Інформаційний вакуум і один лист родичам. Звільнені українки розповіли про полон

Інформаційний вакуум і один лист родичам. Звільнені українки розповіли про полон

Інформаційний вакуум і один лист родичам. Звільнені українки розповіли про полон
. Пресконференція 26 жовтня 2022 року звільнених із полону жінок. Фото: Влада Прізова, Суспільне

Визволені з російського полону українські жінки у полоні перебували в інформаційному вакуумі. Про це вони розповіли на пресконференції Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими у Military Media Center у середу, 26 жовтня. За словами учасниць пресконференції, їхні умови перебування у полоні були далекими від тих, яких вимагає Женевська конвенція.

Перебування в полоні — це великий тиск, розповіла волонтерка “Госпітальєрів”, парамедикиня Тетяна Васильченко.

“Психологічний тиск — це позбавлення волі. Волі на пересування, волі на висловлювання, на думку. І ці аспекти вони використовували на повну. Харчування було таке, що вижити могли, але якою ціною”, — сказала Васильченко.

Це відображалося на здоров'ї, на самопочутті, умови були нелюдськими, додала вона.

Васильченко розповіла, що охоронцями були представники “ДНР”, які працювали у виправних закладах.

“Вони ставилися до нас як до “зеків”. В них улюблене було що “Україна вас не хоче, вас не міняють, тому що про вас забули, ви непотрібні, тим більше жінки, на кого вас міняти”, — розповіла жінка, яка у подальшому планує продовжувати займатися волонтерством.

“Їжа жахлива, на прогулянки нас практично не виводили”, — сказала фельдшерка військового шпиталю Вікторія Обідіна. За її словами, зараз вона планує поїхати до своєї дитини в Польшу, але потім по поверненню підпише контракт.

Військовослужбовиця Інга Чікінда з морської піхоти розповіла, що з військовою кар’єрою після полону буде закінчувати. Чим буде займатися, ще не вирішила, можливо, піде у волонтерський напрям.

“Це нелюди, у цих людях немає нічого святого. Були такі моменти що ми недоїдали. Людського ставлення не було взагалі. Нічого хорошого не можу сказати. Коли відкрився борт літака, я відчула повітря і сказала, що ми в Україні. Я вірила завжди в те, що ми повернемося”, — розповіла Чікінда.

Був такий момент що в одній з колоній вона втратила 8 кілограмів.

Волонтерка Людмила Гусейнова з Новоазовська Донецької області провела в полоні 3 роки.

“За три роки стан здоров’я не став краще. Я три роки не могла добитися, щоб мене оглянув офтальмолог та виписав окуляри”, — сказала вона.

Полонені жінки перебували в інформаційному вакуумі

За словами Інги Чікінди, полоненим дали один раз можливість написати лист родичам. Дивилися вони завжди один канал “Россия 24”.

“Вони давали інформацію про ситуацію на фронті яка була їм вигідна”, — сказала жінка.

“В нас був інформаційний вакуум. Інколи можна було почути від охоронців що від України були прильоти. Ми раділи”, — розповіла Тетяна Васильченко.

Спілкування з рідними практично не було. 8 червня вона сказала дочці, що перебуває в полоні, більше зв’язку не було.

“Пропонували зробити щось, щоб я могла подзвонити рідним, але я відмовилося, це пахнуло зрадою держави”, — додала Васильченко.

Що відомо

  • Україна та Росія 17 жовтня провели черговий обмін військовополоненими, при цьому Україна змогла повернути 108 жінок, яких утримували росіяни.

Читайте також

Обстріл Дніпра, "Армія відновлення", росіяни розграбовують Херсон. 245 день війни. Онлайн

Били, казали, що України вже нема, і годували комбікормом. Історія звільненої з російського полону жительки Корюківки

На початок