Що є доказами воєнних злочинів і як їх правильно збирати? Розповідає правозахисник

Що є доказами воєнних злочинів і як їх правильно збирати? Розповідає правозахисник

Ексклюзивно
Що є доказами воєнних злочинів і як їх правильно збирати? Розповідає правозахисник
Зруйнований внаслідок бойових дій житловий будинок в Ірпені. Фото: УНІАН

Світ створює об’єднану базу про воєнні злочини, які росіяни скоюють в Україні. Адже щоб окупанти отримали вироки, а жертви компенсацію, потрібні докази. Що можна вважати доказами воєнних злочинів і як їх правильно збирати, щоб потім представити в суді? Про це в ефірі радіо “Промінь” розповів виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини Олександр Павліченко.

Що таке воєнні злочини

"Воєнні злочини стосуються порушення норм гуманітарного права, а це те, що зараз Росія робить в Україні", — каже правозахисник.

Вичерпний перелік воєнних злочинів дає 8-ма стаття Римського статуту — документ, яким керується Міжнародний кримінальний суд. За ним воєнні злочини — це ті, що вчиняються під час війни, але не виправдані виконанням бойових завдань.

"Тобто якщо один військовослужбовець стріляє в іншого, або в військову техніку, знищує боєприпаси, це йдуть воєнні дії. Але коли той же військовослужбовець використовує цивільне населення як “живий” щит, як було у нас в Гостомелі в лютому й березні, коли людей тримали в приміщеннях або в підвалах будинків, поки у дворах артилерійські установки стріляли по Києву чи Ірпеню, — то це вже воєнні злочини", — наголошує Олександр Павліченко.

Загалом, за його словами, кваліфікують до 25-ти воєнних злочинів. Так чи інакше вони стосуються життя й здоров’я особи. Це катування, зґвалтування, сексуальне насильство у різних проявах, умисні розстріли цивільного населення.

Warcrimes.gov.ua — головна платформа збору доказів злочинів РФ

Про вчинені воєнні злочини Олександр Павліченко радить заявляти в правоохоронні органи. Можна також звертатись в неурядові організації, які збирають інформацію та опитують свідків. Координує ж роботу усіх структур Офіс генерального прокурора України, що створив своєрідний доказовий хаб, з яким працюють всі правоохоронні й державні органи. Кожен охочий може зайти туди за посиланням warcrimes.gov.ua.

Слідчі аналізують та перевіряють інформацію з сайту, а стосовно частини фактів порушують кримінальні справи.

"Чому лише стосовно частини? Бо не всі злочини очевидні, деякі потребують розслідування", — каже правозахисник.

За словами Олександра Павліченка, "підійти з лінійкою і сказати, коли зруйноване майно, — це воєнний злочин, а коли ні, однозначно не можна".

"Скажімо, коли ми чуємо про умисно обстріляну чи знищену в результаті бойових дій церкву, школу, лікарню чи якийсь інший заклад цивільного призначення — це однозначно вважається воєнним злочином. Коли ж збита ракета впала на чийсь будинок і пошкодила його — вже треба розбиратись в рамках кримінальної справи," — сказав виконавчий директор УГСПЛ.

Втім, максимально фіксувати він закликає всі злочини, навіть такі очевидні, як зґвалтування. Бо тільки так можна показати масштаб трагедії.

"Такий дуже "стигматизований" вид злочину, як сексуальне насильство, коли дуже важко говорити про це, й ніхто не буде з жертв просто як прапором розмахувати цим фактом і розказувати про вчинення такого злочину, намагаючись пережити й забути це. Але, разом з тим, для того, щоб довести масовість і системність вчинення росіянами ось такого виду злочину, необхідно максимально до правоохоронних органів надати таку інформацію і забезпечити процедуру розслідування,”- наголошує правозахисник.

Що може бути доказами і як їх правильно зібрати?

За словами Олександра Павліченка, доказом може бути фото, відео, письмові свідчення, загалом все, що можна використати у звичайному кримінальному розслідуванні. Найкраще, коли відео нередаговане. Павліченко наголошує, що ця війна відбувається практично в онлайн-режимі. Кожна людина зі смартфоном може стати свідком та зафіксувати злочини, головне — не бути байдужими.

Що відомо

  • Росія скоює проти дітей в Україні всі шість серйозних порушень під час збройних конфліктів, визначених Організацією Об'єднаних Націй. Українська прокуратура вже розпочала понад тисячу кримінальних проваджень щодо скоєння воєнних злочинів проти дітей.
  • У квітні Amnesty International повідомляла, що отримала докази того, що мирні мешканці України гинули через невибіркові обстріли у Харкові та на Сумщині, задокументувала авіаудар, внаслідок якого загинули мирні жителі у черзі за їжею у Чернігові, а також зібрала докази від мирних жителів, які живуть в блокаді у Харкові, Ізюмі та Маріуполі.
  • Пізніше правозахисники Human Rights Watch змогли підтвердити щонайменше три випадки, коли російські військові обстрілювали цивільні автомобілі в Київській та Чернігівській областях. У результаті щонайменше шість людей загинули, ще три зазнали поранень.
  • 12 травня Рада ООН з прав людини підтримала розслідування воєнних злочинів РФ в Україні.
  • 23 травня у Солом’янському суді Києва завершився розгляд справи російського військового, 21-річного Вадима Шишимаріна, обвинуваченого у вбивстві беззбройного цивільного українця. Росіянин дістав довічне позбавлення волі.
  • Російським військовим Олександру Іванову та Олександру Бобикіну 31 травня призначили по 11 років 6 місяців позбавлення волі. Їх судили за порушення законів та звичаїв війни, а саме – за обстріли з "Градів" цивільної і критичної інфраструктури Харківщини.
  • Станом на 1 червня в Україні відкрили понад тисячу проваджень щодо воєнних злочинів проти дітей.
  • В Україну 7 червня прибула Комісія ООН для розслідування воєнних злочинів Росії.

Підписуйтесь на розсилку Суспільного — головні новини та тексти тижня в одному листі.

Читайте нас у Telegram: головні новини України та світу

Головні історії тижня в одному листі

Підписатися на розсилку Суспільного
Категорії
РозслідуванняПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди