"Ми не дамо радості ворогу": у Рівному переселенець щодня плете маскувальні сітки для ЗСУ

"Ми не дамо радості ворогу": у Рівному переселенець щодня плете маскувальні сітки для ЗСУ

Ексклюзивно
"Ми не дамо радості ворогу": у Рівному переселенець щодня плете маскувальні сітки для ЗСУ
Фото: Суспільне Рівне

Етнічний росіянин, переселенець із Сєвєродонецька Сергій Сєріков з перших днів війни щодня плете маскувальні сітки у Рівному. Нині, як він зауважує, охочих робити маскування для військових стало надзвичайно мало, тож він закликає інших доєднатись до важливої для перемоги справи.

63-річний Сергій Сєріков разом з дружиною, тікаючи від бомбардувань, переїхали до Рівного з Сєвєродонецька. Чоловік постійно приходить плести маскувальні сітки в укриття на вулиці Петра Могили. Розповідає, що нині охочих це робити зменшилась у рази.

"Я так розумію, що люди нібито втомилися від війни. Але, пробачте, уявіть собі, що хлопці там, на передовій скажуть: "Та ми втомилися". Що буде далі?! Так не можна. Закінчиться війна, прийде перемога, повернуться наші захисники... Як ви їм будете дивитися в очі, коли вони у вас спитають: а що ви тут робили, щоб нам там було легше?", — каже волонтер-переселенець.

"Ми не дамо радості ворогу": у Рівному переселенець щодня плете маскувальні сітки для ЗСУ
Фото: Суспільне Рівне

Чоловік народився в Ростові-на-Дону. Він — етнічний росіянин. В 1985 році переїхав в Україну, тут самотужки вивчив українську мову.

"Я не розумію, як можна жити в державі, в іншій державі, яка є тобі рідна і не знати мову. То взагалі нонсенс", — каже пан Сергій.

Чоловік допомагає військовим з 2014 року. Кілька разів і сам просився в армію, але не взяли.

"Не було в чому їх бачити, бо вони їхали в капцях, у формі, але тій, що не по погоді. Ми це все бачили, почали зупиняти цю техніку, повиносили з дому все, що було з одягу, взуття", — розповідає чоловік.

Свого ставлення до російських окупантів пан Сергій не приховує:

"Будьте ви прокляті, чесно, от просто. Не тільки через те, що горе для всього народу, а і через особисте своє горе. Бо я в 63 роки — безхатько, у мене немає нічого. Я їм поганого нічого не зробив, просто нічого. Я жив собі, та й жив. А що вони прийшли, що вони хотіли, "асвабадіть", від чого? Яке може бути ставлення..."

Поки вони з дружиною залишаються жити у Рівному, а коли буде можливість повернутися додому, обов'язково це зроблять.

"Як тільки там виженуть ворога хоча б на рівень 2014 року, ми обов’язково повернемося. Ми викопаємо там землянки й будемо жити, будемо будувати місто і будемо жити там. Ми не дамо ворогу радості від того, що ми не повернемося", — додає Сергій Сєріков.

Що відомо

  • "Родилася, хрестилася, от тільки не вмерла там": як живуть літні переселенці у пансіонаті на Рівненщині
  • У Рівному для переселенців влаштували екскурсію першим тролейбусом
  • На Рівненщину перебрались підопічні інтернату зі сходу. В яких умовах вони живуть

Читайте нас у Telegram: екстрені новини та щоденні підсумки

Підписуйтесь на рівненське Суспільне у Viber

Долучайтесь до нас в Instagram

Категорії
РозслідуванняПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди