Коли Росія почала повномасштабне вторгнення в Україну, багатьом здавалося, що війна триватиме кілька тижнів, максимум до 9 травня. Зараз військові експерти прогнозують, що активні бойові дії можуть тривати до кінця 2022 року. Українці чекають на перемогу і сподіваються на більш оптимістичний перебіг подій, але з кожним місяцем втома дається взнаки й очікування стає важчим, адже для багатьох ранок 24 лютого триває вже понад сто днів. Як полегшити очікування — у матеріалі Суспільного.
Яке буває терпіння
Сара Шніткер, професорка університету Бейлора, виділяє три види терпіння:
- міжособистісне, яке стосується інших людей;
- повсякденне, наприклад коли людина нервує через баристу, що дуже повільно робить ранкову каву;
- життєві труднощі — необхідність перечекати важкі часи.
Під час війни люди стикаються із усіма видами терпіння, адже чекають, коли нарешті припиняться обстріли і можна буде побачити рідних (життєві труднощі). Зараз ми всі гостро відчуваємо емоційні гойдалки, тому часом доводиться терпіти нетипову поведінку друзів, колег чи сусідів (міжособистісне терпіння). Ба більше, через війну загострилося і повсякденне терпіння, адже у багатьох людей змінилося місце проживання, водіям доводиться проводити багато часу в чергах за пальним, транспорт почав їздити інакше тощо.
Читайте також: Сто днів. Ключові події повномасштабної війни Росії проти України
Що відбувається у мозку
Одним із найбільш відомих експериментів із визначення рівня терпіння був Стенфордський зефірний експеримент. Науковці запропонували дітям одну зефірину зараз і дві, якщо вони почекають деякий час. Діти обирали дві, а дослідники лишали їх у кімнаті з однією зефіриною і виходили. Багатьом малюкам швидко уривався терпець і вони з’їдали солодощі зараз, забуваючи про подвоєне задоволення через деякий час.
Таку поведінку пов’язують з тим, що у дітей мало розвинена префронтальна кора великих півкуль головного мозку, яка відповідає за силу волі або самоконтроль. У дорослих на рівень самоконтролю також впливає серотонін, який пов’язаний із настроєм. Це пояснює той факт, що у поганому настрої людину дратують дрібниці, на які б вона не звернула увагу, будучи радісною.
Дослідники з Японії провели експеримент, у якому змушували щурів і мишей виконувати завдання, які включали період довгого очікування ласощів. Чим довше тварини чекали, тим більше активувалося клітин мозку, які продукують серотонін. Якщо у людини від народження небагато таких клітин, вона може бути більш нетерплячою у порівнянні з іншими.
Чи можна навчитися бути більш терплячим
З наукової точки зору терпіння буває двох типів:
- риса — це базовий рівень терпіння людини;
- стан — це той рівень терпіння, на який можуть впливати різні життєві ситуації у конкретний момент.
Обидва види терпіння можна натренувати. Результати дослідження, які були опубліковані у The Journal of Positive Psychology, свідчать, що медитації та саморефлексії можуть підвищити рівень міжособистісного терпіння людей, тобто стану. Крім того, науковці розповідали учасникам експерименту, чому виникають їхні негативні емоції, допомагали подолати стрес і розчарування, а також у неприємних ситуаціях вчили бути більш співчутливими до людей.
Терпіння і час
Терпіння як риса здебільшого залежить від сприйняття часу. Людина має загальне уявлення, скільки має тривати та чи інша подія, і якщо їй здається, що подія затягується, вона починає нервувати. Наприклад, люди, які думали, що війна триватиме кілька тижнів, наразі переживають через невиправдані очікування. Утім, дослідження, проведене в Іллінойсі (США), демонструє, що усвідомлення причин затримки допомагає людині чекати довше і не нервуватися.
Сильне бажання перемоги також може вплинути на очікування людини — автори дослідження довели, що чим вищий рівень бажання, тим повільніше плине час. На жаль, науковцям поки що не вдалося знайти спосіб пом’якшення впливу цього чинника на емоційний стан людини.
Як пом’якшити нетерплячість
Колишній професор Гарвардської бізнес-школи Девід Мастер пропонує максимально зайняти час очікування новими активностями, які допоможуть мозкові відволіктися від перегляду новин про війну та очікування перемоги. Це може бути вивчення нової навички, створення джерела додаткового доходу або розробка нового проєкту на роботі. Це "змусить" мозок витрачати всі ресурси на опанування нової навички, не відволікаючись на очікування.
Професор Мастер наголошує на тому, що очікувати самому складніше, ніж у групі. Тому радить соціалізуватися, відвідуючи різноманітні заходи, де можна зустріти однодумців та людей з подібними інтересами.
Читайте також
Медицина для людей: як ВООЗ рекомендує відновлювати українську систему охорони здоров’я
"До лікарні могли дістатися лише ті, кого не постріляли по дорозі" — історія лікарів Бучі
Мавп’яча віспа: що потрібно знати про вірус та чи буде у світі нова пандемія
На рубежі активації та пригнічення: як війна впливає на імунітет людини
