Як у Полтавській громаді надають допомогу переселенцям, чи готувалась Полтава до блокади та кому із Полтавської міськради надходила пропозиція здати місто Росії. Про все це розповів у інтерв’ю Суспільному заступник голови Полтавської громади Валерій Пархоменко.
Полтава у перші дні повномасштабного вторгнення
Чотири місяці на території України триває повномасштабне вторгнення Російської Федерації. Полтава стала гуманітарним хабом, який прикрив собою прифронтові регіони. Із перших днів війни Полтавська громада приймала внутрішньо переміщених осіб. А 24 лютого відбулося перше засідання комісії із надзвичайних ситуацій, говорить заступник голови Полтавської громади Валерій Пархоменко.
"Росія почала бомбити Охтирку, Тростянець, колона військових пройшла через Суми, Чернігівську область та стала під Києвом. Широкомасштабні бойові дії почалися на півдні – це Херсон, Каховка. Тому перші переселенці з Херсонської, Сумської, Чернігівської областей. Звичайно, що ми були не готові повноцінно 24 числа, але 25 вважаю, що вже були готові. Чи розуміли як будуть розвиватися події? Звичайно ні".
Пропозиції здати Полтаву росіянам
На початку березня голові Полтавської громади Олександру Мамаю надходило повідомлення із пропозицією здати місто. Як повідомив Валерій Пархоменко, більше із виконавчого комітету такі SMS не надсилали.
"Він (Полтавський міський голова Олександр Мамай – ред.) при мені прочитав це повідомлення, відразу повідомив про його надходження Службу безпеки України, повідомив голові Полтавської обласної військової адміністрації. І після того ніяких повідомлень про співпрацю чи чогось іншого не надходило. Офіційно не отримував ніхто, ні заступники, ні хтось інший".
За словами Валерія Пархоменка, у Полтавській громаді не зафіксовані випадки співпраці із Росією із депутатського корпусу чи працівників міської ради.
"Нам ставили й доносили інструкції як діяти, в разі повного чи часткового захоплення територій. Алгоритм полтавського міського голови, Полтавської міської ради та служб, які повинні забезпечити життєдіяльність міста, тому я хочу сказати, що ніхто не планував та не планує з керівництва міста евакуйовуватись".
Продовольчий резерв для Полтавської громади: як формувався
"3-4 день. Логістика порушена, магазини майже пусті. Щоб не допустити надзвичайної події, тобто голоду, було прийнято рішення про формування продовольчого резерву. Це була задача від керівництва держави".
За словами заступника голови громади, сформований продовольчий резерв розділили. Його зберігали на території дитячих садочків та шкіл. Таких локацій було 70. За необхідності його планують роздати малозабезпеченим, малозахищеним верствам населення, багатодітним сім’ям.
"На продовольчий резерв ми заклали 39 мільйонів і витратили десь так само. На територіальну оборону ми спочатку заклали 63 мільйони, сьогодні вже 107 мільйонів. Це кошти на забезпечення нашої територіальної оборони. Також ми заклали кошти й профінансували до 7 мільйонів на харчування для внутрішньо переміщених осіб".
Полтава – гуманітарний хаб для переселенців
У Полтавській громаді зараз проживає 49 тисяч переселенців, що мають довідки внутрішньо переміщеної особи. Та, за словами Валерія Пархоменка, ще близько 20 тисяч не зареєстровані офіційно.
"3,5 тисячі переселенців живуть у навчальних закладах, спочатку було 5 тисяч. Готове місто були прийняти 7 тисяч переселенців для поселення в садочки та школи".
Також у Полтаві діє гуманітарний центр, де внутрішньо переміщені особи можуть взяти необхідні речі: одяг, побутову хімію, дитяче харчування, іграшки.
"Тут долучені до роботи волонтери, переселенці та працівники. Тут все розфасовано, щоб оперативно видавати необхідне. Тож це такий хаб, де видається одяг, постільна білизна, вода, інколи медичні препарати, побутова хімія".
Навчання у школах та садочках
У навчальних закладах Полтаві нині проживають переселенці. Поки ж розпочали роботу у 11 дитсадках.
"Скомплектували групи від трьох до п’яти дітей, щоб на випадок тривоги вихователь міг їх взяти за руки та завести в укриття. У нас в Полтаві 11 тисяч дітей, які потребують дошкільної освіти, то сьогодні її отримують тільки тисяча – 9% від загальної кількості".
Також у громаді вивчають, як можна розпочати навчальний рік офлайн.
"Ми зараз провадити контроль шкіл, в яких є сховища для укриття. Але стоїть питання щодо розміщення там переселенців. Ми не збираємо нікого виставляти, просто думаємо, як краще перемістити переселенців в інше місце, зберігши той соціальний пакет, яким ми їм надаємо".
Більше – дивіться в інтерв’ю Суспільного.
Читайте також:
- 4 місяці повномасштабної війни: що сталося на Полтавщині
- Полтавщина в умовах повномасштабної війни: інтерв’ю з керівником Полтавської ОВА Дмитром Луніним
- Інтерв’ю з головою Полтавської облради Олександром Біленьким: про бюджет, ВПО та музей окупації
- "Наш ворог – це рак". Інтерв’ю з директором Полтавського обласного онкодиспансеру Орестом Вовком
- "Церква не може бути поза суспільним життям", − архієпископ Полтавський і Кременчуцький ПЦУ Федір
