"Новомова" Орвелла в реальному житті: чому сучасна Росія боїться слів

"Новомова" Орвелла в реальному житті: чому сучасна Росія боїться слів

"Новомова" Орвелла в реальному житті: чому сучасна Росія боїться слів

8 червня 1949 року вперше був опублікований роман-антиутопія Джорджа Орвелла "1984", який порівнюють із сучасною Росією так часто, що це вже стало банальністю. Проте є одна паралель, про яку сьогодні хочеться розповісти, а саме те, що англійський письменник назвав "новомовою".

Чому російскі ЗМІ використовують "хлопок" замість "вибух"? Чому використовують евфемізми на позначення надзвичайних подій і негативних тенденцій? Це частина пропаганди чи щось інше? Поговоримо про "новомову", її реальні прототипи, та чи можна вважати всі ці "хлопки" та "жорсткі посадки" сучасною російською новомовою.

З дозволу автора, Суспільне Культура наводить текстову версію відео з YouTube-канала "Клятий Раціоналіст".

Новомова

Новомова в утопічному світі роману “1984” Джорджа Орвелла – це штучна офіційна мова, яку тоталітарний режим створив для ідеологічно правильного мовлення, формування конкретного сприйняття світу, а як наслідок і мислення. Логіка в тому, що виключення з мови певних слів або відтінків їх значень рано чи пізно приходить до того, що саме поняття стає для людей чимось нереальним.

Зараз нас цікавить те, що Орвелл не вигадував концепцію новомови з нуля. Натхненням йому слугувала мова Третього Рейху та офіційна мова Радянського Союзу сталінського періоду. Це не окремі мови, а скоріше певні етапи та набори насаджувальної лексики, які для простоти називатимемо в тексті "мовами".

Лінгвіст Віктор Клемплер фіксував лексику Третього Рейху фіксував у вигляді щоденника, а потім видав його як книгу. У ній насамперед впадає у вічі намагання приховати жахливі поняття за допомогою евфемізмів. Так "депортацію" називали "евакуацією", "табори смерті" – "концентраційними таборами", а катування – "посиленим допитом".

Радянській мові також були притаманні евфемізми, а також фразеологізми та канцелярит. Різноманітні лозунги багатократно повторювалися та розміщувалися буквально скрізь, щоб точно засісти в мозку: "Ленін – вічно живий", "Пролетарі всіх країн – єднайтеся" тощо. Політика колективізму відображалася навіть у стандартному звертанні – "товариш". Натомість небажані для режиму поняття отримували стійкі негативні назви. Якщо Захід, то тільки "загниваючий", релігія – "опіум для народу".

Але сьогодні поговоримо про сучасну російську новомову. Для того, щоб зрозуміти її мету та порівняти з іншими, зафіксуємо відомі нам приклади, які почали використовуватися з моменту повномасштабного вторгнення Росії на територію України.

Головне слово воєнної новомови – "спецоперація"

Чому росія боїться цих слів? "1984" в реальному житті
Президент Росії Володимир Путін оголосив про проведення "спеціальної військової операції" на Донбасі з метою, як він висловився, демілітаризації та денацифікації України, 24 лютого 2022 року. Фото: rbc.ua

Логіка використання дуже проста. Розв’язувати війни – це погано, а проводити спецоперації – це місія великої та потужної країни. Те, що її цілі надумані, трансформуються в залежність від ситуації та закінчуються недекларованою окупацією, – то таке. Головне — заборонити називати це війною

Окуповані території України в Росії називають в кращих традиціях інших новомов – "звільненими територіями". Поразку на півночі України пропагандисти РФ називали "деескалацію", "запланованим перегрупуванням" або "кардинальним скороченням наступу". У лексиці Третього Рейху було окреме слово для означення поразок – "криза".

У чатах, де росіяни шукають родичів, які беруть участь у війні з Україною, адміни почали повідомляти про загиблих того чи іншого військового формування – "негативна інформація". Також можна пригадати усі ті спроби завуалювати знищення українськими ВМС крейсера "Москва". Не говорячи про те, що російські пропагандисти неодноразово заявляли про повне знищення української авіації.

Чому росія боїться цих слів? "1984" в реальному житті
Вночі 14 квітня російський крейсер "Москва" був уражений ракетами "Нептун" та почав тонути. Крейсер "Москва", квітень 2022 року. Фото: Mike Right / Twitter

Далі: концентраційні табори на тимчасово окупованих територіях російські загарбники називають "евакуаційними". Тут є один нюанс, який важливо відзначити в контексті евфемізмів у новомовах. Концентраційний табір – це вже нацистський евфемізм на позначення "таборів смерті", але з часом конструкція припинила приховувати сенс і почала сприйматися, як назва місця для катувань, вбивств та депортації. І тепер нацисти XXI століття мусять знову змінювати назву.

До речі, насильно переміщених в Росії українців росія називає "біженцями", хоча це ніщо інше, як депортація. А справжніх українських біженців, тобто людей, які вимушено виїхали за межі України, росіяни задля приниження і формування певного образу регулярно називають "бешенцами" – часто роблять це росіяни, які навіть без війни на власній території вирішили виїхати з такої великої країни, як Росія, і жити в одній з країн жахливого Заходу.

"Хлопки"

Зараз втечі зі свого міста активно практикують мешканці прикордонних районів Росії. А все через легендарну "бавовну", або "хлопки". "Хлопками" називають будь-які вибухи, загрозу чи наслідки від яких ЗМІ хочуть применшити. Ця маніпуляцію, на диво, не нова.

Ще з 2018 року в повідомленнях про вибухи стало з’являтися слово "хлопок". І це дуже дивна тенденція. По-перше, у російського терміну "хлопок" є певне значення – згоряння горючої суміші, яке супроводжується характерним звуком і не призводить до руйнування конструкції.

Також існує ще низка евфемізмів, не пов’язаних з війною. Навіть звичайний витік води почали називати "водопроявлением". Затоплення, навіть масштабні, давно називають "подтоплениями". І як не згадати про так зване "задимлення"?

"1984" Орвелла в реальному житті: як сучасна Росія використовує новомову
Вночі 25 квітня у російському Брянську розпочалася пожежа на нафтобазі. Згодом стало відомо про ще одне займання — на території військової частини. Фото: Фонтанка SPB Online / Telegram

Окремо треба відзначити опис "аварій". Так, справжні авіакатастрофи називають "жорсткою посадкою". Зіткнення вертольотів – "зближенням". А аварію, коли в аеропорту заправник врізався в літак, назвали "касанієм", дотиком.

Якщо ми говоримо саме про ці способи завуалювати надзвичайні події, то це не випадковість і не власна ініціатива російських ЗМІ. Це той випадок, коли аргументовано можна говорити про те, що це частина інформполітики адміністрації Путіна.

Борис ГромовПерший заступник керівника Адміністрації президента Російської Федерації з 21 травня 2012 року регулярно проводить закриті зустрічі із представниками основних ЗМІ та по суті роздає темники про те, що і як висвітлювати. У разі резонансних подій головреди оперативно затверджують подачу новин із адміністрацією Путіна. Називається це все "режимом информационного благоприятствования".

Ще доволі грубо можна було б говорити про економіку Росії. Але й тут вони намагаються використовувати евфемізми. Найвідоміший – "отрицательный рост экономики". Або ще "розвиток з негативною динамікою". Це той випадок, коли евфемізм настільки недоречний, що стає оксюмороном – поєднує непоєднуване. Це те саме, що називати схуднення "набором отрицательных кілограмів".

Проблеми з економікою ведуть до масових звільнень, але повідомляти про таке зась, тому у ЗМІ та офіційних документах пишуть про "высвобождение с работы" – формально мають право, бо такий термін використовується в їхньому трудовому кодексі. Але зрозуміло, що в цьому випадку доволі різка зміна слова "звільнення" – це лише спроба згладити кути за допомогою канцеляризмів.

"1984" Орвелла в реальному житті: як сучасна Росія використовує новомову
Shutterstock

Гіпотеза

Говорячи про взаємозв’язок мови та мислення, завжди згадують гіпотезу Сепіра-Уорфа. В її основі — думка про те, що мова якнайменше впливає і щонайбільше формує наше мислення. У м’якій формі це називають "лінгвістичною відносністю", у сильній – "лінгвістичним детермінізмом". Загалом йдеться про те, що рідна мова людини впливає або навіть визначає сприйняття реальності.

Як підтвердження цієї гіпотези часто наводять дослідження різноманітних племен, які внаслідок різної структури мови начебто по-іншому сприймають світ, наприклад, розрізняють кольори. Але більшість з цих експериментів не вдалося відтворити, а іноді результати й початково не були такими показовими, як їх намагалися видати.

Так, мінімальну затримку у розрізненні кольорів дослідники намагалися видати за доказ того, що відсутність слова для означення кольору ускладнює сприйняття та розрізнення цього кольору. Наведу зрозумілий приклад: у нас є слова "блакитний" і "синій". В англійській мові обидва кольори можна назвати одним словом "blue".

Згідно з лінгвістичним детермінізмом, це мало б означати, що англомовній людині важче розрізняти "синій" і "блакитний" – і наче існують окремі дослідження, які наче доводять це. Але попросіть її розпізнати dark і light blue – і буде очевидно, що вони бачать кольори так само.

"1984" Орвелла в реальному житті: як сучасна Росія використовує новомову
"1984" Джорджа Орвелла. Фото: Наша Ніва

Гіпотеза дуже сумнівна, покладалася на неоднозначні експерименти і наразі всерйоз фактично не розглядається – у своїй сильній формі так точно. Тобто про вплив мови на мислення ще можна говорити, а от формування мовою мислення – це сумнівно.

Тому "новомову" Орвелла варто сприймати як художнє перебільшення, а лінгвістичний детермінізм – як недоведену гіпотезу. Важлива ремарка: загалом мова – це важливо. Як інструмент комунікації, формування культури та нації загалом. Те, які ми говоримо, чиїми іменами називаємо вулиці, зокрема визначає нас як націю.

Але окей. Якщо мова не формує мислення, то навіщо я зробив ціле відео про "новомову"? Тому що відкидати вплив мови на дискурс я не збираюся.

Третій Рейх відбудовував ідеологізоване суспільство і мав силу нав’язувати і порядок денний, і те, як будуть називатися його елементи. Займався воєнною агресією, чинив злочини проти людства і вигадував завуальовані назви для цього.

Радянський Союз будував утопічну соціалістичну державу та надавав їй специфічного звучання з усіма цими абревіатурами та зомбував лозунгами.

Що ж сучасна Росія

Як ви розумієте, ґрунтовних незалежних досліджень російської "новомови" поки бракує. Тому чи не вперше на каналі я висловлю свої думки на основі того, що дізнався.

Уся ця офіційна евфемізація інфополя – це, передусім, про приховування правди. Наразі це не про ідеологічний вишкіл і навіть не про унікальне звучання. Моя думка в тому, що РФ — велика за площею і різноманітна за складом, і якщо докласти трішки зусиль, то жителю Забайкалля і діла ніякого не буде до "хлопків" у Воронежі.

Він навіть новину може не відкрити, бо "хлопок" – це якась фігня. Це спосіб залишити проблеми в межах окремих груп. У світі соцмереж стало важко приховувати якусь подію, але її можна подавати під певним кутом – і "новомова" російських ЗМІ передусім про це.

Звісно, метою є й формування певного ставлення до тих чи інших процесів, приховуючи їхню суть за іншим словом. Відкрито за цензуру виступатимуть небагато людей, а от "фільтрація небажаної інформації" звучить як щось вкрай необхідне. Інша справа, що думка росіян насправді не враховується, але зараз не про це.

"1984" Орвелла в реальному житті: як сучасна Росія використовує новомову
"1984" Джорджа Орвелла. Фото: REBECCA HENDIN

Пом'якшуючі слова у новинах про аварії та катастрофи дійсно працюють. Дослідження Елізабет Лофтус та Джона Палмера продемонструвало цей вплив. Учасник експерименту показували відео з ДТП, а потім серед іншого просили оцінити швидкість автомобілів. Але питання сформулювали по-різному, використовуючи слова з різним емоційним забарвленням.

Вживали слова "розбилися", "зіштовхнулися", "вдарилися" або нейтральне формулювання "контактували". Науковці виявили, що формулювання впливали на середню оцінку швидкості: від 31,8 миль на годину у випадку "контакту" – до 40,5 миль на годину, якщо машини "розбилися".

Тому якщо ви хочете приховати або применшити наслідки тієї чи іншої події – слова та формулювання допомагають у цьому. Із цього випливає ще один важливий висновок. Ми з вами маємо з усією серйозністю сприймати евфемізми на позначення війни Росії проти України. Вони далеко не завжди виникають внаслідок дій Росії – іноді це ініціатива бюрократичних світових структур та окремих ЗМІ. Але не сумнівайтеся в тому, що Росія активно підтримує таку риторику.

Усі ці формулювання "українська криза", "ситуація в Україні" та навіть деперсоналізоване "вторгнення" – це все не те. Відчуваєте, як ці формулювання натякають ледве не на провину України? От уявіть собі, що по ТСН вам кажуть про якусь ситуацію в Чехії – і Україна мусить відправляти туди гроші, гуманітарку і навіть зброю. Якщо ви в цей час мили посуд і новини фоново балакали, у вас може виникнути щонайменше подив, щонайбільше – упереджене ставлення до інформації. І подальше занурення в тему якщо й відбулося, було б упередженим.

А якщо вам відразу чітко кажуть "одна країна неспровоковано напала на іншу з метою окупації території, геноциду та розв’язання власних геополітичних проблем", то ви чітко розумієте, що йдеться про Росію. Тому не забувайте, що важливо називати війну війною, Росію – агресором, а росіян – росіянами. Ви можете називати їх орками в дописах у соцмережах, але всі ви й весь світ має знати, що це не буряти, не чеченці, а передусім громадяни Російської Федерації, росіяни, які воюють проти українців, росіяни, які приречені на поразку.

Читайте ще про інформаційний фронт війни та роботу пропаганди

Читайте нас у Facebook: головні новини культури України та світу

Читайте нас у Telegram: головні новини України та світу

Станьте частиною Суспільного: повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected] Ваші історії важливі для нас!

Категорії
КонцертиТеатрАрхітектураДизайнІншеПрограмиРозклад