З яких областей приїздили пацієнти на лікування до Полтавського онкодиспансеру, чи вистачає нині медпрепаратів та про роботу закладу під час повномасштабної війни у інтерв’ю Суспільному розповів директор Полтавського обласного онкологічного диспансеру Орест Вовк.
Чи змінився режим роботи Полтавського онкодиспансеру в умовах війни?
Режим роботи не змінився в цілому. Але, якщо філософськи назвати, то так, звісно, що ми вийшли із зони певного комфорту. Коли в один заклад зливається по суті три (іноді чотири області), то звісно, це – навантаження. Можливо, це в деякій мірі і непогано у професійному зрості нашому. Ми зрозуміли усі свої слабкі сторони. Наприклад, черги на прийом до лікарів, формування, маршрутизація пацієнтів на хіміотерапевтичному етапі, коли первинний пацієнт з’являється. І коли замість одного їх п’ять, то, зрозуміло, що десь ці слабкі сторони (проявляються - ред).
Внутрішньо переміщені пацієнти із яких областей прибували?
Чернігів, Сумська область, Харківська, на початку (повномасштабної війни – ред.) і частина Київської області. Також киян було багато. На сьогоднішній день, по суті, на карті бойових дій видно, що з Сум і Чернігівської області основна маса людей уже повернулася по домівкам. То зараз найтяжче Харківській області. Тому поки що та кількість, яка була первинна харківських (пацієнтів – ред), у нас залишається.
На разі Полтавський онкодиспансер може іще приймати пацієнтів? Є вільні місця?
У нас обмежень у цьому, як не було, так, я надіюся, і не буде. Запас міцності в нас є. Принаймні я впевнений у завтрашньому дні.
Інтерв’ю з директором Полтавського онкодиспансеру Орестом Вовком. фото: Суспільне Полтава
Якщо говорити про медичні препарати, чи їх вдосталь?
До початку війни на початку року була якась помилка у замовленні хіміопрепаратів. Більше, ніж треба було. Я думав, що ж ми з ними будемо робить, ми ж не зможемо використати. І от що не робиться у житті, все на краще. І ось така помилка в калькуляції призвела до того, що я зараз з гордістю можу сказати, що (ліків вистачає – ред).
Запаси ліків іще є?
Вони не просто є. Зараз же такого немає, як раніше. Виділялася певна сума коштів на початку року. І ми робили закупівлі на цілий рік. А потім того не вистачає, того забагато. Зараз воно йде по факту. Тобто ми бачимо і прогнозуємо. Якщо на початку війни, правда, у логістиці доставки медикаментів був акцент на гуманітарних речах, то зараз логістика абсолютно сформована. Усе дуже просто і швидко робиться.
Ще до війни ви почали працювати над створенням лінійного кабінету. Чим він може допомогти онкохворим? І взагалі, яка зараз ситуація з кабінетом, війна не завадила його далі розбудовувати?
На даному етапі закуплений апарат. До речі, цікава історія. Почалася війна. Апарат стояв під Києвом у складі. То з військовим супроводом його привезли у найгарячіші дні, які були. Розпочато ремонтні роботи нарешті в цьому приміщенні. Але зараз є деякі питання, які знову ж таки вирішуються. Потрібен час. Але я знаю, що воно однозначно вирішиться. Хотілося б за тиждень-два. В цілому процес іде.
А які можливості з’являться з цим апаратом?
У променевій терапії зараз проходять лікування 90 пацієнтів. Робочих у нас два апарати старого зразка. Це апарат – суперсучасного, нового зразка. Термін проходження часу одного пацієнта при лікуванні на апараті тому, що є, може бути в середньому 10 хвилин – пів години, в залежності від локалізації. То цей апарат дає можливість втричі прискорити лікування пацієнта. Тут питання не в швидкості, а в точності. Зараз усі розуміють, що таке війна, що таке зброя і що таке високоточна зброя. То цей апарат , якщо порівнювати зі зброєю, це медична зброя. Ми ж також воюємо, наш ворог – це рак. От ми воюємо з цим ворогом. Але, маючи високоточну зброю, це дає успіх набагато більший.
Що відомо:
- У Полтавському обласному онкодиспансері триває ремонт. Роботи виконують в одному з приміщень, аби встановити лінійний прискорювач. Це обладнання для променевої терапії, яке впливає тільки на пухлину, а не на інші органи, розповів гендиректор медзакладу Орест Вовк. Завершити роботи мають упродовж літа.
- За словами гендиректора, від початку повномасштабної війни до медзакладу звернулося близько двох тисяч переселенців, зокрема, із Київщини, Харківщини, а ще – Сумської та Чернігівської областей. Їм надали консультативну допомогу або ж призначили стаціонарне чи амбулаторне лікування. Нині у стаціонарних відділеннях обласного онкодиспансеру лікують 350 людей. Із них майже сотнямають статус внутрішньо переміщених осіб.
