На окупованій Луганщині триває жнивна кампанія. "Окупаційні адміністрації" очікують зібрати близько одного мільйона тонн озимих культур, переважно користуючись сільськогосподарськими територіями Щастинського, Старобільського та Сватівського районів, захоплених після 24-го лютого.
Юрій (ім'я змінене у цілях безпеки) – один із фермерів, який працює на Півночі Луганщини, має в обробці кілька сотень гектарів посівних площ. Саме через свою землю та невеличкий колектив, який з ним працює, говорить чоловік, і залишився працювати під окупацією.
"Це наша земля і перед людьми, які мені довірили свої паї, я відповідальний. Тому й залишився. Хоча мав всі можливості виїхати ", – розповідає Юрій, – "навесні, коли тільки почались розмови про "переоформлення бізнесу" та "правила землекористування", ми ще не знали, що відбуватиметься насправді із землею та урожаєм. З осені частину тогорічного зерна аграрії залишили на складах. Чекали кращу ціну. Зараз його поступово вивозять до Росії через Старобільський елеватор. Площі великих господарств "Нібулону" та "Агротону", а це кілька десятків тисяч гектарів, майже у кожному районі, зараз обробляє одне із господарств Старобільщини, яке підтримує окупаційну владу. Хоча, кажуть, з нового року ними користуватимуться компанії Краснодарського краю та Ростовської області. Так само сталось і з елеваторами по області. Їх просто "віджали", – говорить Юрій.
Також Юрій розповів про ціну, яку окупаційні уряди пропонують за вирощені пшеницю та соняшник:
" Ціни у кілька разів нижчі ніж ті, що були минулого року в Україні. Навіть у перерахунку за курсом рубля до гривні, який діє у них зараз. Для невеликих господарств сенсу займатись землеробством немає, бо вклали у землю: посівний матеріал, міндобрива, паливо, зарплату більше аніж отримаємо. Крім цього незрозуміло як сіятись восени. З посівним матеріалом ще щось можна придумати, а от де брати якісні добрива, протруювачі? Наші традиційні зв'язки втрачені, місцеві виробники, мабуть, ще довго не працюватимуть, якщо взагалі відновляться..."
За даними Луганської обласної військової адміністрації минулого року аграрії Луганщини зібрали рекордний урожай ранніх зернових культур за 30 років Незалежності України, який склав близько 1,3 мільйона тонн. На початок повномасштабного вторгнення близько 45 % цього врожаю (520-580 тисяч тонн) зберігалось на складах агропідприємств. З початком окупації фермери, які залишились працювати, уклали "угоди" з "новою владою".
"В угодах йдеться, що 70% зерна піде на відповідальне збереження на «Луганськмлин» як на провідне підприємство. А за 30 відсотків, кажуть, що вони з ними розрахуються. Та ціни дуже плачевні. Якщо в нас на початок вторгнення була ціна 8 тисяч гривень за тонну зерна. На початку окупації обіцяли 6 тисяч рублів, а тепер вони перераховують якесь співвідношення рубля до гривні й дають ціну трохи більше ніж 4 тисячі рублів", – говорить начальниця управління розвитку агропромислового виробництва Луганської обласної військової адміністрації Любов Безкоровайна.
Що відомо
- За даними Луганської обласної військової адміністрації у 2021 році на Луганщині працювало 1075 агроформувань, з них – 785 – фермерські господарства. Також працювало два підприємства, кожне із яких обробляло понад 50 тисяч гектарів землі.
- В середині травня повідомлено про будівництво на Старобільському елеваторі, який належав компанії "Нібулон", нової залізничної гілки для відвантаження зерна до Росії.
Читайте також
На Луганщині тривають жнива. Урожай вивозять до Росії
Заселятимуть переселенців до порожніх квартир: "нові порядки" окупованої Луганщини
Хочеш на роботу – роби паспорт: на Луганщині видають паспорти так званої "ЛНР" та РФ
Високі ціни, обшуки, заборона української символіки: як живе окупована Марківка
Суттєве подорожчання: на тимчасово окупованій Луганщині зросли ціни
"Борги ніхто не пробачив": як на окупованих територіях сплачують комунальні послуги
Як отримують пенсії мешканці окупованих територій Луганщини
"Не знаю як буду вести перший урок": як працюють вчителі на окупованих територіях
Читайте всі новини Донбасу в Telegram, Viber, Facebook та Instagram
