Охочих допомогти поменшало. Думки представників громадських організацій Кропивницького та психолога

Охочих допомогти поменшало. Думки представників громадських організацій Кропивницького та психолога

Охочих допомогти поменшало. Думки представників громадських організацій Кропивницького та психолога
УНІАН

Не вистачає помічників, поменшало надходжень на рахунки, менше приносять гуманітарної допомоги, запаси на складах вичерпуються. Про це говорять представники громадських організацій та гуманітарних центрів Кропивницького, з якими поспілкувалися журналісти Суспільного. Психолог Андрій Фоменко вважає, причина у тому, що українці виснажені.

"Кожного дня під час бойових дій використовується військового спорядження на мільйони доларів – воно горить, знищується" — Krop:hub

У громадському просторі Krop:hub збирають допомогу військовим з 2019 року. Останні 20 днів координаторка Krop:hub Катерина Колтунова відзначає, люди стали менше допомагати. "Нас менше фінансово підтримують, менше приносять. Фінансування зменшилося в разів десять. Якщо раніше за день могли назбирати 10 тисяч гривень, то зараз тисячу гривень у кращому випадку".

Кожного дня під час бойових дій використовується військового спорядження на мільйони доларів, говорить Катерина Колтунова. "Я військовий волонтер, тому скажу з цієї сторони. Люди чують, що до нас приходить допомога з Європи. Це, в основному, гуманітарна допомога. Ми не можемо обороняти країну підгузками і одягом, розумієте? Але ми не можемо не оборонятись – на це ми витрачаємо зібрані гроші".

Волонтери Krop:hub купують спорядження, яке рятує не одне життя, як, до прикладу, бронежилет, говорить Катерина Колтунова – це дороговартісні дивайси, такі як прилади нічного бачення.

"Позиції військових руйнують, все горить, знищується. Автомобілі – це взагалі розхідний матеріал – придбали автомобіль, відправили, через три дні його вже немає, слава Богу, що хлопці є. Тому потреби постійно зростають, і з'являються нові".

Катерина Колтунова говорить, війну веде і держава Україна, і кожен українець: "З приводу забезпечення державою – це людський фактор, у когось підрозділ краще забезпечений, у когось гірше – це питання менеджерських здібностей командування. То треба зброя, на якій вони будуть відстрілюватись, то до якогось підрозділу не дійшло спорядження, бо вони змінили локацію – багато таких моментів. Держава, безумовно, має забезпечити військо, але ми маємо їх підстраховувати, бо коли стає "гаряче", то треба вижити. Всі працюють на максимум".

За словами координаторки, за майже три місяці війни у хабі утворилась незмінна група помічників, тож людей вони не потребують. "Якщо людина хоче прийти тільки раз, то краще йти плести сітки. У нас своя специфіка роботи, коли кожного разу міняються люди — це не зручно".

Про актуальні потреби Krop:hub читайте на їх офіційній фейсбук-сторінці.

Як плетуть сітки у школі "Крок"

На початку повномасштабного вторгнення в альтернативній школі "Крок" організували плетіння маскувальних сіток для військових. Якщо у перші дні плести одночасно приходили 40 людей, то нині десять, розповіла директорка Зоя Лебідь. "На початку був підйом. Плели сітки практично у кожній школі. Багато людей було безробітних. Два тижні фактично нічого не працювало. Зараз більшість працюють. Приходять після роботи ввечері. Також плетуть переселенці, у яких немає роботи. Так що так, менше людей стало у зв’язку з цим".

"Більша частина волонтерів – переселенці". Гуманітарний центр

У гуманітарному центрі, який допомагає переселенцям їжею, одягом та побутовими речами нині працюють 130 людей. 80% з них – переселенці, розповіла координаторка центру Олена Горобець. "Це люди, які приїхали в Кропивницький та не встигли знайти роботу. У нас великий потік людей. Є ті, хто поволонтерили та поїхали на Київщину чи навіть Харківщину, є і такі".

Більшість людей, які приходять – це молодь. Нині потрібні ще 30 помічників. "Нам потрібна підтримка, тому що ми ростем. Центр наш працює на трьох локаціях. На школі №35, на школі №34 та школі № 26 – центр одягу ми там зробили".

Також центр відчуває постійну нестачу побутових речей. "Немає на кого сподіватися, крім кропивничан. Треба каструлі, сковорідки, матраци, постільна білизна, рушники, тазики. Все що необхідне для облаштування життя".

Ті, хто не відчули змін

Директорка Гончаренко центру Вікторія Талашкевич, на базі якого створюють сухі супи для військових, розповіла: їх робота не змінилася, а кількість помічників не зменшилась та не збільшилась.

Не відчула змін у своїй роботі й голова громадської організації "Разом ми сила" Тетяна Сила. Жінка з початку вторгнення закупила на передову три машини, три генератори, прилад нічного бачення та інші речі.

Проте має побоювання, що можуть закінчитися запаси їжі для військових. "Я не відчула, бо у мене запасів багато було. І каші, і тушонки нам везли. А тепер, коли будемо відправляти машини до своїх, то я віддам все, що є на складі. Не знаю, що буде, мабуть вже відчую. А докупляти таке ми не будемо, бо є важливіші потреби".

Українці виснажені – психолог

Кризовий психолог Андрій Фоменко розповів, нині українці досягли нового етапу сприйняття війни. Цей етап – виснаження. "Спочатку був шок, потім агресія, торги, зараз виснаження, і вже далі буде прийняття".

Етап характеризується тим, що людина хоче відокремитись від інших. Вона стає дратівливою, недовірливою, сварливою. "Кожен переживає по-своєму, але процес почався. Чому аж на другому місяці, тому що чекали швидкого вирішення питання. Ми розуміємо, що війна все ж буде, але не можемо подолати цей подразник. Тому наступають оці стадії. І нормально, що ми будемо такими місяць у середньому. Цього вистачить для відновлення сил".

Психолог розповів, що волонтерський рух почався надто інтенсивно. Люди працювали на виснаження, і тепер мають подбати про відновлення сил. "Люди втомлюються, це нормальною. Їм треба починати розподіляти свою роботу і планувати. Треба перегрупуватися та поповнити власні сили. Приділити увагу собі".

Пережити етап виснаження "безболісно" зможуть ті, хто допомагав з 2014 року. "Це складний період для волонтерського руху. Але ці всі етапи знайому тим, хто допомагав із самого початку війни. А хто тільки почав, вони не знають, що це робота на виснаження. Але люди відновлять сили і це минеться".

Читайте також

В одному з чотирьох кропивницьких гумцентрів для переселенців не вистачає продуктів

Як говорити з постраждалими від війни. Поради кризового психолога з Кропивницького

Підписуйтеся на новини Суспільне: Кропивницький у Вайбері , Телеграм, Інстаграм та Ютуб
На початок