Тисячі репостів і десятки тисяч коментарів зібрав у соціальних мережах вірш поетеси Ксюші Ангел з Хмельницького. Вірш про звірства у Бучі і Гостомелі російських окупантів цитують за кордоном. Куплети спеціально чергуються російською і українською мовами, розповідає авторка рядків. Чому вірш написано двома мовами та про історію його написання дізнавалося Суспільне.
"Ну как, жмут трусы Наташи с Бучи?
А лифчик Тани – неужель налез?
Ну да, твой муж и Джеки Чана круче,
накрал тебе в Гостомеле колец.
А мій своїх дітей давно не бачив,
вже й не впізнала донечка його.
Бо в нього є лише одна задача:
світ берегти від виродка твого.
Писати українською спонукали події на Майдані, розповідає поетеса Ксюша. До цього, каже, писала російською: "Я довгий період взагалі не писала вірші. А перший вірш в мене був саме українською мовою до мами "Ненько, ненько, чом ти сива?". А спонукало мене до цього труни, які пливли в якийсь момент, коли ховали людей на Майдані. В мене іноді таке відчуття, що мені хтось з неба просто це все диктує, а я лише записую. Тому що деякі вірші, як цей вірш, він народився не за один день. Він народився за три дні. Але він якось моментами: прийшло - записала, прийшло - записала".
Рядки цього вірша приміряє кожен до себе, каже Ксюша Ангел: "Дуже багато цих подій, новин про те, що коїться в нашій країні. Саме те, як вони крали дійсно наші труси, нашу біжутерію в дівчат. І потім після того мені писали наші дівчата: "Ви як про мене написали", тому що там є рядок: "Накрал себе в Гостомеле колец". А вона каже: "Я саме з Гостомеля, і в мене вся біжутерія пішла, вся. Ось ви як про мене написали, як відчули".
Вірш у перший день почали активно поширювати у соцмережах, говорить авторка рядків: "6-го квітня я почала його писати, 8-го я його завершила. І 9-го числа я його виклала на свою сторінку. І його просто багато хто почав собі вже поширювати. Хтось просто текст копіював. Але багато хто без мого ім’я, без підпису жодного. Хоча в мене йде саме з моїм підписом".
Перший куплет віршу - звернення до дружини окупанта, говорить поетеса. Другий його куплет присвячений нашим чоловікам, які захищають Україну. За місяць після насипання подруга почула вірш за кордоном, каже поетеса: "Подруга розповідала історію. Вона була в Англії, і в оточенні вона почула, що хтось читає цей мій вірш. І коли вона сказала, що вона знає автора, люди дійсно, дивуються".
Закінчується вірш рядками, які в реальності чекають на всіх окупантів, говорить Ксюша:
У нас у Краматорську і підвалі,
ракета в натовп влучила з людьми.
І помирають люди у підвалі,
від голоду і спраги між пітьми.
Как тебе с этим на земле живется?
Как тебе спится, маєшся в тоске?
Ти ждеш его, и он к тебе вернется,
лишь грузом 200 в порваном кульке.
За словами Ксюші Ангел, до її першої збірки увійшло 100 віршів. Готується її друга збірка.
