Про житло для переселенців, фінансування територіальної оборони, продрезерв області, а ще – про роботу Полтавської міськради та керівників громад розповів Суспільному в інтерв’ю начальник обласної військової адміністрації Дмитро Лунін.
Житло для переселенців
Як розповів керівник ОВА, у Полтаві для внутрішньо переміщених осіб планують збудувати 2000 квартир загальною площею 100 тисяч квадратних метрів. Розселятимуть людей тимчасово, поки не відновлять їхнє власне житло або не збудуть в рідному місті. Будинки зведуть не вище шести поверхів. А 60 відсотків квартир будуть двокімнатними.
"На сьогодні Кабміном не вирішено питання, кому буде надаватись і по якій формулі це житло. У першу чергу, незахищеним верствам населення будуть видавати. Алгоритму в нас зараз немає. Саме головне зараз завдання – це отримати гроші на їхнє будівництво і збудувати. А потім вже будуть видаватись. Після того, як переселенці, які там будуть розташовані, отримають своє житло на їхніх територіях, це житло буде використовуватись для тих черговиків, які є на території області. Це – ветерани АТО, ООС, чорнобильці, це афганці, інші категорії, яким передбачено житло за державною програмою"
Вартість будівництва – 24 тисячі гривень за квадратний метр. Хто зводитиме, визначатимуть за тендерною процедурою.
"Треба не тільки збудувати, повинен бути іще і благоустрій, повинен бути зроблений ремонт і мінімальне меблеве облаштування цих квартир. Це і кухня, і спальні повинні бути, санвузли зроблені, душові. Тобто люди повинні заїхати і мати можливість там жити. Оце все може коштувати не більше 24 тисяч гривень за квадратний метр"
Також військова адміністрація для переселенців планує викупити 500 квартир у недобудованих будинках, які також будуть у тимчасовому користуванні.
Полтавщина – гуманітарний хаб
Полтавщина стала гуманітарним осередком, зокрема, для Харківської та Сумської областей. Для останньої наш регіон за державні кошти закуповує та фасує продуктові набори. Вже надали 100 тисяч таких.
"Зараз ми плануємо надати біля 400 тисяч таких наборів, тобто якщо точніше 389 тисяч додатково будемо надавати. І також було надано вже 150 тисяч продуктових наборів для переселенців, які розташовані в Полтавській області. Загалом, це 75% харків’яни, 20% - особи з Луганської та Донецької областей і десь 5% - сумчани".
За словами Дмитра Луніна, на початку повномасштабного вторгнення потреби у гуманітарній допомозі були інші. Зараз це – продрезерв та допомога Збройним силам України – тактична медицина, електрогенератори, броньовані автівки.
"24 лютого (у нас є статистичні дані) у Полтавську область заїхало 1 мільйон 400 тисяч за добу, і на добу тут залишились. Потрібна була різна допомога: це і ліжка, і теплий одяг. Зараз уже, звісно, не потрібен теплий одяг. Уже організовані місця для перебування цих осіб. Але все ж таки залишається потреба в засобах гігієни, продуктах харчування і в медичних засобах".
За час повномасштабної війни допомагали на Полтавщині і бізнес. Підприємці закривали як і невеликі потреби, так і допомагали із озброєння.
"Є великий бізнес, який, наприклад, закуповував саме зброю з-за кордону. Тобто надав кошти. З народними депутатами Полтавської області ми змогли домогтись того, що саме зброю ми закуповували для нашої тероборони. Вже її поставлено. Було три поставки, зараз плануємо нові поставки".
Тероборона Полтавщини та ВПО: скільки грошей спрямували
У квітні цього року депутати Полтавської обласної ради проголосували за спрямування 100 мільйонів гривень на фінансування територіальної оборони та харчування переселенців.
Для військових, зокрема, кошти збільшили. Для них придбали тисячу бронежилетів, близько трьох тисяч комплектів форми. В планах закупити радіостанції та квадрокоптери.
Щодо харчування внутрішньо переміщених осіб та потреби продрезерву, то зі 100 мільйонів витратили тільки половину.
"Чому? Тому що дуже багато є продуктів харчування, які ми отримуємо в допомогу із-за кордону і від наших всіх підприємств, і ми користуємось цими продуктами харчування, надаємо їх всім громадам. Всі 60 громад отримують постійно від нас допомогу в продуктах харчування. Також в усіх закладах освіти, вищої освіти, профтехосвіти, ми харчуємо, надаємо ці продукти харчування і харчування переселенців. Там є певний запас коштів, не вся сума використана, але її точно вистачить до кінця року".
На наступній сесії депутати мають розподілити перевиконання бюджету. А це – 127 %. За словами Дмитра Луніна, їх спрямують, зокрема, на потреби ЗСУ, медицина, комунальних підприємств обласної ради "Полтававодоканал" та "Полтаватеплоенерго", а саме на ремонт мереж. А також на потреби внутрішньо переміщених осіб.
"Зараз треба нам звільняти приміщення освіти і десь розміщувати людей. А де? Це треба десь зробити поточний ремонт, закуповувати ліжка, матраци тощо. Тому по цим напрямкам будемо використовувати кошти".
Також мають спрямувати гроші на відновлення Кременчуцької ТЕЦ, по якій завдавали ракетних ударів, для забезпечення міста опаленням цього року. Обласна рада зможе виділити від 30 до 50 мільйонів гривень.
Робота Полтавської ТГ та ОВА
За словами Дмитра Луніна, серед претензій до голови Полтавської громади Олександра Мамая – не курсування приватного громадського транспорту в обласному центрі та здорожчання вартості проїзду майже удвічі. Також – розмови з колишнім нардепом від "ОПЗЖ" Іллею Кивою, який підтримує російську агресію.
"Чомусь у нас міський голова дозволяв собі спілкуватися, наприклад, з Іллею Кивою в перші місяці. Це точно. Він проговорював і, скажемо так, не відмовлявся від цих думок. Я звернувся до Служби безпеки України з цього питання щодо цих спілкувань. Про що можна спілкуватися, скажемо, для з ворогом країни?".
Майже увесь апарат і працівники адміністрації з початку повномасштабного вторгнення залишились на місцях, додав Лунін. Є окремі категорії, які звільнилися. Це – військові, які пішли служити, та жінки, які з початку вторгнення виїхали з дітьми закордон.
Серед заступників голови звільнився лише один – це Євген Греков, який ще в березні звільнився після хвороби і перетнув державний кордон.
"Хворів він два тижні. Я пану Грекову говорив про те, що треба або виходити працювати, або, наприклад, звільнятись. Тому, що зараз не той час, коли можна дозволити собі хворіти. Тобто треба було обирати: або здоров’я, або державні справи. Пан Греков прийняв рішення, що він не може працювати і подав свою заяву на звільнення. Після цього він виїхав за кордон і зараз перебуває закордоном. Є у правоохоронних органів питання щодо перетину кордону, законний він був чи ні. У мене немає, скажемо так, даних щодо слідства, у чому є порушення закону".
Більше – дивіться в інтерв’ю Суспільного.
Читайте також:
- 100 днів повномасштабної війни: що сталося на Полтавщині
- Інтерв’ю з головою Полтавської облради Олександром Біленьким: про бюджет, ВПО та музей окупації
- "Наш ворог – це рак". Інтерв’ю з директором Полтавського обласного онкодиспансеру Орестом Вовком
- "Церква не може бути поза суспільним життям", − архієпископ Полтавський і Кременчуцький ПЦУ Федір
