Вікторія та Богдан Замченки загинули від удару дроном-камікадзе Shahed-136 по середмістю Києва 17 жовтня. Їхні тіла витягли з-під під завалів житлового будинку. Вікторія була на шостому місяці вагітності. Суспільне записало спогади про подружжя їхньої подруги Анни Петрукової та одного з клієнтів магазину GoodWine, де працювала Вікторія.
У це складно повірити, та й не хочеться. Вони були дуже світлими людьми й мали сильні почуття одне до одного: не вдавали сім'ю, а були нею. Разом ще з 2012 року. Спочатку жили у Рівному, а у 2014 році переїхали до Києва. У цій двокімнатній квартирі на Жилянській прожили майже 3 роки.
Віка була тактовна, ніжна, освічена, вміла підтримати. Ніколи не гналась за брендами, грошима. Прагнула допомогти мамі, яка залишилась у Рівному.
Коли почалась повномасштабна війна, Віка тимчасово поїхала до Рівного. Ми тоді ще обговорювали з дівчатами, хто що поклав у тривожну валізку: хтось вишиванку, сукню... А Віка тоді спитала: "А що, так можна було?!" і розсміялась. Бо вона поклала до валізки розкладний ніж, мала все необхідне для життя в екстремальних умовах. Вони з Богданом завжди раціонально підходили до справ та речей.
У Київ повернулись у липні. У цьому не було необхідності — Богдан достатньо заробляв, цього вистачало для них обох. Але Віка хотіла повернутись на улюблену роботу (Вікторія працювала сомельє в київському магазині алкоголю GoodWine — ред.).
Вони довго хотіли дитинку, мріяли про це. Коли Віка завагітніла і сказала нам про те, всі були щасливі разом з ними.
Мені б хотілося, щоб у нас в суспільстві було більше таких людей, як вони.
Читайте також: "Вийду на балкон і буду дулі тикати тим безпілотникам". Як Київ оговтується від атаки дронів-камікадзе
Дмитро Деркач, клієнт Вікторії у GoodWine
Я не можу сказати, що ми були добре знайомі з Вікою. Але невеликого часу спілкування мені вистачило, щоб зрозуміти, якою чудовою людиною вона була. Дуже привітливою, позитивною, життєрадісною. Вона також була прекрасною професіоналкою, знавчинею вина, і залюбки ділилася знаннями.
Ми познайомились на винних курсах. Я проходив тримісячну програму у школі GoodWine, на якій Віка вела декілька лекцій — вона була чудовим лектором. Після цього я часто зустрічав її у магазині та консультувався з нею. Після початку війни ми рідко бачились, але я стежив за її дописами про вино у соцмережах. Це дійсно велике горе, велика втрата.
Читайте також
Гучний звук та низька висота польоту. Як розпізнати і врятуватися від дронів-камікадзе
Житло припинило своє існування. Як відбудовують знищені російськими обстрілами будинки
Трибунал для Путіна. Як російське керівництво відповість за злочини в Україні
