Кропивницький гуманітарний центр для переселенців потребує речей. Що необхідно, читайте в матеріалі Суспільного.
Дитяче харчування, підгузки, засоби гігієни, постіль і посуд потрібні в гуманітарному центрі для переселенців у Кропивницькому. Одного дня прийшли більше тисячі людей за допомогою, розповіла співкоординаторка центру Олена Горобець. "Тому продукти потрібні завжди. Також взуття, сезонний одяг, підгузки, особливо розмірів 4, 5, 6. Підгузки видаємо раз на два тижні. Якщо упаковка – раз на тиждень".
Допомогу отримують від іноземних та українських благодійників. Щодня центр відвідують півтисячі людей. Для дітей там є візки, іграшки та книги. "Коли нам приносять сучасну дитячу літературу, вона розлітається за дві секунди. Здавалося б читати – це не базова потреба, але, мабуть, так заспокоюють дітей. Питають про книжки для дорослих, на жаль, поки таких немає. І, звісно, канцтовари теж, зараз дітки починають вчитися".
Приносити та отримувати допомогу в гуманітарному центрі можна з 10:00 до 17:00, вулиця Чміленка, 31 (приміщення спортивної школи № 3).
Що розповідають переселенці з Бучі, Сєверодонецька, Маріуполя, Харкова, Києва
У гуманітарному центрі переселенці заповнюють анкети на допомогу. Юлія Мандріченко приїхала в Кропивницький разом з мамою з Сєверодонецька. "Нас прихистили наші родичі, але з житлом важко, як і в інших містах України. Продукти зараз потрібні, тому що грошей не так багато".
За допомогою в центр звернувся Платон Ворожцов з семирічним сином. Вони приїхали з Маріуполя. "Вибирались ми через мінні поля. Були перші на виїзді 12 квітня. Був заблокований Маріуполь, і машини намагались виїхати. Їх просто розстрілювали на дорозі. Того дня зранку був авіаналіт, який знищував все живе. Ми сховались у ванній, стався вибух, вогонь все знищив. Коли намагались вибратись з дому, в нас заклинило двері. Поки намагалися їх вибити, був другий авіаналіт. Може це врятувало. Поїхали без нічого, навіть одягу немає. Все згоріло".
У центрі працюють 40 людей. Маргарита Смільняк приїхала з Бучі Київської області 29 лютого. Тут допомагає. "Перші два дні були у Бучі. Потім зрозуміли, що треба виїжджати, і дуже вчасно виїхали: одразу після цього почали підривати мости".
Згадує, перші вибухи почула 24 лютого о 12:00. "У мене подруга, з якою працювала в клініці, два тижні просиділа в сховищі без зв’язку, води. Думали все. Але вона виїхала, змогла евакуюватись. Зараз в Житомирі".
Валерій Майборода приїхав з Харкова. У Кропивницькому чоловік народився, тож вирішив приїхати саме в це місто. "Коли закінчив льотну академію, почав працювати авіадиспетчером у Харкові. 24 числа почали стріляти "Гради", то ми вирішили виїхати сім’ями. У мене дитині три і 12 років. Не треба їм цього бачити".
Ірина Медведєва приїхала з Білогородки на Київщині, це 30 кілометрів від Бучі. Виїхали звідти 26 лютого. "Було дуже страшно, що прийдуть до нас. Вчора там за п’ять кілометрів від нашого дому збили ракету. Не дуже спокійно ще, будимо лишатись тут. Для маленького треба дитяче харчування та підгузки. В магазинах не скрізь є потрібний розмір той. Ми приїхали в зимових речах, кілька кофтинок взяли і все".
Читайте також
- У Кропивницькому працюють лікарі-переселенці з Харкова і Тростянця
- "Сонце сходить, ми прокидаємось, життя продовжується". Лікарка-переселенка з Донеччини.
- Жителька Києва переїхала у Гайворон та створила безкоштовну групу взаємопідтримки.
Підписуйтеся на новини Суспільне: Кропивницький у Вайбері , Телеграм, Інстаграм та Ютуб
