Як говорити з постраждалими від війни. Поради кризового психолога з Кропивницького

Як говорити з постраждалими від війни. Поради кризового психолога з Кропивницького

Як говорити з постраждалими від війни. Поради кризового психолога з Кропивницького
pixabay.com

За інформацією голови обласної військової адміністрації Андрія Райковича, в громадах Кіровоградського регіону проживають більше 66 тисяч переселенців. Частина з них їхали зі своїх областей, коли там велися активні бойові дії, і стали свідками бомбардувань та обстрілів. Суспільне питало у кризового психолога Андрія Фоменка, який працює, зокрема, з такими людьми, як жителям області спілкуватися з переселенцями та реагувати на ту чи іншу їхню поведінку чи слова.

"Не робіть вигляд, що нічого не відбувається"

За словами психолога, ігнорувати тему війни не слід. Спілкуючись з тим, хто залишив свій дім в пошуках безпеки, перше, про що треба питати – чи є у цієї людини необхідне для більш-менш комфортного життя: "Питаємо, що у них є, чи є де жити. І якщо дізнаємось, що якісь з базових потреб не покриті, ми рекомендуємо цій людині місця і людей, до яких можна звернутись з того чи іншого питання або допомагаємо самі, але в душу не лізимо".

Навмисно теми війни в розмовах уникати не треба, радить Андрій Фоменко: "Якщо ми говоримо з людиною, яка пережила травму втрати, то розмову про це має ініціювати саме ця людина. Якщо ви не психотерапевт, не намагайтесь допомогти розібратись з цим, достатньо слухати, бути прихильним, коректним і бути готовим допомогти в пошуку психолога, за необхідності".

"Страх і біль кожен переживає по-своєму"

Андрій Фоменко пояснив, що не можна спілкуватися з переселенцями з "гарячих точок", взявши за основу думку, що жителям тилових областей так само нелегко: "Треба розуміти, що якби ми не єдналися в поглядах, страх і біль кожен переживає по-своєму. Не намагайтесь порівнювати, бо і в тилу, наприклад, є люди, які бояться більше за тих, хто виїхав з-під обстрілів, є переселенці, які виїхали до боїв. Очевидно одне – кожен українець після 24 лютого щось втратив. Ми всі втратили відчуття миру, впевненості в завтрашньому дні, довіри до світу. Війна – дуже багатофакторне середовище, ніхто не знає, як на нас вплине той чи інший її прояв. Тому в жодному разі не узагальнюйте її вплив".

Психолог радить говорити про дрібниці, шукати позитивні моменти: "Якщо людина говорить про втрату довіри, дізнавайтесь, чи лишився той, кому він чи вона довіряє, говорить про втрати, питайте, що лишилось. Але ніколи не говоріть, що комусь складніше, а комусь легше".

"Єдина оцінка рішення їхати – підтримка"

Усі історії переселенців, з якими працював і працює Андрій Фоменко, з його слів, різні. Причини їхати у всіх свої, але в кожні є "травматичний" момент, який в простому спілкуванні можна не помітити. Тому казати про правильність чи неправильність цього рішення не радить: "Людині важливо чути слова підтримки. Ти ж не знаєш, чи був інший вибір".

"Переселенці мають право гніватися, не приймайте це на свій рахунок"

Тривали стрес викликає спалахи гніву – пояснив психолог. Гнів, відчай, почуття провини можуть виникати і у жителів тилових регіонів: "Не сприймаємо це на власний рахунок і намагаємось розібратись. Говоримо про те, що відбувається тут і тепер, намагаємось подивитись на ситуацію під іншим кутом. Діємо не від образи на те, що на нас накричали, пропонуємо рішення".

Побудову фрази "я розумію, що ти пережив/-ла" Андрій Фоменко назвав не зовсім коректною. Коректнішою вважає фразу "я співчуваю". Крім того, потрібно розуміти, що коли людина скаржиться, вона позиціонує себе як жертву. Слів, які підкріплюють цю позицію, потрібно уникати: "Цю позицію не зміниш без глибокого терапевтичного впливу. Без підготовки за зміну цієї позиції не треба братися, поведінку людини корегувати не слід".

За словами Андрія Фоменка, в області достатньо спеціалістів, які можуть надати психологічну допомогу переселенцям. При цьому він вважає дієвим потенційне збільшення психологами кількості людей, причетних до терапії, маючи на увазі людей з психологічною освітою чи відповідною підготовкою. Контакти психологів можна отримати в гуманітарних центрах допомоги переселенцям, обласному штабі по роботі з переселенцями тощо.

Що відомо

У Кропивницькому готують до відкриття другий гуманітарний центр допомоги переселенцям.

Читайте також

Підписуйтеся на новини Суспільне: Кропивницький у Вайбері , Телеграм, Інстаграм та Ютуб

Категорії
РозслідуванняПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди