Зниклі безвісти діти, евакуація дитячих закладів, життя за кордоном дітей-сиріт — інтерв’ю з уповноваженою з прав дитини

Зниклі безвісти діти, евакуація дитячих закладів, життя за кордоном дітей-сиріт — інтерв’ю з уповноваженою з прав дитини

Зниклі безвісти діти, евакуація дитячих закладів, життя за кордоном дітей-сиріт — інтерв’ю з уповноваженою з прав дитини
Люди в укритті в Києві, 25 лютого 2022, фото: Ратинський В'ячеслав / УНІАН

У День вшанування пам’яті дітей, які загинули внаслідок збройної агресії Росії, Суспільне поговорило з уповноваженою президента України з прав дитини та дитячої реабілітації Дар’єю Герасимчук про українських дітей, які виїхали закордон через війну, про статистику загиблих та поранених, про тих, кого примусово депортували у РФ та про чат-бот, що допомагає дітям, які втратили батьків.

За різними даними зараз говорять про 250 дітей, які загинули від 24 лютого та близько 450 дітей, які поранені. Звідки брати точні дані по цій статистиці?

Дуже не хочеться, щоб дитячі долі сприймалися як статистика. Я ненавиджу ранки. Хоча ранок — це ніби початок чогось нового, нові шанси й можливості. Але зараз для мене ранки є максимально жахливими, тому що кожного дня о 8 ранку я отримую цю статистику і молюсь поки відкриваю повідомлення, щоб цифри не змінилися.

"Нам вдалося евакуювати понад 270 закладів, у яких знаходились діти на цілодобовому перебуванні. Це понад 6000 дітей".

Так, на сьогодні ми можемо підтвердити ті цифри, які ви сказали. Чи є вони остаточними? Однозначно, ні. Тому що ми розуміємо, що є тимчасово окуповані території, на яких точно є загиблі й поранені діти. Яка їхня кількість ми зможемо дізнатись тільки після того, як зайдемо туди. Тоді ця цифра, на жаль, виросте в рази.

"Ми визнаємо, що в перший тиждень облік людей, що виїжджали за кордон, українськими прикордонними службами не вівся. Був дуже великий потік дітей".

Що відомо про дітей, які зникли безвісти?

Раз на декілька днів я отримую інформацію щодо того, яка кількість заяв подана родичами на безвісти зниклих дітей. За час війни таких заяв було понад 2000. У розшуку, хоча й цифри постійно змінюються, з них понад 110 дітей. Серед тих, кого знайшли, двоє були мертвими. Решта були знайдені та повернуті батькам.

Маємо дані ООН що від початку російського вторгнення більше, ніж 6,5 мільйонів українців виїхали в інші країни. Чи відомо, скільки серед них дітей?

За різними підрахунками близько двох мільйонів. Разом з батьками, в організованих групах чи самостійно без супроводу батьків. Нам вдалося евакуювати понад 270 закладів, у яких знаходились діти на цілодобовому перебуванні. Це і спеціальні школи-інтернати, і дитбудинки, і центри соціально-психологічної реабілітації. Це понад 6000 дітей. Більшість із них ми евакуювали закордон. Але, звичайно, є заклади, які евакуйовані по території України.

Діти, які виїжджали з батьками, розміщувались у родичів, в орендованих квартирах, хостелах. Умовно вони в безпеці, тому що перебувають разом з батьками.

Зниклі безвісти діти, евакуація дитячих закладів, життя за кордоном дітей-сиріт — інтерв’ю з Дар’єю Герасимчук
Хлопчик тримає на руках собачку, в залі очікування, на залізничному вокзалі, в Києві, 3 березня 2022, фото: Прядко Денис / УНІАН

Що стосується третьої категорії — це діти без супроводу. За законами України дитина від 16 років може подорожувати самостійно. Але тут ми маємо першу проблему — закони країн ЄС. Там дитина з 16 до 18 років потребує супроводу. Відповідно, дитина з України виїхати може сама, але в країнах ЄС їй необхідний супровід. Їй призначають тимчасового опікуна, це певні складнощі. Польща, яка прийняла найбільшу кількість українців, створила соціальний хаб, який називається Стальова воля. У нього доправляли дітей від 16 до 18 років, які там чекали супроводжуючого або тимчасового опікуна. Або могли залишитись там і чекати поки їм виповниться 18 років, або повернутись до України.

Читайте також: "Руський мир" звільнив її від майбутнього" — історії дітей, які загинули під час війни

Звичайно, була спрощена процедура перетину кордону. Раніше в Україні для того, щоб один із батьків вивіз дитину був потрібен дозвіл від іншого з батьків. Під час війни цю вимогу спростували. Ми визнаємо, що в перший тиждень облік людей, що виїжджали за кордон, українськими прикордонними службами не вівся. Був дуже великий потік дітей.

Щойно зменшилась кількість людей на кордоні, зменшилось навантаження, цей облік розпочався. Звичайно, окремо вівся облік дітей, які мають статус дитини-сироти або позбавленої батьківського піклування. Зараз ми робимо все, щоб отримати конкретні дані від прикордонних служб інших країн — хто, де і коли перетинав кордон. Це важливо для повернення всіх дітей в Україну — і примусово депортованих, і тих, які виїхали в країни ЄС.

Ви згадали про примусово депортованих. Це ті, кого вивозять на окуповані території й до РФ?

Є поняття примусової депортації, а є примусове переміщення. Ми говоримо про депортацію, коли йдеться про вивезення українських громадян на територію РФ або Білорусі. Ми говоримо про примусове переміщення, коли йдеться про переміщення на тимчасово окуповані території так званих “Л/ДНР” чи АР Крим. За відкритими даними кордон України з територією РФ перетнули понад 234 тисячі дітей. За інформацією українського національного інформбюро верифіковано понад 2500 дітей, які або перетнули кордон з РФ, або з РБ, або потрапили в ОРДЛО та АР Крим. Алгоритми повернення дітей розробляються. Вони складні, тому що дипломатичних відносин з РФ у нас немає. Тому можливо це буде довготривалим процесом.

З початку квітня ви повідомляли про те, що російська влада готує зміни до законодавства, для того, аби росіяни усиновлювали українських дітей за спрощеною процедурою. Що робить українська влада, аби запобігти цьому?

Так, дійсно, на початку квітня розпочалися публікації в російських ЗМІ про те, що РФ спрощує процедуру усиновлення. Там не говорилося конкретно про українських дітей.

Читайте також: "Поранення, перев’язки, новини, потім знову поранення, перев’язки, новини" — історія лікаря "Охматдиту"

Жодних документів щодо усиновлення українських дітей громадянами РФ зараз не надходило. Тобто, ніяких погоджень вони відповідно не отримували. Тому таке усиновлення, звичайно, буде незаконне. Уряд України звернувся в абсолютно всі міжнародні організації, які дотичні до теми захисту прав дітей щодо посиленого моніторингу таких випадків. Звичайно, не забуваємо, що є таємниця усиновлення і навряд чи вони будуть про це комунікувати в медіа. Хоча тут складно спрогнозувати. Але ми всіх просимо активно моніторити ці питання.

Багато дітей не змогли евакуюватися. Куди та до кого звертатися по допомогу в цьому разі?

Координаційним штабом щотижня актуалізується список тих закладів, які залишились в гарячих точках. Є й такі, які знаходяться, на жаль, на тимчасово окупованих територіях. Буквально тиждень тому міністр охорони здоров’я мені сказав, що дітей, яких неможливо евакуювати, немає. Звичайно, є складні випадки — коли потрібно, аби окрема місія оглянула дітей, написала чек-лист, що потрібно для евакуації, перевірила, чи є відповідні умови в закладі, куди везуть цю дитину. Чи закордоном це, чи в Україні.

Тобто, так, це питання складне і є заклади, які ми не встигли евакуювати з певних причин. Але навіть з тими, які зараз на тимчасово окупованих територіях, ми тримаємо зв’язок. Знаємо, що в них з забезпеченням гуманітарних потреб, ліків. Є вже певні проблеми. Але ми намагаємося їх вирішити. Кожного дня намагаємося домовлятися про гуманітарні коридори щодо евакуації конкретно цих закладів. Немає зараз закладів, які просто знаходяться десь і з ними немає зв’язку.

Зниклі безвісти діти, евакуація дитячих закладів, життя за кордоном дітей-сиріт — інтерв’ю з Дар’єю Герасимчук
Діти на станції метро Шулявка, в Києві, 3 березня 2022, фото: Прядко Денис / УНІАН

На початку березня за вашої ініціативи в телеграмі запрацював бот “Дитина не сама” — в рамках кампанії допомоги дітям, які втратили батьків. Скільки заявок ви вже отримали?

Часто було багато фейкових повідомлень з перекрученою інформацією. Наприклад, “на західну частину України прибуло 450 дітей з Маріуполя, Харкова, Чернігова, які щойно осиротіли. Їх треба негайно усиновити”. Було багато історій щодо дитини, яка втратила батьків і люди не знаючи як їй допомогти закликали: “Давайте негайно усиновлювати українських дітей, спрощувати процедуру усиновлення і так далі”.

В умовах воєнного часу в будь-якій країні процедура усиновлення зупиняється. Вона не заборонена законом, але просто нереальна до виконання. Усиновлення — це назавжди. Не можна віддати дитину з однієї небезпечної ситуації, інколи в ще більш небезпечну. Покращувати взаємодію відповідальних органів і людини, яка готова була б усиновити дитину — так, це все можна покращувати, але спрощувати точно ні.

Читайте також: Сто днів. Ключові події повномасштабної війни Росії проти України

Розуміючи потребу українських громадян, які бачать жахи, що відбуваються зараз з українськими дітьми, потрібно було пояснити: якщо не опіка, то що? Власне, існувала така форма як тимчасове влаштування дитини в родину. Це не обов’язково дитина зі статусом сироти чи позбавлена батьківського піклування. Це може бути дитина, у якої батьки в лікарні або воюють, або дитина загубилась. Саме тоді з’явилась ідея створення цього чат-боту. У ньому українські родини, що знаходились на території України, могли подати заявку на отримання тимчасового влаштування дитини. Це вже зробили 20 000 родин. А загалом, за час існування чат-бота, чи то в нові родини, чи то під опіку, чи то до родичів, чи то в прийомні сім’ї, чи в дитбудинки сімейного типу було влаштовано понад 2000 дітей.

Заявки можуть подавати тільки повні родини?

Будь-яка людина, яка має певні житлові умови, могла прийняти дитину на тимчасове влаштування. Далі постала проблема з іноземними родинами. Наші діти не могли бути тимчасово влаштованими закордоном, тому нам потрібно було створити певний механізм, як звідти люди можуть їм допомагати. Ми створили вкладку в чат-боті, де іноземці могли подати заявку на прихисток організованої групи дітей. Потім від Мінсоцполітики їм приходив лист з конкретними вимогами — що має бути в запрошенні, які документи. Щойно отримувався пакет цих документів, він розсилався на військово-цивільні адміністрації, де ухвалювалось рішення про створення групи й відправку за цим запрошенням.

Читайте також

"Ми будемо забезпечувати Україну підтримкою стільки, скільки це потрібно" — нова посол США в Україні Бріджит Брінк

Залякування, звільнення та "нові" стандарти освіти. Як завершився навчальний рік на тимчасово окупованих територіях

"Це було проникаюче осколкове поранення голови". Історія дівчинки Соні, яка разом з мамою потрапила під обстріл росіян

Гострий гепатит невідомого походження у дітей: що відомо про хворобу і чи можна нею заразитися

Категорії
РозслідуванняПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди