У ніч на 13 вересня на кордоні між Азербайджаном та Вірменією поновилися бойові дії, Баку та Єреван звинуватили один одного в ескалації. У відповідь Рада безпеки Вірменії звернулась по допомогу до Росії та Організації договору про колективну безпеку (ОДКБ). Суспільне опитало експертів щодо причин загострення та перспектив завершення конфлікту.
Вірменія: Наїра Мартікян, головна редакторка видання JAMnews
Ситуація досить напружена, агресія Азербайджану продовжується. Зовсім нещодавно ми отримали повідомлення про те, що з 13:00 по всій протяжності кордону від Сотки до Горіса противник відновив інтенсивний ракетно-артилерійський обстріл, у тому числі по мирному населенню з застосуванням ударних безпілотників.
Прессекретар Міноборони Вірменії нещодавно заявляв, що паралельно з ракетними обстрілами, азербайджанські підрозділи відновили також спроби позиційного просування. Вони постійно просуваються на територію Вірменії, на суверенну територію Вірменії. Ця ескалація готувалася давно, бо (почалася - ред.) відразу після брюссельської зустрічі прем'єра Вірменії Пашиняна з президентом Азербайджану 31-го серпня. Здається вона не влаштувала азербайджанського президента.
Я не можу сказати конкретно чим, але відразу після цього почалися інформаційні вкиди з азербайджанського боку про те, що нібито з Вірменського боку обстрілюють азербайджанські позиції. Тобто готувався інформаційний ґрунт для нападу. І цього разу Азербайджан обстрілює не карабахські позиції, а суверенну територію Вірменії. І так було вже в травні минулого року. І на це ніяк не відреагувало ОДКБ, на це не відреагувала і Росія, яка є стратегічним союзником Вірменії.
Найімовірніше, відмашку Алієву для початку цих воєнних дій дала сама Росія, яка дуже ревниво ставиться до цих перемовин між Вірменією і Азербайджаном, за посередництва Європи, і після кожного раунду перемовин в Брюсселі російська сторона заявляє про те, що ЄС намагається присвоїти собі досягнення Росії як посередника і з дуже високою ймовірністю можна казати, що ця ескалація була запланована Баку і Москвою. В будь-якому разі, знекровлена після Карабаської війни 2020 року Вірменія звертається до своїх союзників — це Росія і військовий блок ОДКБ, завчасно розуміючи, що допомоги не отримають.
Бої тривають, вони тривали вночі. Сьогодні зранку повідомлялося, що найбільша інтенсивність була у 2-х напрямках. Один на півдні Вірменії, інший на сході. Я не очікую, що ОДКБ втрутиться, взагалі не очікує цього.
Азербайджан: Гусейн Ісмаїлбейлі, журналіст
Хочу підкреслити, що власне в Нагірному Карабаху нічого не відбувається. Нагірний Карабах знаходиться трохи далі від тих місць, де відбуваються зараз події. Те, що відбувалося в ніч на 13 вересня і місцями триває зараз — це відбувається безпосередньо на кордоні між Азербайджаном і Вірменії. Згідно з інформацією Міністерства оборони Азербайджану, вірменська армія здійснила широкомасштабні провокації по всій лінії кордону і Азербайджан був вимушений надати адекватну відповідь і завдавати удару по легітимних бойових позиціях і по точках, звідки ведеться вогонь на території самої Вірменії.
Також було повідомлення від Міністерства оборони, що інформація про те, що Азербайджан завдавав ударів по громадянських об'єктах — не відповідає дійсності. Також була інформація Міноборони, що в Кельбаджарському районі, це північний напрямок, на кордоні продовжуються бої на кордоні і наносяться удари по воєнних об'єктах вірменської армії. Натепер відомо про 50 загиблих з азербайджанського боку.
Поки ситуація неспокійна, бої тривають. Це не те що бої, коли безпосередньо зіштовхуються армії, а тривають артилерійські вогні в бік один одного. Наносяться удари по воєнних об'єктах Азербайджанської армії на території Азербайджану і так само по воєнних об'єктах Вірменії на території Вірменії.
Щодо ОДКБ, я не думаю, що організація буде вмішуватися. Сьогодні ОДКБ вирішило відправити у Вірменію офіційну місію для перевірки обстановки на місці, але до введення миротворців навряд чи дійде. Річ у тому, що Азербайджан не є членом ОДКБ, але має дуже хороші двосторонні відносини з членами ОДКБ. І, наприклад сьогодні Казахстан уже заявив, що питання відправлення миротворців з Казахстану на кордон з Азербайджаном і Вірменією не стоїть.
Володимир Горбач, політичний аналітик Інституту Євро-Атлантичного співробітництва
Те, що конфлікти локальні на пострадянському просторі спалахнули приблизно в один той самий час, не означає, що вони мають каскадний характер, що один конфлікт викликає інший, такого зв'язку немає. Це означає, що вони відбуваються в певному вакуумі сили. Там, де припиняється проєкції сили Російської Федерації на своїх сусідів, там виникають тенденції до того, що можна самостійно вирішити якусь проблему без оглядки на Кремль. Я маю на увазі випадок з черговим розгорянням вірмено-азербайджанської війни. Справді, сторони відчувають слабкість Росії чи неспроможність контролювати ситуацію і починають діяти на власний розсуд.
ОДКБ відреагувало на цю ситуацію приблизно так, як МАГАТЕ на ситуацію на АЕС в Енергодарі. Вони туди відрядили свого Генсека. Це, умовно кажучи, для вивчення ситуації. Це означає, що ОДКБ неспроможна реагувати і не хоче захищати свого члена республіку Вірменія. І це означає, що не лише Росія цього не хоче, але й інші члени. Казахстан, наприклад, зацікавлений в співпраці з Баку в питанні нарощування збільшення експорту свого газу чи нафти на зовнішні ринки, якщо їм Росія блокує термінал в Новоросійську.
ЄС теж розглядає цей конфлікт як важливий, але достатньо віддалений і периферійний. ЄС намагається відновити свою посередницьку місію в цьому конфлікті.
