8 травня вся Європа відзначала День пам’яті та примирення, присвячений пам’яті жертв Другої світової війни. Разом з тим, для країни-агресора, Росії, найважливішим днем залишається 9 травня, коли росіяни святкують День перемоги.
Чому в травні існує дві різні дати відзначення закінчення Другої світової війни, чи завжди в цей день влаштовували паради та чому Росія назавжди “отруїла” День перемоги своїми святкуваннями, Українському радіо розповів очільник Українського інституту національної пам’яті Антон Дробович.
"Німеччина підписала капітуляцію 7 травня при всіх союзниках, зокрема й при представникові Радянського Союзу, який потім отримав по “шапці” від Сталіна, що капітуляція була не на умовах СРСР. Капітуляція передбачала, що о 23:01 8 травня всі німецькі частини складали зброю та припиняли вогонь. Тому саме 8-го наступила всеосяжна тиша", — розповів Антон Дробович.
Пізніше, за словами історика, Радянський Союз вимагав підписання повторної капітуляції, яка б вважалася головною. І союзники, аби не дратувати СРСР, погодилися і вдруге підписали акт капітуляції, текст якого навіть не поміняли від першого разу.
"У Радянському Союзі 9 травня було встановлено як день відзначення цієї дати капітуляції. Одні історики кажуть, що це сталося тому, що в цей день в СРСР оголосили про капітуляцію Німеччини, інші — що це свідомий крок Сталіна для того, щоби не збігатися в дні відзначення з Європою та мати свою окрему історію", — пояснив Дробович.
Як розповів очільник Українського інституту національної пам’яті, в 1945 році був великий й пафосний парад, який для багатьох людей в СРСР був дуже важливим, адже це — великий фінал драматичної та жахливої війни:
"Це був неймовірний за розмахом захід. Проте він був влітку, а не 9 травня. Захід довго готувався. Після нього був ще один парад з салютом і на довгий час дійсно такої традиції не було: не було вихідного, пафосом та нинішнім “побєдобєсієм” день перемоги починає обростати за Брежнєва.
Тому поки були живі фронтовики, вони не давали перетворитися цьому дню на розважальний захід, який зараз робить Росія. Адже це суперечить духові пам’яті про війну, коли ціна миру забувається, натомість на перший план виноситься “можемо повторити”, що війна — це прекрасна річ, коли навіть дітей в дитячому садочку дресирують і вони кажуть, що трохи підростуть і підуть служити в армію Росії".
Також Антон Дробович торкнувся й символу пам’яті про війну — маку, який офіційно визнали на державному рівні в 2015 році.
"З одного боку, це було цілеспрямоване креативне зусилля, тому що багато хто в суспільстві розуміли, що Росія йде дуже небезпечним шляхом зі своїм “побєдобєсієм”. Від них треба дистанціюватися.
Тому традиція з маком та взагалі поява 8 травня — дня пам’яті та примирення, коли більшість країн Європи відзначає день перемоги над нацизмом пов’язані з відчуттям необхідності самозбереження. Адже за 8 травням стоїть історична правда.
Й мені здається, що традиція та символ цього дня — мак — приживаються, адже він не має негативної конотації як георгіївська стрічка та паради, які Росія своїми практиками отруїла", — підсумував історик.
Читайте також
Як у Росії виникла культура мародерства — розповідає історик Андрій Рукас
Дві війни за життя. Спогади українців, які пережили Другу світову і тепер рятуються від Росії
"Коли Україна переможе, Росія буде ослаблена" — інтерв’ю з заступницею помічника держсекретаря США
Підписуйтесь на розсилку Суспільного — головні новини та тексти тижня в одному листі.
Читайте нас у Telegram: головні новини України та світу
Станьте частиною Суспільного: повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected]. Користувачі аккаунтів Google можуть заповнити форму тут. Ваші історії важливі для нас!
