Ми наближаємося до написання Радіодиктанту національної єдності, і буремний 2022 рік наших планів на 9 листопада не змінив. Про Радіодиктант як акт національної єдності, а також про українську мову, її вивчення та популяризацію – в ефірі програми "Час інтерв'ю" на Радіо Культура говоримо з українським мовним активістом, блогером Данилом Гайдамахою, відомим під псевдонімом "Чорнобровий".
Даниле, почнімо з "Чорнобрового" – це нік, який ви собі вигадали, щоб бути в ТікТок, яка була заточена для наймолодших споживачів інтернет-контенту. Це платформа, якій потрібно мінімум слів та максимум видовищного.
Я з народження говорив російською мовою, хоча ще мої бабуся-дідусь говорили українською – так сталося в моїй родині, як і в родинах багатьох українців. Але навіть в тому зросійщеному етапі свого життя я дуже часто слухав народні українські пісні, літературу, і там постійно випливало це "Чорнобровий".
Воно мене в дитинстві дуже сильно зачаровувало. Я намагався зрозуміти, що це очевидно не про колір волосся над очима, це щось більше означає. І коли Шевченко звертається "Кохайтеся, чорнобриві", то має на увазі свідоме українство, яке думає, що воно робить. І я теж апелюю до молоді, яка думає, яка свідома – і коли я заводив свій блог, то бачив, що треба українське показувати як усміхнене, як успішне, і десь такий образ молодіжний створити чи підсилити.
Як підготуватись до Радіодиктанту і покращити своє мовлення та письмо
Ми зараз напередодні Радіодиктанту національної єдності. Така стара традиція, яка раніше видавалося мені нецікавою, але чим далі, тим більше я розумію, що це дуже цікавий епізод того, як ми намагаємося вибудувати наново ці ланцюжки єднання, які в нас є. Я з надзвичайним захопленням спостерігаю останні кілька років за роботою команди над тим, щоб зробити цей проєкт "чорнобровим", спокусливим.
Ваше відчуття, для чого ми робимо це 9 листопада, в День Української писемності, чому ми вибираємо об 11-ій годині взяти ручку, блокнот, сісти біля джерела, яке буде роздавати ефір Українського радіо, і писати всі разом один текст?
Як амбасадор Радіодиктанту, я буду представляти тих, хто цього року буде писати його вперше. У мене ще зі школи було упередження про диктант як форму оцінювання. Але Радіодиктант не про оцінку – він про єдність. Він про те, що українці з різних куточків України та світу, різних професій та віку, сідають разом і слухають один текст. І проживають цей текст, і пишуть його своєю рукою.
Ми можемо ці тексти перевіряти, можемо не перевіряти, але це відчуття – це надзвичайні емоції, які я буду дуже радий пережити з усіма українцями.
Дмитро Хоркін, член правління Суспільного Мовлення, сказав, що це момент єднання для українців де б ми не були. І якщо раніше це була доволі абстрактна фраза, але тепер ми стали країною, в якої є свої біженці, які тікали від війни – і для нас цей момент має інакше значення. Як ви думаєте, чи спрацює в цих умовах Радіодиктант на щось дуже важливе для всіх українців?
Слова "національна єдність" набули інших значень. Цим Радіодиктантом зшиватиметься весь світ, бо українство зараз по різних країнах. У мене багато друзів виїхали за кордон, я ставлюся до цієї ситуації двояко. Маю надію, що ті досвіди, які вони позбирають по всьому світу, все найкраще привезуть назад, в Україну. Диктант, для тих, хто виїхав, був змушений покинути свою країну, стане тим місточком і пам'яттю, що повернення обов'язково буде.
Мова ніколи не буває простою. Не треба вигадувати спеціальні мовознавчі пастки, просто сама мова, якщо вона працює, вона ці пастки тримає в собі. Ці пастки й те, що жодна мова не буває простою – може зупиняти людей від того, щоб писати цей Радіодиктант. Що означає цей вибір у XXI ст., 30 років Незалежності: докладати зусиль, щоб починати говорити та користуватися скрізь рідною мовою?
"Набута", точніше "повернена" українська набуває іншої цінності. Той, хто у свідомому віці заговорив українською, доклав зусиль, усвідомив значення мови та наважився ― розуміє, що цей вчинок є нелегким. Але мова цієї людини набуває додаткової цінності, з’являється якась глибина.
Коли людина повертає собі мову своєї землі, то прожитий досвід ніби помножується, набуває нових значень. Я не добираю оточення за мовою, але так стається, що навколо мене багато людей, які перейшли. Коли я здійснював свій перехід, мене оточували здебільшого зросійщені українці, тоді я був один. Тепер ми можемо це робити разом.
Коли прийшла велика війна, ця хвиля стала масовою, я дуже раджу не відкладати мовний перехід. Гадаю, що багато людей про це давно думають, але не наважуються. Підключайтеся до хвилі, разом це робити набагато легше. І зробіть це просто зараз ― сприйміть те, що ви зараз читаєте, як знак долі.
"Російськомовна щелепа, або Чую, синку, що ти не москаль". Фрагмент із книжки "Перемагати українською" Ольги Дубчак
У 2021 році про вас у французькій газеті Le Monde написали колонку. Там було: "немає російськомовних українців, є ті, кого позбавили природного права заговорити одразу і скрізь власною мовою", це наслідок довгої політики русифікації. І РФ помітило цю колонку – розкажіть про цю реакцію, що за історія?
Le Monde ― одне з найбільших французьких видань. Я пояснив європейській аудиторії, що в Україні ніколи не було російської мови, її сюди насильно занесли дуже агресивною та експансивною московською політикою. І що у нас немає російськомовних українців, а є зросійщені – штучно і насильницьки.
Повернути українську мови означає відновити історичну справедливість і стати понад тими травмами, зцілитися. Російське посольство у Франції відреагувало листом, де вони розписали мовну історію України, як вони її бачать, їх дуже обурив термін "зросійщені українці". Якщо це їх обурює, то ми маємо розуміти, що все робимо правильно і називаємо речі своїми іменами. Вони дуже бояться правди.
Ви згадали, що зараз ви знаєте і розумієте, що дуже багато людей з лютого хочуть зробити цей ривок і вийти в українську мову щоденного спілкування і думання, але їх тримає страх. Чого вони бояться? Помилятися, виглядати не настільки розумним, якими вони є насправді?
Для мене мовний перехід – це як відірватися від берега, не знаючи, чи ти до іншого допливеш. Перше, що я раджу людям, це відплисти від берега.
Зробіть собі мовну дієту на три місяці: відмовтесь на цей термін від російськомовних джерел інформації. Не читайте російських книжок і не слухайте їхню музику, відпишіться від усіх російськомовних блогерів. Намагайтеся відірватися від цього інформпростору.
Таким чином ви припините підживлювати мову, якою говорили, у вас сформується інформаційний голод – і ви захочете шукати щось новеньке. І тут ви знайдете такі українськомовні перлини, будете здивовані нашими артистами, зачаровані нашим кінематографом!
Я дуже заздрю вам, бо цей період можна прожити лише один раз. Ти входиш у світ українства, який просто співає твоїми вібраціями, він тобі рідний, органічний, ти відчуваєш нову якість свого буття. Тож важливо зробити перший крок "від" і знати, заради чого ти його робиш – щоб пережити це відчуття. Добити це до кінця, важливо не зупинитися.
Знаю багатьох людей, які навчилися вільно говорити українською, але лишаються переважно російськомовними. Кажуть, я – білінгв, можу перемикатись, коли завгодно. Але якщо ти українською не освідчуєшся в коханні, не плачеш, коли тобі боляче, не кричиш, не сваришся, то ти не говориш українською. Мова це насамперед вираження душі, емоцій, до цієї точки треба дійти.
Коли мені наснився перший сон українською, я зафіксував це зранку і зрозумів: ось тепер я говорю українською.
Чи вистачить українськомовних ресурсів для заміни під час мовного переходу?
Я припускаю, що для якогось жанру музики, наприклад, може ще не існувати альтернативи українською мовою. Але феномен українськомовного софт-року, до речі, неповторний, він є лише у нас. Я приїжджаю до Польщі або Чехії і дивуюся, що вони співають пісні "ОЕ" українською.
Якщо ви не знайдете відповідників, у вас залишиться цей інформаційний голод, але повернутися до звичного ви вже не можете, бо у вас інформаційна дієта, то ви почнете створювати те, чого вам не вистачає. І несподівано, під час свого мовного переходу, ви можете раптом стати українською рок-зіркою, блогером, письменником, відкрити талант, який ховався усе життя. Це надзвичайно цікаво!
"Відкату назад вже не буде": мовознавиця Лариса Масенко про відродження української мови після російського колоніалізму
Наймолодшим українцям легко потрапити на територію занадто літературної мови, почати "говорити підручником". Як треба працювати з українським сленгом? Чи ця форма мовлення сама витворюється на таких платформах, як TikTok?
Я дуже вірю в сьогоднішню молодь, і в своє покоління, і в молодше. Воно вже незворотно українізується. Виростає саме українське покоління, і в цьому просторі витворюється молодіжний сленг.
Ми багато позичаємо з англомовного простору, це правда. На багато речей у нас немає відповідників. Є прекрасний ресурс "Словотвір", де ти вбиваєш іншомовне слово, а користувачі намагаються знайти українські відповідники. Якщо їх не існує в українській мові, користувачі намагаються "словотворити" і створюють цей відповідник. Деколи це звучить штучно, а деколи дуже органічно.
Наприклад, колись було дивно казати на "лайк" – "вподобайка", а тепер це звичайна річ. Ми вживали здебільшого "пост", а тепер говоримо "допис". Я ніколи не кажу "сторіз", натомість ― "розповіді". Й інстаграм підтягнувся, вживає ці слова, тобто ми впливаємо на нові версії. Ще є таке слово "гештеґ", я знайшов відповідник "ґратчак", він для мене такий цікавий і красивий, часом використовую. Відповідники можна не використовувати постійно, але їх обов’язково треба знати.
Як не боятися тих, хто тебе буде виправляти при переході на українську? Чи є тренажери, які можна завантажити на свій пристрій, замість звичайного підручника?
Я вже порадив закріпити собі вкладку "Словотвір". А ще пораджу ресурс r2u.org.ua ― це словник, який перекладе вам будь-яке російське слово. Друкуєш його ― і випадають варіанти словників досталінських часів, тобто вам пропонують слова, які вийшли з ужитку внаслідок політичних втручань в українську мову. Там можна знайти дуже великі синонімічні ряди. На ці два ресурси я буквально виплив під час свого мовного переходу.
7 книжок, щоб перейти на українську, від радіожурналіста Сергія Стуканова
Просто знайте, що є мовний стандарт, літературна мова, але вона теж рухається і розвивається. Це той еталон, яким говорять на українському радіо, пишуть у книжках, викладають в університетах. Ми, як культурні люди, маємо прагнути до цього еталону, але треба розуміти, що ніхто не говорить ідеально, усі роблять помилки.
Коли я перейшов на українську, то говорив дуже літературно, а тепер не бачу нічого страшного в тому, що скажу колись "тіпа" або десь екну, бо я зрозумів, що розмовна мова не вимагає досконалості. Якщо ви не збираєтеся найближчим часом стати ведучим на радіо, то не треба себе заганяти в істерію щодо недосконалості вашого мовлення.
Насамкінець цьогорічний амбасадор Радіодиктанту національної єдності Данило Гайдамаха звернувся до своїх TikTok-шанувальників та всіх слухачів:
9 листопада, 11 година, усі разом пишемо диктант. Чорноброво, спокусливо, з любов’ю вчимося володіти рідною мовою! Бо жити цією мовою, радіти, сміятися, співати пісні, читати книжки та вірші ― це прекрасно. І все буде перемога! Тому що перемога ― це пере-могти, зробити більше, ніж ти можеш. На відміну від "победа", де корінь "біда". Вони ідуть в біду і тягнуть нас за собою.
Як взяти участь у Радіодиктанті
Отже, для того, щоб написати Радіодиктант національної єдності-2022 9 листопада об 11:00 за київським часом увімкніть ту платформу, яка є для вас зручною:
- Українське Радіо або Радіо Культура;
- телеканал Суспільне Культура;
- діджитал-платформи Суспільного: фейсбук-сторінку Суспільного та ютуб-канали Українського Радіо та Суспільне Новини;
- додатки suspilne.radio або Дія.
11 листопада буде оприлюднено текст диктанту, тому якщо ви хочете, щоб ваш диктант перевірили фахівці, ви можете:
- Надіслати паперового листа за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 26, 01001. Важливо, щоб гриф дати надсилання був не пізніше ніж 10 листопада.
- Сфотографувати/відсканувати написаний текст (у форматі .jpg, .png, .jpeg, .tiff, .pdf) та надіслати його до 11:00 10 листопада на адресу [email protected] або через електронну форму для отримання робіт. Її оприлюднять на сайті ukr.radio 9 листопада.
Ми будемо вдячні, якщо ви зробите фото та відео того, як ви пишете диктант чи готуєтеся до нього та опублікуєте у соціальних мережах із гештегом #радіодиктант2022.
Читайте нас у Facebook та Telegram
Станьте частиною Суспільне Культура: напишіть нам про цікаві події культурного життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected]. Ваші історії важливі для нас!
