Стародавні поховання, монети XVIII століття, персні та рештки побутових речей. Усе це дістали з-під землі черкаські археологи. Нині вони досліджують підніжжя скверу Богдана Хмельницького, що в Черкасах.
За словами керівника експедиції Дмитра Куштана, такі масштабні розкопки на території старого Подолу проводять вперше.
У Черкасах підніжжя скверу Богдана Хмельницького досліджують вже декілька тижнів. Територія так званого нижнього міста, за словами керівника черкаської експедиції інституту археології НАН України, була густо населена із XV століття. Далі, вздовж сучасної вулиці Гагаріна, у той період стояла дерев’яна Свято-Троїцька церква. Поки дослідники лише мріють натрапити на її підмурки, але вже розкопали прицерковний цвинтар.
"Цвинтар попередньо датується нами десь XVIII століттям. Наразі виявили вже сім поховань. Поховання здійснені за християнським обрядом: витягнуто на спині, головою на захід. Всі поховання безінвентарні, лише залишки домовин", — пояснив Дмитро Куштан.
Під час розкопок знайшли скелет дитини, розповів дослідник Микола Кривенко. Буквально в метрі – кістяк вже дорослої людини. Відкопавши його, тепер доводиться рятувати від води, додав чоловік:
"Складність у тому, що поверхневі води ідуть. Дніпро дуже високо і тут була низовина. Раніше тут була річечка біля Черкас і вона тоді була мілкішою. А зараз води Дніпрові підняли і все".
Територію розкопок археологи розбили на квадрати. Тепер досліджують сантиметр за сантиметром, розповів Дмитро Куштан:
"Деякі знахідки належать до XVI століття. Це переважно керамічний посуд, кахлі, люльки для паління, свинцеві кулі, фрагмент бронзового хреста, два персні, з десяток різночасових монет: часів Речі Посполитої, Московського царства і Російської імперії вже XVIII-XIX століття".
"Ми знайшли фрагмент пляшки-гранчака для пива, для вина, для горілки могло бути. Це десь друга половина XIX – початку XX століття. У Черкасах у добу царської імперії було кілька подібних виробництв. На фрагменті залишилось лише дві букви «сь». Початкова назва «Черкаси» була", — пояснив археолог Ярослав Кузьменко.
Усі знахідки маркують і розкладають по окремих пакетах. Після опису та реставраційних робіт більшість із них потраплять до експозицій обласного краєзнавчого музею та археологічного музею середньої Наддніпрянщини.
Авторка — Марія Гаврилян
Читайте нас у Telegram: головні новини Черкащини та України
Дивіться нас на YouTube: найцікавіші новини Черкащини та України
