Прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що в Україні восени може не вистачити складів для зберігання врожаю через вторгнення Росії. Відтак, Мінагрополітики розглядає можливість організації мобільних сховищ. Як аграрії вирішуватимуть це питання — в ефірі Українського радіо розповів заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук.
Про нестачу складських площ
Наразі аграрний сектор є чи не єдиним сектором економіки, який підтримує Україну. І, розуміючи це, російські війська свідомо завдають ударів по наших підприємствах для того, аби ми були залежними від ситуації на фронті. І в цих умовах страждають елеваторні комплекси та руйнується збіжжя, яке там знаходиться.
Коли прем’єр-міністр наголошує на нестачі складів для зберігання, це насамперед пов’язано з тим, що ми не маємо наразі можливості здійснювати повноцінно експорт, оскільки не працюють чорноморські порти. Відповідно це не дає нам можливості відвантажувати по 5-6 мільйонів тонн продовольства, як ми це робили до війни. Враховуючи, що Україна вже почала збирання озимих культур, зокрема на півдні Одещини, ми фактично стаємо заручниками того, що в нас є понад 20 мільйонів тонн перехідних залишків минулого року. Крім того, у вересні ми почнемо збирати ярі культури, зокрема соняшник та кукурудзу. Відтак, для забезпечення їхнього повноцінного зберігання у нас не вистачає технологій. Тому зараз питання, яке ми анонсуємо до світової спільноти — прискорити можливість експорту нашої продукції через Чорне море, щоб знайшлись країни, які б гарантували Україні деблокаду причорноморських портів.
Про організацію мобільних сховищ для зберігання зерна
Йдеться про збільшення мобільних сховищ, які б давали можливість зосереджувати зернові. Це так звані "рукава". Сьогодні ми працюємо над тим, щоб збільшити таку пропозицію на ринку, щоб кожен аграрій, у якого немає можливості вчасно реалізувати аграрну продукцію, був убезпечений саме цією технологією. Ще є перелік таких моментів щодо того, які інноваційні технології аграрний бізнес може застосовувати у своїй роботі. Тому це інструмент, до якого ми вже сьогодні готуємося. Хоча в комплексі це не вирішує проблеми, яка пов’язана з тим, що немає можливості повноцінно здійснювати експорт.
Про переорієнтацію українських аграріїв з експорту зерна на його переробку та продаж продукції з доданою вартістю
У цих складних умовах нам треба заходити в додану вартість, в переробку наших зернових та олійних культур, щоб більше заробляти та створювати робочі місця. Складність виникає в пошуку інвестицій, коли в країні війна. Інвестори не бажають заходити до нас. Тому в цьому контексті потрібно спиратися на Кабінет Міністрів та Верховну Раду України щодо того, якими будуть пропозиції з боку держави, аби заохотити бізнес вкладати кошти в переробну галузь.
Тому що перспективи є, адже європейська спільнота скасувала нам квоти та мита на рік. Це непоганий старт для того, щоб почати завоювати європейські ринки. Українська якість є хорошою та визнаною. Звісно, нам доведеться витратити рік на те, щоб знайти свого покупця, зайти з якоюсь маркетинговою пропозицією. Тому було б добре, якби на рівні міжвідомчих комісій, між Кабміном та представниками Європейського Союзу обговорювалося, щоб квоти та мита були скасовані не на один рік, а мали довгостроковий характер, аби бізнес відчув, що він готовий інвестувати. І він розумітиме, куди буде збувати цю продукцію. А збувати на європейський ринок — це дуже хороша пропозиція, враховуючи, що там проживає близько 500 мільйонів населення.
Крім того, в Україні ми можемо досить ефективно розвивати переробку органічних продуктів. Наразі є тренд, коли аграрії починають займатися органікою, яка є досить популярною серед європейської спільноти. І націнка на органічні продукти є в рази більшою, ніж на звичайні. Тому головне — знайти концепцію поєднання і порозуміння між владою і бізнесом, а також необхідне фактичне припинення війни на території України. Тому що в період війни внутрішній інвестор залишається єдиним інвестором. Відтак, оскільки оборотних коштів через неможливість експорту дуже мало, потрібна підтримка держави. І з серпня такі програми планують запускати, коли діятимуть безвідсоткові кредити для представників бізнесу, які хочуть фінансувати в переробку. Тому, на мою думку, за цим є дуже хороше майбутнє.
Що відомо
- На початку червня внаслідок ракетно-артилерійського обстрілу Миколаєва військами Російської Федерації сталася пожежа складів у яких зберігався зерновий шрот.
- Через війну в Україні у світі зросли ціни на зерно. Бойові дії вже призвели до непрямого тиску на ціни на зерно у світі. РФ продовжує блокувати українські порти, це призводить до нестачі поставок і до подальшого зростання цін на багато основних продуктів, йдеться у повідомленні британської розвідки.
Читайте також
Туреччина розробила "дорожню карту" з розблокування експорту українського зерна
Росія вивозить крадене українське зерно під своїми документами до Туреччини — посол Боднар
Росія використовує жителів Африки та Азії як розмінну монету — Зеленський
Україна пропонує створити "зернову ОПЕК": у Мінагро пояснили, чи буде дефіцит продуктів
У Росії запропонували 25 млн тонн зерна на експорт. Блінкен відповів
Єврокомісія не виключає розблокування українських портів за військового сприяння — Домбровскіс
США закликає Росію розблокувати судноплавство й порт Одеси задля експорту зерна — Білий дім
Підписуйтесь на розсилку Суспільного — головні новини та тексти тижня в одному листі.
Читайте нас у Telegram: головні новини України та світу
