Переселенець з Маріуполя Богдан Бамбула навчає у Черкасах дорослих та дітей бойовому мистецтву — тхеквондо. Усе це поєднує з навчанням, волонтерством та працює інструктором у таборі для ветеранів та дітей.
Своїми захопленнями та спогадами про рідне місто поділився з Суспільним.
Богдану Бамбулі 20 років. Розповів, що в його памʼяті закарбувалося, як в Маріуполі зустрічав Новий 2022 рік: тоді родина загадувала бажання і будувала плани:
"Це був Новий рік — останній передвоєнний. На фотографіях ми були з сім’єю. Уся родина зібралася увечері за святковим столом, щоб відзначити свято".
Але памʼять нагадує про пережиті в рідному місті жахіття: перед очима Богдана постає драмтеатр.
"Завжди перед входом було дуже багато людей та голубів. Також чимало закоханих пар, які прогулювалися та відвідували театр. А коли ми всією сімʼєю виїжджали з міста, на драмтеатр скинули дуже потужну бомбу. Ми бачили, як багато людей страждають, але не мали змоги допомогти іншим", — поділився спогадами Богдан.

Після 24 лютого залишався у рідному Маріуполі разом з родиною протягом березня:
"Дуже тяжкою була ситуація в місті під час окупації та під час боїв. Не було ні їжі, ні води. Ми пили дощову воду або брали сніг, який розтоплювали. Кожного дня — обстріли, «прильоти» та великі жертви. Якщо загибла людина лежить десь на вулиці — це вже повсякденність. То був жах".
Найстрашнішим своїм спогадом Богдан назвав виїзд з міста:
"Якраз почався штурм міста і на виїзді почався бій. Попереду їхав танк, а ми за ним. Танк їхав в посадку і в нього поцілив снаряд. Ми були позаду — він закрив нас. Якби не він, то цей снаряд був би по нас".

Частиною рідного дому в Черкасах для переселенця став центр "Я Маріуполь":
"Декілька днів на тиждень я приходжу в центр: допомагаю створювати окопні свічки та розвантажую гуманітарний вантаж. Коли там, то відчуваю нібито я повертаюся додому на деяку хвилину: що, ось, я вдома, нарешті у своєму рідному місті. Таке відчуття нібито ось-ось я буду вже вдома".
Окрім навчання та волонтерства, Богдан навчає тхеквондо у школі боротьби.
"Три дні на тиждень — понеділок, середа, п’ятниця — навчаю дві групи: дітей та дорослих. Вони всі початківці, але з хорошими фізичними навичками. Ми тренуємо удари та вчимося як правильно себе захищати".
Додав, що своїх вихованців готує до перемог:
"Нині я чемпіоном України з теквондо. Ми готуємо дітей та дорослих до поїздки в Грецію, на чемпіонат Європи. Наприклад, у мене є діти, які почали недавно займатися, але вже мають хороші результати та багато медалей".

Разом з ними й сам готується отримати звання чемпіона Європи.
"Живу нині цим спортом, це надихає мене на те, щоб не стояти на місці. Це відволікає від думок, що я не вдома, що в рідному місті", — поділився Богдан.
Надсилайте новини про події з життя на Черкащині

