14 червня — Всесвітній день донора крові.Через війну в Україні постійно потрібні донори крові. Про це час від часу каже влада, регіональні центри крові, медики, волонтери. При цьому, охочих здати кров не мало — наприклад, від 24-го лютого лише Київський міський центр крові прийняв понад 7 тис. донорів і щодня в пункти забору крові звертаються 100 людей. Як стати донором, навіщо в країні створили їхній резерв і де здавати кров — пояснює Суспільне.
Хто може бути донором крові
Донорство — це добровільний акт. Стати донором крові може будь-яка людина старша 18 років, якщо вона не має медичних протипоказань. Повний перелік публікує Центр громадського здоров’я, зокрема це:
- інфекційних захворювань, туберкульозу, бруцельозу, висипного тифу тощо;
- паразитарних захворювань (токсоплазмозу, трипаносомозу, філяріозу, лейшманіозу);
- злоякісних новоутворень, хвороб крові;
- захворювань нервової системи, органів дихання, травлення, печінки й жовчного міхура, нирок або серцево-судинних захворювань;
- променевої хвороби, хвороби ендокринної системи, шкірної хвороби тощо;
- алкоголізму, наркоманії;
- психічних захворювань.
Не можна також здавати кров людям після операцій із ампутації чи трансплантації органів.
Також варто звернути увагу, що є обмеження ваги для донора — не менше 55 кілограмів. Хоча, цей момент краще уточнити в тому центрі крові, куди ви звертаєтесь, бо деякі з них мають власні обмеження. Крім того, лікарі не дозволяють деякий час здавати кров після певних хвороб або медичних процедур. Тож з донорством доведеться почекати, якщо:
- вам робили переливання крові (можна здавати через 1 рік);
- ви вагітні або годуєте дитину грудьми (через 1 рік і 3 місяці відповідно);
- вам робили операції (через 1 рік);
- ви зробили татуювання або пірсинг (через рік);
- ви були понад два місяці за кордоном (через 6 місяців);
- ви були понад 3 місяці в країнах де є епідемія малярії (через 3 роки);
- ви контактували із хворими на гепатит A (через 3 місяці), В і С (через рік);
- вам видалили зуб (через 10 днів);
- вам зробили щеплення (від 10 днів до 1 року);
- ви проходили медикаментозний курс лікування (через 14 днів);
- у вас менструація (через 5 днів після закінчення);
- ви пили алкоголь (через 48 годин).
Всесвітній день донора крові – 14 червня. Його запровадили на Всесвітній асамблеї охорони здоров’я у 2005 році. Дату обрали на честь дня народження австрійського імунолога Карла Ландштейнера, який відкрив групи крові людини і в 1930-му році отримав Нобелівську премію.
Як підготуватися та як проходить процедура здачі крові
За три дні до здачі крові медики радять відмовитись від ліків, які можуть погіршити якість крові (аспірин та анальгетики). Також щонайменше дві доби не можна пити алкоголь та їсти жирну, смажену і копчену їжу. Здавати кров радять зранку, але не натщесерце — краще легко поснідати й не курити за годину до процедури. В пункті забору крові треба буде пред’явити документи (паспорт і ідентифікаційний код), при чому не скрізь приймають "Дію".
Перед здачею крові лікар вас огляне та зробить аналізи. Власне донація крові триватиме приблизно 10 хвилин, загалом ця справа забере десь годину. В донора беруть приблизно 450 мілілітрів — це безпечно для дорослої людини, в організмі якої 5,6 літра крові.
Упродовж двох днів донорам радять повноцінно та регулярно харчуватися, а також збільшити денну норму води до 2 літрів. Чоловікам рекомендують здавати кров не більше 5 разів на рік, а жінкам – не більше 4 разів на рік. Після цього варто робити перерву не менше ніж на 3 місяці.
Чи шкідливе донорство крові
Центр громадського здоров’я спростовує міфи про те, що здача крові може нашкодити здоров’ю. Навпаки, наводять дані Американської медичної асоціації, що люди, які здавали кров щопівроку, мали менше інфарктів та інсультів. А масштабне дослідження фінських донорів показало, що здавання крові хоча б раз на рік знизило ризик хвороб серця на 88%.
Заразитися під час здачі крові в сучасних умовах неможливо, підкреслюють у Центрі: для взяття крові використовують лише одноразові та стерильні системи. А ще донор отримує безплатний аналіз на гемоглобін, ВІЛ, гепатити B та C і сифіліс та визначення групи крові.
Щодо того, що існує потреба лише в рідкісних групах крові, це також міф. Навпаки що популярніша група крові, то більше її потрібно.
Де здати кров в Україні
На 28 лютого в Україні створили стратегічний запас крові. Проте чи не щодня потреби у крові змінюються. Щоб стати донором треба прийти в найближчий центр крові (за посиланням – форма пошуку центрів крові), або зареєструватися в резерві донорів на сайті ДонорUA. МОЗ від початку повномасштабного російського вторгнення рекомендує саме завчасну реєстрацію, бо це дозволяє спланувати прийом донорів, не створювати черги в центрах крові та поповнювати запаси в залежності від потреб.
Наразі реєстр донорів нараховує вже майже 100 тисяч людей. Проте для безперебійного поповнення запасів крові "резервістів" має бути 2 мільйони.
Читайте також
"Медикам нити не можна. В окопах ще гірше" — історії лікарів Донбасу
Мавпяча віспа: що потрібно знати про вірус та чи буде у світі нова пандемія
Холера у Маріуполі: у чому небезпека захворювання та чому виникла загроза епідемії
Війна. Всі новини