"Війна проти тотального зла": Наталка Галаневич про нову виставу Влада Троїцького "Danse macabre"

"Війна проти тотального зла": Наталка Галаневич про нову виставу Влада Троїцького "Danse macabre"

"Війна проти тотального зла": Наталка Галаневич про нову виставу Влада Троїцького "Danse macabre"
Dakh Daughters Facebook

16 червня відбулася прем'єра театральної вистави "Danse macabre", зрежисованої Владом Троїцьким, в якій беруть участь дівчата з "Dakh Daughters", які від початку повномасштабного вторгнення залишаються культурними амбасадорками України у світі. В ефірі програми "На часі. Культура" Олейна Гусейнова говорить з представницею "Dakh Daughters", з одною з акторок вистави Наталкою Галаневич.

"Danse macabre" – це театральна історія, яка склалася вже після 24 лютого?

Ми починали робити її восени, але остаточно склалася вона вже після 24 лютого. З назвою "Danse macabre" ми навіть подалися на УКФ – це мала бути вистава про осмислення, сприйняття і розуміння смерті в нашому житті.

Вона бути інакша, але після повномасштабного вторгнення все змінилося. Смерть стала настільки близька – тепер це більше документальна історія. Ми використовуємо у виставі власні тексти і тексти очевидців, взяті з мережі.

Написали нову музику: кілька композицій було створено ще в листопаді, але ми їх переробили, бо тепер усе сприймається інакше. Така можливість у нас з'явилася завдяки театру в Нормандії, де нам дала прихисток і офіційну роботу Люсі Берелович – наша подруга і директорка театру.

Там ми мали час і технічні можливості створити цю виставу. Сам театр займається туром нашої вистави, і пошуком місць, де ми можемо її показати в Європі.

Розкажи про склад. Це тільки "Dakh Daughters"?

Є ще акторка Тетяна Троїцька, з якою ми співпрацювали ще до появи "Dakh Daughters". Тетяна говорить текст із Йова з Біблії – вибрані місця, які зрезонують, особливо з теперішньою ситуацією в Україні. Це дуже філософська, мудра книга.

Крізь цю призму ми маємо змогу подивитися і показати людям, що це є не тільки конфлікт, як деякі люди кажуть, між Україною і Росією.

Це війна всього людства за гуманні цінності проти тотального зла. Саме цей текст із Біблії дає можливість відчути це на багатьох рівнях, занурює в глибшу площину.

Розкажи про свою роль, про свою частину вистави. Які тексти ти читаєш? Чому ти даєш свій голос і своє тіло, свою акторську гру?

Наша роль у цій виставі – це "Dakh Daughters", які грають себе. Раптом приходить війна і ми перетворюємося на жінок. Коли артистки стають просто жінками і людьми й розказують свої відчуття, розкривають своє серце і говорять з глядачем про те, що відбувається у них зараз.

Театральна прем'єра "Danse macabre" режисера Влада Троїцького
Dakh Daughters Facebook

За ці майже 4 місяці ви дали багато вистав, багато виступали, говорили з європейцями і не тільки. Що найважливіше відбувається? Що ти бачиш зараз у спілкуванні з людьми і в реакції людей і в Європі, і в Сполучених Штатах?

Звісно, є велика підтримка на людському рівні, неймовірне відчуття одностайності. Але до кінця розуміння великого жаху в людей, які цього не переживають, – його немає. І тому дуже важливо за посередністю мистецтва до серця торкатися людей, щоб вони відчували, наскільки це жахливо. І розуміли, чому ми просимо цю підтримку зброєю. Не тому, що ми хочемо бути агресивними, а тому, що ми стоїмо на захисті демократичних і людських цінностей всієї Європи.

Ми бачимо це усвідомлення: "Як? Давати зброю? Ні, ми будемо донатити на медицину, на допомогу біженцям, на допомогу діткам". Є відчуття, що вони ніби бояться брати участь у війні, але уже очевидно, що всі беруть у цьому участь. Неможливо бути поза політикою – і справа тут не в політиці. Неможливо бути поза людськістю, якщо ти хочеш бути людиною.

Театральна прем'єра "Danse macabre" режисера Влада Троїцького
Фото: Dakh Daughters / Facebook

Йдеться тільки про це. Потихеньку є це усвідомлення, дуже важливо, що ми тут, і от як в Каннах важливе висловлювання було наших митців. Це дуже важливо, що ми присутні тут і треба обов’язково більше показувати, що ми є незалежна держава, і ми є зараз цими охоронцями людського і вільного.

На Каннському кінофестивалі наші друзі-кінематографісти перед прем'єрою одного з українських фільмів проводили акцію з використанням звука сирени. Скажи, чи є цей звук у вашій виставі?

Є. Мабуть, немає зараз жодного артоб’єкту без цього звуку. У нас ще є концерти "Ukraine fire" ("Україна – вогонь"). У ньому перерооблені старі й нові наші композиції. Там дуже чіткий відеомеседж, і подекуди він сильніший, ніж сирена.

Доволі глибока робота проведена Владом Троїцьким разом з Марією Волковою. Вони добирали, ми разом вибирали для пісень сенси. Так само є не тільки ці кадри. Є кадри підтримки усіх різних місць світу нас, які ми всі бачили, – теж важливо для діалогу з глядачем: чи ми розуміємо і цінуємо цю людську підтримку.

Театральна прем'єра "Danse macabre" режисера Влада Троїцького
Фото: Dakh Daughters / Facebook

Більше про останні культурні події в Україні

Читайте нас у Facebook: головні новини культури України та світу

Читайте нас у Telegram: головні новини України та світу

Станьте частиною Суспільного: повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected] Ваші історії важливі для нас!

Категорії
ТеатрАрхітектураДизайнІншеРозкладКонцертиПрограмиПодкастиСПАДОК ТЕРЕЩЕНКІВARTИЛЕРІЯРадіо ПроміньРадіо Культура