом вони націлюються на одного й того самого ворога — як для Пекіна, так і для Москви: НАТО, США, іноді Європейський Союз.

Китайці завжди шукають вигоду і роблять речі, які є виграшними тільки для них, а не для іншої сторони. Зараз вони дуже наживаються на співпраці з Росією.

Які яскраві проросійські фейки ви помічали в китайських ЗМІ?

В останньому дослідженні, яке ми провели з Doublethink Lab, був досить цікавий фейк. Китайські ЗМІ використовували фотографію з Facebook, на якій український ветеран бере участь у марші протесту проти змін до законодавства, які мали дозволити екстрадицію засуджених в Гонконзі на материковий Китай. Це фото підхопило російське ЗМІ — "Ньюз фронт" або "Русвесна". Пізніше російські та китайські державні ЗМІ стали використовувати це зображення, щоб поширити неправдивий наратив, що Захід заснував український неонацистський батальйон "Азов", фінансує його, і що цей батальйон брав участь під час протестів у Гонконзі у 2019-2020 роках. Також цікавим “меседжем” було те, що США фінансують українську армію.

Чи розуміють китайці, що це фейкові новини?

Складно проаналізувати реакцію китайської аудиторії в КНР, тому що там сильна цензура. Але те, що ми бачимо, — ці наративи поширюються в усьому світі та масово цитуються навіть на Заході. Наратив про "денацифікацію" України поширився здебільшого від ЗМІ, які пов’язані з Росією чи Китаєм.

Китайська аудиторія не має імунітету до дезінформації. Тож, ймовірно, вони просто споживають цю брехню, а потім повторюють її.

Читайте також: "У Кремля завжди проблеми з мотивацією" — дослідник пропаганди Пітер Померанцев

Що китайські медіа писали про "брудну бомбу" в Україні?

Як завжди: здебільшого повторювали російський наратив про те, що українська армія планує використати "брудні бомби" проти росіян. Global Times написав, що міністр національної оборони Китаю Вей Фенхе провів відеорозмову з російським міністром оборони Сергієм Шойгу, який також телефонував колегам з інших держав, щоб повідомити їм про свою стурбованість використанням "брудних бомб" в Україні. Китайські експерти в статтях про "брудні бомби" говорили про те, що важливо зберегти мир, перестати "підливати олії у вогонь". Це тому, що зазвичай Китай позиціонує себе як миротворця.

Також ЗМІ згадували, що Захід — це агресор та допомагає українцям тому, що хоче, щоб Росія та Україна продовжували проливати кров одна одної, бо ця війна вигідна Заходу. Тут досить цікаво: вони використовують цей російський наратив для просування своїх інтересів, тобто звинувачують Захід в отриманні прибутку від війни.

Чи вигідно Китаю, щоб війна в Україні тривала?

Вони наживаються на цій війні, тому що Росія втратила всіх європейських чи західних бізнес-партнерів. Отже, Китай є єдиним найбільшим діловим партнером для Москви. Нещодавно було проведене дослідження Reuters про те, що експорт з КНР в Росію зріс на 30%. І в зворотному напрямку на 50%. Тож бізнес справді зростає.

Китайці бачать, що Росії бракує товарів із Заходу, тому постачають їм свої аналоги або ж навіть продають західні товари. Тож валютне співробітництво і дедоларизація досить інтенсивні. Також китайці купують газ із Росії.

Це про бізнес, а от щодо політики: є співпраця в медіа. Є підтримка систем: комуністи в КНР, звичайно, співпрацюють з Путіним. Є певна співпраця на дипломатичному фронті — наприклад, утримання від голосування в Раді Безпеки ООН щодо анексії українських територій Росією. Вони дуже підтримують і допомагають Москві.

Китай є партнером Росії, але в той же час в березні Китайський Червоний Хрест виділив Україні 1,57 мільйона доларів гуманітарної допомоги. З чим це пов'язане?

Це суто стратегічний хід. КНР економічно і політично підтримує Росію. Але вони також хотіли би брати участь у відбудові зруйнованої війною України. Тож вони хочуть підтримувати зв’язки з українськими лідерами. Плюс, звичайно, також із Заходом, тому що Захід, особливо європейський ринок, для них дуже важливий.

У яких ще сферах співпрацюють Росія і Китай?

У день відкриття Зимових Олімпійських ігор-2022 вони підписали 15 контрактів про співпрацю з продажу газу, нафти, вугілля. Тому Росія — важливий бізнес-партнер для Китаю. Китайські банкіри були готові допомогти, коли на Росію стали накладати санкції. Деякі транзакції здійснювалися через китайські банки.

Читайте також: "Росія вдалася до кожного зі шляхів геноциду" — Тімоті Снайдер про російський фашизм, майбутнє України та Зеленського

Чи помічали ви повідомлення про співпрацю у військовій сфері?

Я не військова експертка, але поки що немає доказів прямої військової підтримки. Ми знаємо, що Китай надає Росії деякі технології подвійного призначення, а саме мікрочіпи, електронні компоненти або оксид алюмінію. Усе це може бути використане як у цивільній, так і у військовій сфері. Наприклад, обсяги експорту оксиду алюмінію, який використовується у виробництві зброї та аерокосмічній галузі, у 400 разів перевищують показники минулого року.

Також були деякі дебати щодо безпілотників КНР та частин безпілотників, які також можна було б використовувати під час війни. Китайський виробник безпілотників DJI потрапив у чорний список Міністерства оборони США через можливі військові зв’язки з РФ. Навіть деякі цивільні безпілотники можуть використовуватися для збору розвідувальної інформації. Отже, безпілотники — це ще один продукт, який експортується до Росії з Китаю.

А як щодо Тайваню? Чи є у них також проросійські наративи в їхньому медіа-середовищі?

Тайвань є місцем, де китайці зазвичай перевіряють свої наративи, дезінформацію, оскільки тайванці розмовляють китайською мовою, використовують китайські ієрогліфи. Для Китаю Тайвань — важливий майданчик. Можна проаналізувати промови Сі Цзіньпіна про важливість возз’єднання Тайваню з КНР. Вони намагаються зробити все, щоб приєднати або окупувати Тайвань, як це зробила Росія з Кримом.

Сі Цзіньпін кілька днів тому закликав США до розширення співробітництва: "Для забезпечення миру в усьому світі дві країни повинні знайти способи ладнати одна з одною". Як можна розуміти такі заяви?

Відносини країн лишаються такими, як і були — досі є санкції, накладені обома сторонами. Я б не сприймала серйозно цю заяву Сі Цзіньпіна. Іноді такі заяви лише для західних ЗМІ чи політиків. Особливо зараз, коли імовірно відбудеться зустріч Сі Цзіньпіна і Джо Байдена. Вони обидва напевно відвідають саміт G20 на Балі в листопаді. Тому, можливо, Китай лише готує ґрунт для зустрічі. Але я б більше аналізувала китайські ЗМІ та соціальні мережі, де ми бачимо сильний антиамериканський наратив.

Що українські медіа повинні зробити для того, щоб боротися з російською пропагандою в Китаї і поширювати там правдиву інформацію?

Я не думаю, що у вас є багато можливостей. Співпраця в медіа між Росією і Китаєм міцна. Важко таргетувати аудиторію КНР. Можливо, я б зосередилася на китайській діаспорі, але її зараз в Україні не так багато. Я б намагалася інформувати про українську війну та поширювати повідомлення в західних ЗМІ. Не зосереджуватися сильно на китайському медіа ринку, тому що вони втрачені для нас.

Читайте також

"Перемогти РФ та перетворитися на неї не має сенсу". Матвійчук — про Нобелівську премію і трибунал для Путіна

"Ми оголосили терористичним російський режим — нинішній, не майбутній" — член парламенту Естонії

Росія — держава-терорист. Чому Україна просить світ надати РФ такий статус і що він змінить

"Нова фаза війни йде проти всіх зобов’язань до миру, які давала Росія у минулому, і за це буде покарання" — голова ПАРЄ

На початок