Тетяна нині на 39 тижні вагітності. Народжувати їй довелось їхати подалі від обстрілів. Візочок, ліжечко та все необхідне, що готувала в очікуванні донечки, вона залишила в рідних Сумах.
Тетяна готувалася народжувати в Сумах, але війна внесла свої корективи.
"У мене термін 39–40 тижнів, це вже зовсім-зовсім скоро. Я стояла на обліку в своїй консультації, збиралася там народжувати. У нас там гарний ремонт зробили, все добре, лікарів усіх знаєш. Вдома – це ж вдома! А так склалося, я не можу народжувати під бомбами! І, тим більше у нас в місті залишилося три лікарі-гінекологи", – розповіла Тетяна.
Пригадала, що про початок повномасштабної війни їй повідомив тато:
"Дуже важко говорити. Все почалося 24 лютого: я ночувала в тата. Тато зайшов, розбудив мене і сказав: «Почалась війна!» Я не повірила, посміхнулася. Це неможливо, як може бути в 21 столітті? Все навколо таке сучасне, скрізь так добре і війна. Яка війна?!", – розповіла вимушена переселенка.
Тетяна пережила жахи: чула літаки, як працюють "Гради", як вибухають бомби:
"Одна справа слухати, що десь бомблять, а інша – розуміти, коли над тобою літають літаки, бомби, «Гради». Коли без кінця ці тривоги: «В укриття! В укриття!» – це жах!" – пригадала жінка.
За її словами, для їхньої сім’ї вирішальним був момент, коли вони з чоловіком дивилися кіно, і в той час лунали вибухи:
"Щоб відволіктися, ми дивилися фільм. Я чую, що літак летить. Сказала про це чоловікові. Він заперечив, щоб мене відволікти. Я зробила звук тихіше і почула, як пролітає літак. Потім почула вибух. Пролетів другий літак, я почула другий вибух. І все, я почала себе «накручувати». Мене заспокоювали, що це далеко від Сум, що це якийсь військовий об’єкт. А на ранок я встала і прочитала в телефоні, що вони розбомбили приватний сектор, загинули 22 людини, цілі сім’ї загинули. Звичайно, це був вирішальний момент. Я плакала, кричала, це жах був, і тут я вирішила, а що ж робити, раз вони таке витворяють?!", – розповіла Тетяна.
Вдома у жінки залишилися речі та все що готувала для майбутнього малюка: дитячий візочок, ванночка, дитячий одяг.
"Візочок не вліз, крім того, ми ще людей везли. Вся машина була забита речами. Взяли на перший час якісь повзуночки, «чоловічки». А так, звичайно, нічого я не брала, купа речей залишилася вдома",– сказала переселенка.
Жінка розповіла, що скучає за своїм містом:
"На той час не цінували, те що мали, а зараз я б все віддала, щоб пройтися своїми рідними Сумами і щоб все це було сном, те що зараз відбувається з нами з усіма".
Найбільше зараз Тетяна мріє повернутися додому:
"Дуже хочеться додому мені, я страждаю кожен день, тут мені все добре, але вдома є вдома! Начебто всі двері відчинені, в Європу, їдь куди хочеш, але ж вдома є вдома, там — найкраще. Я розумію, що настільки хочу додому, що мені більше нічого не потрібно, ні за кордон, нічого абсолютно".
Днями жінка має народжувати тільки це буде за сотні кілометрів від дому:
"Ми стали тут на облік, і вже днями відбудеться те, чого чекали і про що мріяли. Чекаємо. Мені кажуть, що малюк махає нам ручкою, що пора народжуватися нам".
Що відомо
- 24 лютого о четвертій годині ранку Росія напала на Україну. Президент Росії Володимир Путін виступив з екстреним зверненням до громадян, в якому повідомив про рішення щодо початку військової операції на Донбасі.
- Зранку 1 березня на Черкащині зафіксували чотири вибухи в Уманському районі. Життю черкаських військових, які отримали травми під час вибухів в Умані, нічого не загрожує.
- На Черкащині 12 березня під час нічних авіанальотів збили ракету. Її уламки впали на подвір'я, пошкодивши будинок і кілька авто, травмованих немає повідомив керівник Черкаської обласної військової адміністрації Ігор Табурець.
- З 15 березня відбулися зміни в часових межах комендантської години – у місті Черкаси вона розпочинається з 21:30 і триватиме до 6:00. Таке рішення ухвалили для зручності працівників критичної інфраструктури", пояснив керівник ОВА Ігор Табурець.
- У ніч на 16 березня на території області збили ще одну ракету, повідомив радник керівника Обласної військової адміністрації Олександр Скічко.
